Ухвала КАС ВС № 200/6370/20-а

УХВАЛА 28 грудня 2020 року Київ справа №200/6370/20-а адміністративне провадження №К/9901/33163/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №200/6370/20-а за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила зобов`язати при розрахунку пенсії використати середню заробітну плату по Україні за 2016 та 2017 роки, коефіцієнт стажу не нижче 0,525, зобов`язати зробити перерахунок пенсії з 05 травня 2018 року по теперішній час, зобов`язати без затримки виплатити недоотриману суму пенсії з 05 травня 2018 року по теперішній час. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 200/6370/20-а - повернуто особі, яка її подала, оскільки суду надана ксерокопія апеляційної скарги без використанням електронного цифрового підпису. 04 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №200/6370/20-а Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Колегією встановлено, що зазначена касаційна скарга викладена російською мовою. Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють ( частина третя статті 15 КАС України). За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20. Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20). Підстав для відступлення від цих правових висновків - немає. Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статтею 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV. Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії. Слід зазначити, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №520/6952/19 та від 14 травня 2020 року у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою. Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року року № 2-р/2018 у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами. З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою. У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 328 КАС України касаційне оскарження рішення суду першої інстанції (рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року) можливе лише після його апеляційного перегляду. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху. Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду касаційної скарги державною (українською) мовою. У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 332 КАС України. На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі №200/6370/20-а за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко