Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/4016/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4016/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 28 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального директора Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" Луценка Михайла Петровича, Комунального підприємство "Вінницька транспортна компанія" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" при виконанні Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року у справі № 120/4016/20-а відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду І інстанції та задовольнити заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України. Апелянт вважає зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки, суб`єкт владних повноважень надаючи первинну відповідь, яка стала предметом оскарження до суду, не вказував, що йому не відомо про яку посаду йдеться. В тексті свого листа не виконання рішення суду, суб`єкт владних повноважень вказує ті ж самі норми права/обставини. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального Підприємства "Вінницька транспортна компанія", Генерального директора Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" Луценка М.П. У позовній заяві позивач просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації у відповіді від 0.08.2020; - зобов`язати відповідача надати достовірну та повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту, отриманого відповідачем 27.07.2020. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.10.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність КП "Вінницька транспортна компанія" щодо неправомірної відмови в наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 21.07.2020 та зобов`язано Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 21.07.2020 з урахуванням висновків суду у цій справі. 27.10.2020 позивач у порядку ст. 383 КАС України звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по справі, що виявилася в ненаданні запитуваної інформації, згідно запиту від 21.07.2020 з урахуванням висновків суду та зобов`язати відповідача надати повну, достовірну інформацію згідно запиту від 21.07.2020 з урахуванням висновків суду. Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що на виконання рішення суду від 15.10.2020 він отримав лист відповідача від 23.10.2020, у якому зазначено про відмову у задоволенні запиту із підстав, що є аналогічними тим, яким надано оцінку судом. Вважаючи отриману відповідь від 23.10.2020 формою протиправної бездіяльності відповідача в процесі виконання рішення суду, позивач з метою її оскарження звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України ("Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення"). 29.10.2020 до суду подано пояснення КП "Вінницька транспортна компанія" у яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви. Обґрунтовуючи пояснення відповідач зіслався на те, що правові процедури передбачені ст. 383 КАС України не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки КП "Вінницька транспортна компанія" не є суб`єктом владних повноважень. Крім цього відповідач звернув увагу, що рішення суду від 15.10.2020 виконане на даний час, що підтверджується листом від 23.10.2020 № 1058 який позивачем долучено до заяви. Так, підставою для ухвалення рішення про часткове задоволення позову став висновок суду про те, що КП "Вінницька транспортна компанія" вважається розпорядником публічної інформації, що запитувалася позивачем, однак всупереч Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідачем надано відповідь не по суті запиту, а тому такі дії кваліфіковано як неправомірна відмова в наданні інформації. Рішення суду в частині зобов`язання КП "Вінницька транспортна компанія" розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 21.07.2020 з урахуванням висновків суду у цій справі, допущено до негайного виконання. Позивач у заяві зазначив, що при виконанні рішення від 15.10.2020 відповідачем повторно порушено закон, оскільки листом від 23.10.2020 № 1058 йому знову безпідставно відмовлено в наданні інформації, а висновки суду КП "Вінницька транспортна компанія" не враховано. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Колегія суддів зазначає, що визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано ст.383 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що за позивачами, на користь яких ухвалені судові рішення та які перебувають в процесі виконання, закріплено право на звернення до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання таких судових рішень. З матеріалів справи встановлено, що приводом звернення до суду із позовом у цій справі стало порушення гарантованого позивачу Законом України "Про доступ до публічної інформації" права на доступ до публічної інформації. Як свідчать встановлені обставини справи та вбачається зі змісту запиту позивача від 21.07.2020 року, позивач просив надати йому інформацію щодо функціональних обов`язків начальника відділу контролю (контролерів) КП "Вінницька транспортна компанія2 та надати посадову інструкцію, ПІБ цієї особи, а також про нараховані та виплачені кошти за період з 01.01.2020 року по дату надання відповіді. У відповіді на запит, що оформлена листом відповідача від 03.08.2020 № 784, у задоволенні запиту відмовлено та не надано інформації по суті запиту. Водночас, на виконання рішення суду від 15.10.2020 року відповідачем оформлено лист від 23.10.2020 року № 1058 яким його повідомлено, що штатний розпис КП "Вінницька транспортна компанія" за останні три роки не містив посад "начальника відділу контролю (контролери), начальника відділу контролю або начальника відділу контролерів". У підтвердження вказаних у відповіді від 23.10.2020 № 1058 тверджень та з метою надання доказів відсутності запитуваної інформації у розпорядженні відповідача, разом із відповіддю позивачу надано довідку від 23.10.2020 року № 1059. Довідка підписана генеральним директором та начальником відділу кадрів КП "Вінницька транспортна компанія". У тексті довідки зазначено, що штатний розпис КП "Вінницька транспортна компанія" за останні три роки не містив посад "начальника відділу контролю (контролери), начальника відділу контролю або начальника відділу контролерів". В апеляційній скарзі позивач посилається на у обставину, що суб`єкт владних повноважень надаючи первинну відповідь, яка стала предметом оскарження до суду, не вказував, що йому не відомо про яку посаду йдеться. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в випадку коли розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. В даному випадку, вищевказана відповідь є правомірною відмовою у наданні інформації, оскільки розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача вчиненої на виконання рішення суду задоволенню не підлягає. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у поданій заяві. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, в апеляційній скарзі не зазначено. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.