Постанова 4856 № 240/9324/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9324/20 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф. Суддя-доповідач: Сапальова Т.В. 28 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в червні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання незаконною відмови Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки; зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді книжечки. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що відповідно до Положення про паспорт громадянина України паспорт у формі книжечки видається особі після досягнення 16-річного віку. Водночас, ОСОБА_2 не досяг віку 16 років, тому підстави для видачі паспорта у формі книжечки відсутні. Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти її доводів і зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов`язання відповідача видати ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки та ухвалити в цій частині нове рішення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Бердичівського районного відділу управління державної міграційної служби України в Житомирській області, із заявою про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді книжечки з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до Єдиного державного демографічного реєстру. Вказана заява мотивована тим, що через свої релігійні переконання ОСОБА_2 відмовляється від присвоєння йому цифрового ідентифікатора особистості у виді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі. Посилаючись на положення ст. 35 Конституції України, яка гарантує право на свободу світогляду і віросповідання, у своїй заяві позивачка просила оформити для свого сина ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-XII (а.с.24). Листом від 16.11.2019 року №С-22/6/1814-19 (а.с.16) відповідач повідомив, що оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25 березня 2015 року № 302, тому підстави для оформлення паспорта громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ відсутні. Вважаючи вказану вище відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням практики Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 позивач має право на оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI (далі Закон №5492-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до вказаної статті Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі Положення №2503-XII) П.3 Положення №2503-XII передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Отже, чинне законодавство України передбачає оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки або паспортної картки. Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. Згідно з ч.7 ст. 16 Закону №5492-VI уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. З матеріалів справи встановлено, що відповідач відмовив ОСОБА_2 у видачі паспорта у формі книжечки, оскільки оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок №302). Згідно з п.2 Порядку №302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта у формі паспортної книжечки вказаним вище порядком не врегульовано. Водночас, згідно з правовим висновком Великої палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Виходячи з суб`єктного складу спірних правовідносин, підстав виникнення спору та правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана справа відповідає ознакам типової справи, викладеним у рішенні Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17. Згідно з ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. З урахуванням встановлених у справі обставин та висновків Верховного Суду у зразковій справі, оскільки ОСОБА_2 через свої релігійні переконання відмовляється від присвоєння йому цифрового ідентифікатора особистості та зняття біометричної інформації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача з підстав, вказаних у листі від 16.11.2019 року №С-22/6/1814-19 є протиправною, а позивач має право на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до Положення №2503-XII паспорт громадянина України у формі книжечки оформлюється особам, які досягли віку 16 років, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до заяви від 12.11.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення №2503-XII. При цьому відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.12) ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже на момент подання вказаної вище заяви йому виповнилося 14 років. Відповідно до п.2 Положення №2503-XII паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. П. 13 Положення №2503-XII передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає: - заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2016 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок №456), який, зокрема, регулює порядок видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Пп. 1 п.3 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Таким чином, чинне законодавство України, зокрема, Положення №2503-XII, на яке посилаються позивачі в заяві від 12.11.2019, передбачає, що видача паспорта у вигляді паспортної книжечки здійснюється після досягнення особою віку 16 років. Зважаючи на вищенаведене, оскільки ані на момент звернення до відповідача із заявою про видачу паспорта у формі паспортної книжечки, ані на момент апеляційного перегляду даної справи ОСОБА_2 не виповнилося 16 років, тому підстави для зобов`язання відповідача видати йому паспорт відсутні. В той же час посилання суду першої інстанції на ч.2 ст.21 Закону № 5492-VI є необґрунтованими, оскільки виходячи зі змісту цієї статті її положення стосуються паспортів у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, тому ст.21 Закону № 5492-VI не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Таким чином, встановлені та перевірені обставини справи свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими. Водночас, оскільки підстави для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, вказані відповідачем у листі від 16.11.2019 року №С-22/6/1814-19, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зобов`язання Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.11.2019 року з урахуванням висновків суду щодо розгляду заяви позивачки та ОСОБА_2 про видачу паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення №2503-XII. Отже, висновки суду першої інстанції по суті спору частково не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача видати ОСОБА_2 паспорт у формі книжечки та ухвалити в цій частині нове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Бердичівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії скасувати в частині зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді книжечки. Ухвалити в цій частині нове рішення. Зобов`язати Бердичівський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.11.2019 року з урахуванням висновків суду щодо розгляду заяви позивачки та ОСОБА_2 про видачу паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення №2503-XII. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2020 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.