Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/699/2020

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2020 р. Справа № 520/699/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: Катунова В.В. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 23.07.2020 по справі № 520/699/2020 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, стягнення суми судового збору та відшкодування витрат на правову допомогу, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, стягнення суми судового збору та відшкодування витрат на правову допомогу. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної митної служби України Слобожанської митниці № UА807000/2019/000348/2 від 28.12.2019 року про коригування митної вартості. Скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №UА807200/2019/80099. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5402 грн. (п`ять тисяч чотириста дві гривні). На зазначене рішення суду Слобожанською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 по справі № 520/699/2020 залишено без змін. 24.11.2020 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. В заяві представник позивача просив винести додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надана йому адвокатським бюро "Марцонь Д.Г. Марцоні" на суму 8450 грн. Зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, але судом апеляційної інстанції під час винесення рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат. Зауважує, що вказана категорія справ є специфічною, галузь спеціальних знань, що застосовуються адвокатом при її веденні та складанні документів - доволі вузькою. Вважає поданий розмір витрат на допомогу адвоката є обґрунтованим, підтвердженим повним пакетом документів. Представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Від відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення з посиланням на неспівмірність зі складністю справи заявлених до відшкодування судових витрат, оскільки проаналізувавши відзив на апеляційну скаргу можна дійти висновку, що наданий відзив фактично містить в собі зміст позовної заяви із зазначенням тієї ж самої судової практики і тих самих аргументів, які містилися у позовній заяві, а тому вважає, що зазначена послуга не могла надаватися 300 хвилин та оцінюватися на суму 3000 грн. Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України). Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України). Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України). З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. На підтвердження понесених витрат позивачем до відзиву на апеляційну скаргу було додано копію договору про надання правової допомоги від 24 вересня 2020 року, який було укладено між позивачем та Адвокатським Бюро "Марцонь Д. Г. "Марцоні", копію додатку до договору про надання правової допомоги від 24 вересня 2020 року, копію акту здавання приймання наданих послуг від 29 вересня 2020 року, копію квитанцій про сплату послуг адвокатського бюро. Так, згідно акту здавання приймання наданих послуг надані послуги з усної консультації (60 хвилин, виконавець адвокат ОСОБА_2 ) вартістю 600 грн; аналізу та вивчення документів (120 хвилин, виконавець адвокат ОСОБА_2 вартістю 1650 грн; аналізу аналогічної судової практики (120 хвилин, виконавець адвокат Марцонь Д.Г.) вартістю 1700 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу (43 сторінки, 300 хвилин виконавець адвокат Марцонь Д.Г.) вартістю 3000 грн; участь в першому судовому засіданні по справі №520/699/2020 (1 засідання, виконавець адвокат ОСОБА_2 ) вартістю 1500 грн. У вказаному акті вказано, що загальна вартість виконаних та фактично сплачених грошових коштів за надані послуги складає 8450 грн, оплата була проведена 24.09.2020. Від відповідача надійшло заперечення проти заяви про стягнення судових витрат, в якому вказав на те, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи та наданими послугами, зміст відзиву на апеляційну скаргу дублює зміст позовної заяви. Колегія суддів ураховує вказані заперечення та зважає на те, що розгляд справи було проведено без участі належним чином повідомлених учасників справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України. За даними протоколу судового засідання представник позивача участі у розгляді справи не приймав. Відповідно до позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15 підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за доцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Крім того, у даному ж рішенні вказано й про те, що витрати за час перебування адвоката у судовому засіданні повинні підтверджуватися хронометричними даними протоколу судового засідання. До того ж колегія суддів ураховує, що усна консультація, вивчення документів, правовий аналіз судової практики включає в себе процес складання відзиву на апеляційну скаргу. Отже, враховуючи складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, суму заявлених позовних вимог, значення справи для сторони, факт того, що представник позивача не приймав участь в судовому засіданні, зміст відзиву на апеляційну скаргу частково повторює доводи позовної заяви та відтворює аналогічну судову практику, застосовуючи принцип співмірності, колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу у вигляді представництва інтересів позивача Адвокатським Бюро "Марцонь Д. Г. "Марцоні" підтверджена належними і допустимими доказами в частині надання правничої допомоги на суму 3000 грн. Також колегія суддів відповідно до правових висновків Верховного Суду у справі № 520/2915/19 від 21.08.2020 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. З огляду на викладене, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із представництвом його інтересів Адвокатським Бюро "Марцонь Д. Г. "Марцоні" у розмірі 3000 грн та стягнення цих витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст. 242, 252, 308, 310, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці держмитслужби (адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн (три тисячі гривень). Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Катунов В.В. Бартош Н.С. Повний текст додаткової постанови виготовлений 29.12.2020.