Постанова 4824 № 755/10005/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 грудня 2020 року місто Київ справа № 755/10005/20 провадження № 22-ц/824/13579/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Головачова Я.В., суддів: Вербової І.М., Шахової О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14Е" на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Чех Н.А. від 14 вересня 2020 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14Е" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСББ "Воскресенська 14Е" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 липня 2020 року позовну заяву ОСББ "Воскресенська 14Е" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а також засвідчені належним чином копії доказів. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року позовну заяву ОСББ "Воскресенська 14Е" визнано неподаною і повернуто позивачу. Ухвала суду мотивована тим, що позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліки не усунув, а тому заява повертається позивачу. У поданій апеляційній скарзі ОСББ "Воскресенська 14Е", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунуто вчасно та в повному обсязі, тому у суду не було підстав для повернення позовної заяви позивачу. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 3 статі 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 липня 2020 року позовну заяву ОСББ "Воскресенська 14Е" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надати оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а також подати засвідчені належним чином копії доданих до позову доказів. 14 серпня 2020 року ОСББ "Воскресенська 14Е" подало клопотання про усунення недоліків, додавши до нього платіжне доручення про сплату судового збору та копії додатків позовної заяви в трьох екземплярах. Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та її повернення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі не виконав, у порушення статті 95 ЦПК України копії доказів не містять підпису представника, а тому заява повертається позивачу. Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав. Згідно частини 4 статі 10 ЦПК України суд повинен застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, відповідно до частини 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статі 2 ЦПК України). При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення протягом розумного строку, не порушуючи при цьому строки, встановлені законом, вирішувати справи із неухильним і точним дотриманням норм матеріального та процесуального права з метою ухвалення законних і обґрунтованих судових рішень. Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі надмірний формалізм суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване пунктом 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, право на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції). Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення. Однак, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ЦПК України, а не перевіряти докази (встановлювати їх допустимість), надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Залишаючи позовну заяву ОСББ "Воскресенська 14Е" без руху з підстав неналежного засвідчення доказів та в подальшому повертаючи її, суд першої інстанції вказаного вище не врахував, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статі 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Воскресенська 14Е" задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 28 грудня 2020 року. Головуючий Судді: