Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16426/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16426/20 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нездійснення необхідних дій, передбачених пунктами 4, 5, 10 Положення та статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» за договором банківського рахунку № 18124/980 -ПІ від 09.07.2015; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити усі необхідні дії, передбачені Положенням та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для відшкодування суми коштів ОСОБА_1 , розміщених як вклад у ПАТ «Радикал Банк» у розмірі 180 000, 00 грн. за договором банківського рахунку № 18124/980-ПІ від 09 липня 2015 року згідно поданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема: - внести інформацію про ОСОБА_1 до реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 Положення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - здійснити відшкодування коштів ОСОБА_1 за вкладом згідно реєстру відшкодування вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 Положення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - передати інформацію про ОСОБА_1 до банку - агента для отримання ОСОБА_1 нарахованого відшкодування за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за договором банківського рахунку № 18124/980-П1 від 09.07.2015. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій вона просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає застковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Радикал Банк» укладено договір банківського рахунку № 18124/980 - ПІ. Згідно пункту 1.1 договору банк відкриває позивачу поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , здійснює його розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах режиму роботи банку, в якому здійснюється операція. 09.07.2015 на поточний рахунок позивача внесено грошові кошти у розмірі 180 000, 00 грн. з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку». Разом з цим, постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ ПАТ «Радикал Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 № 130 з 10.07.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Радикал Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк». Постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 № 769 відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ «Радикал Банк». На підставі вказаної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду гарантування фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 № 203 про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк», призначено уповноважену особу Фонду - Савельєву Анну Миколаївну, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк», визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було опубліковано оголошення про те, що з 13.11.2015 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплати вкладникам банку. 18.11.2015 позивач звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» із заявою про внесення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом. Повідомленням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» № 3930/15 від 19.11.2015 позивача було повідомлено, що трансакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку» на суму 180 000,00 грн, дата вчинення трансакції 09.07.2015, є нікчемним правочином відповідно до положень частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Не погоджуючись з вказаним повідомленням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» позивачем було подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду міста Києва. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/110/16 від 18.07.2017, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 09.08.2019 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» Савельєвою Анною Миколаївною повідомлено позивача про те, що нею подано пакет документів до відповідача, які містять інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок відповідача. 29.10.2019 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано повідомлення про те, що на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 24.10.2019 № 2712 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» строком на один рік, з листопада 2019 року до 09 листопада 2020 року включно. 28.11.2019 позивач звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. 16.01.2020 позивачем отримано повідомлення від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що постановою слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 25.11.2019 у кримінальному провадженні № 12015110200003105 від 20.08.2015 визнано речовими доказами грошові кошти, що знаходяться на рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Радикал Банк», а тому виплата гарантованої суми відшкодування за вкладом можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень у зазначеному кримінальному провадженні та надходження до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб всієї необхідної інформації та документів. Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач повідомляючи позивачу про те, що відшкодування коштів ОСОБА_1 , розміщених як вклад у ПАТ «Радикал Банк» у розмірі 180 000, 00 грн., які є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12015110200003105 від 20.08.2015 можливе після прийняття відповідного процесуального рішення у названому кримінальному провадженні діяв відповідно до вказаних вище норм законодавства та, як наслідок, про відсутність підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, передбачені Положенням та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для відшкодування суми коштів ОСОБА_1 , розміщених як вклад у ПАТ «Радикал Банк» у розмірі 180 000,00 грн. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Колегія суддів вважає доводи апелянта частково обґрунтованими та частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (надалі за текстом - Закон № 4452-VI). Частиною першою статті 3 Закону України № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Відповідно до частини другої статті 26 Закону України № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Частиною четвертою статті 26 Закону України № 4452-VI визначено вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, а саме: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах. Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України № 4452-VI гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому за договором про банківського рахунку, у межах 200 000,00 грн.; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України № 4452-VI. За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Відповідно до приписів розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру. Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин загального реєстру включаються гарантовані суми за рахунками тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Як вже було зазначено вище та не заперечується відповідачем, уповноваженою особою Фонду подано пакет документів до відповідача, які містять інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду. При цьому, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2452 від 26.09.2019 затверджено зміни та доповнення до загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами, відповідно до якого ОСОБА_1 включено до загального реєстру із сумою відшкодування 180 000,00 грн. Однак, вказану виплату призупинено, оскільки постановою слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 25.11.2019 у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 20.08.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 1914, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, визнано речовими доказами кошти, розміщені на рахунках 443 фізичних осіб у ПАТ «Радикал Банк», розміщені па рахунку банківської установи, в тому числі позивача. За твердженнями Фонду, з метою уникнення негативних наслідків для посадових осіб Фонду та уповноважених осіб Фонду, пов`язаних із невиконанням законних вимог та процесуальних рішень слідчих, з метою належного виконання зобов`язання щодо збереження речових доказів у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, призупинено виплати гарантованих сум відшкодувань вкладникам ПАТ «Радикал Банк», в тому числі позивачу. Колегія суддів звертає увагу, що приписи частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, серед яких постанова слідчого/прокурора про визнання речовими доказами коштів розміщених на рахунках в банку відсутня. Також, на момент розгляду даної справи відсутня інформація щодо наявності судових рішень про накладення арешту на рахунки фізичних осіб, відкритих у ПАТ «Радикал Банк», в тому числі і на рахунок, відкритий на ім`я позивача. Натомість, право позивача на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» встановлено і судовими рішеннями у справі № 826/110/16. За таких обставин, посилання відповідача про неможливість виплати гарантованої суми відшкодування є безпідставними. При цьому, факт включення позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Радикал Банк», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відповідачем не заперечується. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність законних підстав для отримання гарантованої суми позивачем за її вкладом. Колегія суддів зауважує, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, колегія суддів наголошує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором. Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими. Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. Колегія суддів звертає увагу, що кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно положень ст. 8 Конституції України та ст. 9 КАС України є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна. Згідно ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) : "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.". В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, серія А, №52, зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права. Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ «Радикал Банк» у розмірі 180 000 грн. за договором банківського рахунку № 18124/980-П1 від 09.07.2015 та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ «Радикал Банк» в розмірі 180 000 грн. за договором банківського рахунку № 18124/980-П1 від 09.07.2015. Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають, оскільки обраний колегією суддів вище спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача є належним та таким, що в повній мірі здійснює поновлення права позивача. При цьому, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення в перевіряємій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його частково скасувати та прийняти нове рішення про часкове задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З наявних в матеріалах справи платіжного доручення та квитанції вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в сумі 2 522, 40 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 783, 60 грн. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції вище визнав обґрунтованими фактично половину позовних вимог, а тому сума судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб становить - 3 153, 00 грн. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» у розмірі 180 000 грн. за договором банківського рахунку № 18124/980-П1 від 09.07.2015. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів ОСОБА_1 за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Радикал Банк» у розмірі 180 000 грн. згідно договору банківського рахунку № 18124/980-П1 від 09.07.2015. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 3 153, 00 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.