Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/4142/20

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/400/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В. Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.12.2020 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника адвоката Швеця Романа Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2020 року, якою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником технічного ділянки «ТОВ Ремсинтез», що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , провадження в справі за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, за участю: захисника Кричуна Ю.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , представника потерпілого Швеця Р.Ю., ВСТАНОВИЛА: Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2020 року відносно ОСОБА_2 закрито провадження в справі за ст.124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування прийнятого рішення суддя районного суду виходила з того, що з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_2 в скоєнні ним правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є недоведеною та в судовому засіданні не встановлено доказів вини ОСОБА_2 в порушенні ним правил дорожнього руху України. Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не було долучено будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з рішенням районного суду представник адвокат Швець Р.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які суд бере в основу винесення передчасної постанови та звільняє від повільності особу, яка повинна відповідати за свої дії, які знайшли своє підтвердження у механічних ушкодження транспортного засобу ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 та спричинені тілесних ушкоджень пасажира - учасника дорожньо-транспортної пригоди (потерпілої)- ОСОБА_3 . Під час винесення постанови, що оскаржується, судом не було взято до уваги клопотання, подане адвокатом Швецем Р. Ю в інтересах потерпілої особи щодо виключення з числа допустимих доказів - відеозаписів: НСVR_сh7_muim_2020071117353520200711180000, (з автомобільної мийки БУМЕР), NVR_cit9_mium_20200071101532 202007111080000 та відеозапис 3 _11_М_11172020073153 з камери магазину Килим. Зазначені відеозаписи надані до суду з порушенням вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП оскільки, не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, містить не повні дані щодо транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, що доводить факт відсутності допустимості доказів (не було встановлено державні реєстраційні номерні знаки автомобілів учасників ДТП з вищевказаних відеозаписів, час зйомки з відеокамер перетину перехрестя є різним та не співпадає з фактичним часом перетину перехрестя транспортними засобами - учасниками ДТП). Таким чином, висновок експерта, який містить ряд неточностей та невідповідності фактичним обставинам ДТП, не може бути покладений в основу оскаржуваної постанови. В такому випадку більш доцільним є призначення фоноскопічної експертизи, експертизи звуко - та відеозапису, на вирішення яких поставити запитання щодо оригінальності записів, наявності ознак монтажу, безперервності запису, одночасного запису звуку та відео, які могли б підтвердити належність відеозаписів, для подальшого залучення в суді. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, дані відеозаписи підпадають під визначення недопустимих доказів, а надані особою, що притягується до адміністративної відповідальності відеозаписи не можуть вважатися належним та допустимим доказом, оскільки Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №333591 не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такі відеозаписи. Аналогічна правова позиція ВС/КАС, справа №524/5536/17, 15.11.2018. Також, судом при винесенні постанови не було встановлено яким чином були витребувані та вилучені відеозаписи, а висновок експерта є передчасним та необгрунтованим Так, при дослідженні відеозаписів, експерт, безпідставно взяв до уваги відеозапис, який 3_11_М_11172020073153 з камери магазину Килим та на підставі чого, дійшов висновку, що в розглянутій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 вимогам п. 8.7.3 (г) та 12.4 ПДР з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, що сталося. Однак, зі схеми місця ДТП від 11.07.2020, складеної поліцейським взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП капралом поліції Яковлєвим Ю.І., вбачається, що дане зіткнення автомобіля ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 та Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_2 . відбулося саме внаслідок порушення ПДР особою, що притягується до адміністративної відповідальності,оскільки він був зобов`язаний надати перевагу в русі автомобілю ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , так як виїжджав на головну дорогу з другорядної (Пункт правил 16). Дана схема є єдиним неспростовним та беззаперечним доказом у справі №404/4142/20 та підтверджує вину ОСОБА_2 у вчинені правопорушенні, передбаченого ст.124 КУпАП. Схемою ДТП зафіксовано, що транспортний засіб ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , вже перетнув Т-подібне перехрестя (п. 1.4.3 ПДР) вулиць Г.України та ОСОБА_4 та закінчував маневр, а світлофор який регулював рух (1.24 ПДР) залишився позаду транспортного засобу, тож ніяким чином його (світлофора) дія вже не розповсюджувалася на регулювання руху автомобіля ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , а отже його колір вже не мав ніякого значення, оскільки згідно ПДР зона дії пішохідного переходу на регульованому перехресті обраховується відстанню 10 метрів, а на вказаній схемі чітко видно, що водій ОСОБА_1 вже виїхав з цієї зони, тож Т-подібне перехрестя вул. Г.України та ОСОБА_4 не має ніякого зв`язку з перехрестям з якого виїхав Ford Fusion. Міжнародною Конвенцією про дорожні знаки та сигнали, яка ратифікована Україною 1974 року (Глава III, світлові дорожні сигнали ст.23) зазначено: «Жовте світло, яке включається одне або одночасно з червоним світлом; коли воно застосовується одне, це означає, що жоден транспортний засіб не повинен перетинати лінію зупинки або виїжджати за світлофор, за винятком випадків, коли в момент включення світла він знаходиться так близько, що вже не може зупинитися перед лінією зупинки або перед світлофором з урахуванням вимог безпеки руху. Таким чином, спростовується той факт, що водієм автомобіля ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 8.7.3 (ґ) та 12.4 ПДР.В іншому випадку характер механічних пошкоджень транспортних засобів та їх розташування на дорозі після зіткнення, були б іншими. Що стосується перевищення швидкості автомобілем ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 , то залишається незрозумілим яким чином з вищезазначених відео можливо було визначити швидкість, з якою рухався даний автомобіль. Відео-фотофіксація перевищення швидкості повинна відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення такого контролю. Аналогічна правова позиція зазначена 8-м апеляційним адмінсудом у справі №166/224/20 від 25.06.2020. Враховуючи ті обставини, що автомобіль ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 вже здійснив в`їзд на регульоване перехрестя вулиць Попова та Г. України на дозволяючий сигнал світлофора (миготливий зелений) та виїхав у наміченому напрямку на жовтий сигнал світлофора, закінчуючи свій маневр, виконавши вимогу п. 16.8 ПДР України, Окрім того, як вищезазначено, відео з місця ДТП не дає можливості визначення швидкості руху автомобіля, А неналежність та недопустимість доказів не може бути підтвердженням про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а доводять лише факт неповного дослідження судом всіх обставин ДТП яке вібулося 11.07.2020. Аналогічні оскаржувані правовідносини висвітлені у постанові ВС/КАС (ВС/КАС,№216/5226/16-а, від 18.07.19) Окремо вказує, що в оскаржуваній постанові судом була допущена помилка при цитуванні висновку експерта. Так, судом сказано, що водій транспортного засобу ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 порушив пункт 8.7.3 (г), що за правилами означає «чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції» і аж ніяк не стосується даної справи, а у висновку експерта вказано, що водієм ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_1 було порушено «жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів», що відповідає пункту 8.7.3(ґ). Таким чином, постанова про закриття адміністративного правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення є незконною та передчасною, яка підлягає скасуванню. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та йх представника адвоката Швеця Р.Ю., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, ОСОБА_2 та його захисника Кричуна Ю.А., які заперечували проти задоволення апеляційних вимог, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову районного суду без змін, виходячи з наступного. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районний суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 дотримався цих вимог закону в повному обсязі, а висновки суду першої інстанції про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними, обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на доказах зібраних по справі. Так, статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 10.4 ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.16.11 ПДР України, який зазначений в протоколі працівником поліції. Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Таким чином, для встановлення винуватості особи за ст. 124 КУпАП слід виходити з того, якими діями учасник дорожнього руху порушив вимоги Правил дорожнього руху та причино - наслідковий зв`язок між даним порушенням з настанням дорожньої - транспортної пригоди. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №333591 від 11.07.2020 року, ОСОБА_2 , 11.07.2020 року о 07-45 год. керуючи транспортним засобом «Ford Fusion», д/н НОМЕР_2 , по вул. Г. України, 16/17 в м.Кропивницький, в порушення вимог п.16.11 ПДР України, при виїзді на перехрестя на вул.Г.України, не надав переваги в русі транспортному засобу «ВАЗ 2102», д/н НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В суді першої інстанції ОСОБА_2 вини у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 11.07.2020 року біля 07.45 год. керував транспортним засобом «Ford Fusion», д/н НОМЕР_2 , де рухався з прилеглої території кооперативу «Гранат» в напрямку вул. Г. України. Доїхавши до вул. Г. України зупинився перед перехрестям та дочекавшись червоного сигналу світлофору та зупинку руху по головній дорозі, почав від`їжджати з прилеглої території. З моменту коли він вже знаходився на перехресті з ним здійснив зіткнення автомобіль «ВАЗ 2102», який рухався по головній дорозі перехрестя вул. Г. України та вул.К.Попова та виїхав на жовтий сигнал світлофора на перехрестя з перевищенням швидкості руху, що в подальшому не дало йому змоги вчасно виявити його та уникнути зіткнення. Оскільки інші транспортні засоби вже стояли на світлофорі перед перехрестям, а водій автомобіля «ВАЗ 2102» рухався на великій швидкості, тому в момент проїзду перехрестя, він не мав змоги уникнути удару. В результаті зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження зі збитками. Потерпілий ОСОБА_1 районному суду пояснив, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є безпосередньо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. Пояснив, що він керував автомобілем «ВАЗ 2102», д/н НОМЕР_1 та рухався по вул.Г.України в напрямку овочевого ринку в м.Кропивницький. Того дня їхав з дружиною о 07.40 год. 07.50 год. на роботу. Рухався по головній дорозі в крайній правій смузі для руху зі швидкістю 60 км/год. З прилеглої території виїхав автомобіль Форд і зупинився, після чого відбулося зіткнення. Вказав, що автомобіль «Ford Fusion», д/н НОМЕР_2 зупинився на його полосі, та перегородив йому дорогу. Потім був вимушений гальмувати. Коли почав рух до перехрестя автомобіля Форд не було, а потім різко виїхав. Він загальмував та відбулося зіткнення. Коли вийшли з автомобіля, то він і його дружина викликали працівників поліції. Дружина була у шоці. Викликали таксі та його дружина поїхала додому. Після складення схеми ДТП поїхав на роботу. Потім поїхали в травмпункт. Зі схемою ДТП згоден. Стверджує, що на зустрічній смузі автомобіль Форд дав швидкості та намагався проїхати перехрестя, після чого виїхав на зустрічну смугу для руху. Прилегла територія це виїзд, насипна дорога з гаражів. Дорожній знак «Дати дорогу» було гарно видно, та останній був без дефектів. Зазначив, що на відео автомобіль схожий на його, однак номерні знаки роздивитися на відео неможливо. Як виїздив автомобіль Форд, то на відео це не було видно, гадає що той момент було вирізано. Коли проїхали перехрестя, то побачив як за 12 м від нього виїхав автомобіль Форд на його полосу для руху. Він рухався в крайні смузі і напрямок руху автомобіля не змінював. Потім Форд виїхав та став. Він в той момент загальмував і щоб об`їхати та взяв вліво. Форд дивився справа, щоб виїхати на свою смугу для руху. Форд проїхав вперед до своєї смуги. Перехрестя переїздив на зелений сигнал світлофору. У населеному пункті дозволена швидкість для руху сягає 60 км/год. Швидкість його автомобіля була приблизно 60 км/год. Щодо схеми дорожньо-транспортної пригоди заперечень не має. Потерпіла ОСОБА_3 в суді першої інстанції вказала, що в суботу 11.07.2020 року їхали на роботу о 07.40 - 07.45 год. та проїздили супермаркет «Копілка», що в м. Кропивницький. Вказала, що виїхали біля автомобіля, та лишилась невелика відстань. Пам`ятає, що злякалась, а потім відбулося зіткнення. Внаслідок чого отримала забій грудної клітини. Також ноги були в крові і на лівій скроні гематома. Автомобіль виїхав з дороги там, де гаражі. На світлофор не дивилась. Від світлофору до повороту відстань була не велика, скільки точно вказати не може. Вона потім на таксі поїхала на роботу, при складенні схеми ДТП та протоколу про адміністративне правопорушення не була присутня. Працює продавцем в магазині. Вона одна продавець. Через деякий час почало в неї боліти, а тому біля 11.00 год. поїхала до травмпункту. Шили коліно, робили їй рентген. Потім була на лікарняному. Дорожній знак до кар`єру високий та вигнутий уверх «Дати дорогу». Відстань до якого була 5 метрів або менше, точно вказати не може. Майданчик огороджений парканом і не було видно як виїздять автомобілі. Зіткнення відбулося ближче до центру дороги. Автомобіль їхав по дорозі по своїй стороні, але чи до середини чи то до краю точно не пам`ятає. Швидкість руху не знає. Посвідчення водія не має. Вказала, що її чоловік хороший водій та йому довіряє. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи №3402/3403/20-27 від 19.08.2020 року, убачається, що в розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ 2102» ОСОБА_1 , що мали бути направлені на забезпечення безпеки і можливе запобігання ДТП регламентувались вимогами п. 8.7.3 (ґ) та 12.4 ПДР (текст надано в дослідницькій частині висновку). В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Ford Fusion», д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , регламентувались (формально) вимогами дорожнього знаку 2.1 ПДР та п.16.11 ПДР (текст надано в дослідницькій частині висновку). По запропонованому для дослідження варіанті, водій автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути створення умов, що привели до зіткнення автомобілів «Ford Fusion» та «ВАЗ 2102». Дії водія автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці не суперечили вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР та вимогам п.16.11 ПДР. При цьому, враховуючи, що водій автомобіля «Ford Fusion» був позбавлений можливості завчасного виявлення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «ВАЗ 2102» з причини невиконання його водієм вимог п. 8.7.3 (ґ) та 12.4 ПДР, слід зазначити, що своїми односторонніми діями водій автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_2 не мав можливості уникнути даної ДТП. Враховуючи ту обставину, що водій автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_2 , не мав технічної можливості уникнути зіткнення, а водій автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 , мав технічну можливість виконати вимоги п. 8.7.3 (ґ) та 12.4 ПДР і таким чином мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Ford Fusion», слід зробити висновок про те, що в розглянутій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 ,, вимогам п. 8.7.3 (г) та 12.4 ПДР з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, що сталася Допитаний в суді першої інстанції експерт ОСОБА_5 пітримав зроблений ним висновок №3402/3403/20-27 від 19.08.2020 року. Пояснив, що на схемі відсутні дорожні знаки з прилеглої території. Вказав, що дорожній знак зафіксований на схемі. Пояснив, що заміри (відстань) не проводились. Автомобіль водія ОСОБА_1 встановлено з клопотання, яке міститься в матеріалах справи, а швидкість автомобіля встановлено на підставі відеозапису. При цьому колір світлофору встановлювався з наявного кольорового відеозапису. Стандарти розташування світлофору кольорів та сигналів. Видимість на дорозі зліва була обмежена дорожнім знаком. Отже, суддя районного суду, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини по даній справі прийшла до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З таким висновком погоджується і апеляційний суд. Аналізуючи докази зібрані по справі слід прийти до висновку, що обставини події дорожньо-транспортної пригоди, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, належним чином не відображають, якими саме конкретними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху України та причино - наслідковий зв`язок між даним порушенням з настанням дорожньої - транспортної пригоди. Разом з цим, з висновку інженерно-транспортної експертизи №3402/3403/20-27 від 19.08.2020 року, убачається, що водій автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути створення умов, що привели до зіткнення автомобілів «Ford Fusion» та «ВАЗ 2102». Дії водія автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці не суперечили вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР та вимогам п.16.11 ПДР. При цьому, враховуючи, що водій автомобіля «Ford Fusion» був позбавлений можливості завчасного виявлення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «ВАЗ 2102» з причини невиконання його водієм вимог п. 8.7.3 (ґ) та 12.4 ПДР. Враховуючи ту обставину, що водій автомобіля «Ford Fusion» ОСОБА_2 , не мав технічної можливості уникнути зіткнення, а водій автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 , мав технічну можливість виконати вимоги п. 8.7.3 (ґ) та 12.4 ПДР і таким чином мав можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Ford Fusion», слід зробити висновок про те, що в розглянутій дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_1 ,, вимогам п. 8.7.3 (г) та 12.4 ПДР з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, що сталася. Зі схеми місця ДТП від 11.07.2020 убачається що ширина проїзної частини вул. Г. України становить 16 м. Місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на відстані від правого краю проїзної частини та складає 8.4 м. від лівого узбіччя по ходу руху транспортного засобу ВАЗ 2102. Тобто, з даної схеми видно, що контактування транспортних засобів відбулося фактично на середині проїзної частини, яка має дві смуги напрямку руху. Отже, пояснення водія ОСОБА_1 , що він рухався у правій смузі для руху є безпідставними. Крім того, у дані схемі ДТП відсутні дані про те, що водій автомобіля ВАЗ 2102 виявивши небезпеку для руху застосував екстрене гальмування для уникнення дорожньої - транспортної пригоди у відповідності до вимог ПДР п. 2.3 «б» бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Безпідставними є також доводи ОСОБА_1 щодо дотримання ним швидкісного режиму у населеному пункті, оскільки дані пояснення об`єктивно спростовуються висновком інженерно-транспортної експертизи №3402/3403/20-27 від 19.08.2020 року. Доводи апелянта про визнання доказів у справі, а саме відеозапису, недопустимими також є необґрунтованими, оскільки відео запис дорожньо-транспортної пригоди було витребувано стороною захисту після складення протоколу про адміністративне правопорушення та надано суду в ході судового розгляду справи. Та наданий відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Крім того, апеляційний суд зазначає, що посилання апелянта на положення Кодексу адміністративного судочинства України є некоректним, оскільки завданням даного закону є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В той час, як дана справа вирішується у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Окрім того, слід зазначити, що в апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів про незаконність прийнятої районним судом постанови та не надано доказів на спростування викладених у ній висновків. Таким чином, суддя районного суду відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Будь-яких процесуальних порушень, допущених суддею районного суду, під час розгляду даної справи, апеляційний суд не вбачає, достатніх та законних підстав для скасування постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2020 року, стосовно ОСОБА_2 не встановлено, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника адвоката Швеця Романа Юрійовича залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_2 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко