Постанова 4803 № 205/6901/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9623/20 Справа № 205/6901/19 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 48 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі - Пивоваровій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами, стягнення пені та 3 відсотків річних, - В С Т А Н О В И Л А: В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2005 року на її користь стягнуто з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина, однак у вересні відповідач припинив виплату аліментів, що призвело до утворення заборгованості. З огляду на зазначене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за аліментами на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення повноліття у розмірі 66 558 грн. 50 коп., пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 38 858 грн. 18 коп., 3 відсотки річних за прострочення сплати аліментів у розмірі 40 340 грн. 37 коп. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , заборгованість за аліментами на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення повноліття у розмірі 66 558 грн. 50 коп. та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 38 858 грн. 18 коп. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 40 340 грн. в якості 3% річних за період затримки сплати цих аліментів з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2019 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити такі вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у застосуванні ст.625 ЦК України до спірних правовідносин. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, апеляційний суд перевіряє законність судового рішення в цих межах. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2005 року стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 серпня 2005 року до досягнення повноліття. На виконання вказаного рішення суду, Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист 2-3643/2005 (а.с. 38). 17 січня 2006 року постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ Рибальченко О.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 2-3643/2005 (а.с. 69). Постановою державного виконавця Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Авраменко К.І. від 25 листопада 2019 року виконавчий лист 2-3643/2005 повернуто стягувачу, заборгованість зі сплати аліментів станом на 06 серпня 2019 року становить 66 558,50 грн. (а.с. 41-42). Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. На підставі ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 відсотків річних за користування грошима в порядку застосування ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Сімейного кодексу України, а саме ст. 196 СК України, яка містить в собі спеціальну відповідальність за прострочення сплати аліментів. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у застосуванні положень ст.625 ЦК України до спірних правовідносин, зводяться до особистого тлумачення положень діючого законодавства. На правовідносини з приводу сплати аліментів положення ст.625 ЦК України про відповідальність за порушення грошового зобов`язання не поширюється, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 235/4359/16-ц. Таким чином, порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю.Петешенкова Судді: В.С.Городнича О.В.Лаченкова