Постанова 4801 № 145/1443/17

Справа № 145/1443/17 Провадження № 22-ц/801/2036/2020 Категорія: 53 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кіосак Н.О. Доповідач:Якименко М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 рокуСправа № 145/1443/17м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Якименко М.М., суддів: Ковальчука О.В., Панасюка О.С., за участю секретаря судового засідання Куленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та Відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2020 року, ухвалене суддею Тиврівського районного суду Вінницької області Кіосак Н.О., ВСТАНОВИВ: У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відділу освіти Тиврівської РДА Вінницької області та ОСОБА_2 , уточнюючи позовні вимоги просила визнати незаконними та скасувати накази №280/вдс від 07.09.2017 та №287/вдс від 14.09.2017 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. В подальшому 12.10.2017 ОСОБА_1 звернулася з окремим позовом до відділу освіти Тиврівської РДА Вінницької області, ОСОБА_2 та Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в якому просила визнати незаконним наказ №242/к від 18.09.2017 про її звільнення з роботи, поновити на посаді директора школи та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.10.2017 справи об`єднані в одне провадження (Т.1 а.с. 66). Позовні заяви мотивовані тим, що позивач з 1993 року працювала на посаді директора КЗ ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Селище Тиврівського району Вінницької області. Наказом начальника відділу освіти Тиврівської РДА №149 від 21.04.2017 «Про результати розгляду звернення по ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище», позивачу оголошено догану. Рішенням Тиврівського районного суду від 07.02.2018 наказ в частині оголошення їй догани було визнано незаконним та скасовано. ОСОБА_1 вказує, що 07.06.2017 з Відділу освіти Тиврівської РДА надійшов лист з проханням повідомити до 12.06.2017 про навчання або перебування малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будь-яких навчальних закладах Тиврівського району. На виконання отриманого листа 12.06.2017 вона надала письмову відповідь і залишила її в приймальні відділу освіти та 30.06.2017 на вимогу ОСОБА_2 надала письмові пояснення з цього питання. 07.09.2017 на підставі наказу № 280/вдс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки нею не було вжито заходів для належного виконання вимог відділу освіти, а саме, не надано відомостей про навчання або перебування у будь-яких навчальних закладах Тиврівського району малолітніх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що 11.09.2017 вона ознайомилась з вказаним наказом та дізналась, що без будь-якої перевірки її пояснень, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання обов`язків, передбачених КЗпП України, Посадової інструкції директора школи, Статуту школи, Правил внутрішнього трудового розпорядку. ОСОБА_1 вказує, що лист - прохання, який надіслано 07.06.2017, не відноситься до документу, що має статус розпорядження, а тому начальнику відділу освіти не делеговані права видавати розпорядження. При цьому в її трудові обов`язки не входило збирання інформації про малолітніх осіб, які не є учнями ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище, перебувають чи навчаються в інших навчальних закладах на території Тиврівського району і тому вона не повинна нести будь-яку дисциплінарну відповідальність. В подальшому 14.09.2017 було видано наказ № 287/вдс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » Підставою для притягнення її до відповідальності слугувало те, що в травні 2017 позивачем проведено звіт керівника загальноосвітньої школи І-ІП ст. с Селище, який згодом витребуваний до відділу освіти та на вимогу начальника відділу освіти 30.06.2017 ОСОБА_1 надала відповідні пояснення. В провину позивачу ставилось те, що вона не надала до відділу освіти відомостей про офіційне повідомлення засновника (власника) навчального закладу (сільську раду) про дату, час та місце проведення загальних зборів , де заслуховувався звіт директора школи, що вказує на недотримання Посадової інструкції, Статуту школи, Правил внутрішнього трудового розпорядку на відсутність співпраці з органами місцевого самоврядування. Порушення трудової дисципліни полягало у тому , що ОСОБА_1 не надала підтверджень щодо повноважень учасників загальних зборів - виборних та призначених представників та учнів навчального закладу, батьків і представників громадськості, що вказує на нелегітимність проведених зборів. Звітуючи перед вищим органом громадського самоврядування загальними зборами колективу, не створила належні умови для реалізації вимог, передбачених п.4.2 Статуту загальноосвітньої школи І-ІІІ в частині дотримання пропорційного представництва усіх делегатів загальних зборів, які наділені правом вирішального голосу. Вказане свідчить про неналежно забезпечену взаємодію між безпосереднім керівництвом навчального закладу та громадським самоврядуванням даного навчального закладу. Позивач зазначає, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, які не входять до її повноважень і знаходяться поза межами її компетенції. ОСОБА_1 вказує, що в її трудові обов`язки входить лише звітувати перед загальними зборами, а відмова від виконання рішення зборів від 24.05.2017 та втручання в їх проведення чи керування ними з її боку було б прямим порушенням Статуту. 18.09.2017 наказом начальника відділу освіти Тиврівської РДА № 242/к - ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП - за систематичне невиконання посадових обов`язків, покладених трудовим договором. Підставою звільнення стало те, що до позивача неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного впливу у вигляді доган. В той же день позивач ознайомилась із наказом та отримала трудову книжку. ОСОБА_1 вважає, що звільнення відбулось незаконно та безпідставно, оскільки будь-яких порушень при виконанні своїх обов`язків не допускала. Крім того, відповідачами порушено ст. 148 КЗпП строки для застосування дисциплінарного стягнення та норми трудового законодавства та в порушення ст. 149 КЗпП, перед застосуванням стягнення, у неї не було взято жодних письмових пояснень. З урахуванням усіх позовних вимог, просила визнати незаконними та скасувати Накази № 280/вдс від 07.09.2017; № 287/вдс від 14.09.2017; № 242/к від 18.09.2017 та поновити її на посаді директора школи, а також стягнути з відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати по сплаті судового збору та за надання їй професійної правничої допомоги. Відповідач Відділ освіти Тиврівської районної державної адміністрації подав відзив на позов. Вказує, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та її звільнення відбулось у повній відповідності до п.3 с.4 , ст.43-1 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання посадових обов`язків директора школи, якому передувало неодноразове застосування заходів дисциплінарного стягнення. Попередні дисциплінарні стягнення застосовувались до позивача правомірно. Накази про застосування дисциплінарних стягнень від 07.09.2020 та 14.09.2020 місять обґрунтовані підстави з викладенням обставин порушення позивачем трудової дисципліни та невиконання нею своїх трудових обов`язків. Звільнення відбулося на підставі листа засновника від 13.09.2017, який був отриманий відділом освіти Тиврівської районної державної адміністрації 14.09.2017, в якому було зазначено, що Селищенською сільською радою 16.07.2017 за №738 було прийнято рішення просити Тиврівську районну державну адміністрацію у найкоротший термін звільнити із займаної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню с. Селище ОСОБА_1 , оскільки останньою чинилися систематичні перешкоди в реалізації прийнятого сесією Селищенської сільської ради рішення щодо реконструкції шкільного стадіону, які полягали у недопущенні людей і техніки на територію школи, спрямування різноманітних скарг із наведенням недостовірних даних, в яких ініціатива громади щодо реконструкції стадіону поставала у невигідному світлі. Також засновник був стурбований ситуацією масового відтіку потенційних учнів із загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню с. Селище, який зумовлений неналежною роботою адміністрації навчального закладу в особі директора ОСОБА_1 . В зв`язку з викладеними обставинами виконавчим комітетом Селищенської сільської ради 13.09.2017 було прийнято рішення №91, яким визнано неналежним виконання посадових обов`язків директора школи ОСОБА_1 і рекомендовано відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації прийняти відповідне рішення щодо доцільності перебування на займаній посаді ОСОБА_1 . Відповідач Селищанська сільська рада подала відзив на позов до суду, в якому вказує на безпідставність та необґрунтованість вказаних позивачем обставин в позовній заяві, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Вказує, що викладені в позові відомості не спростовують фактів, які були підставою для видачі оскаржуваних наказів, також були і інші підстави для розірвання трудового договору, вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 366 КК України. Крім того, Селищенська сільська рада не приймала рішення про звільнення позивача з роботи, а вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу заявлена позивачем через місяць після вступу змін до ЗУ «Про загальну середню освіту»; виплата заробітної плати педагогічним працівникам закладів середньої освіти Тиврівського району здійснюється за рахунок освітньої субвенції, яка надходить із державного бюджету України, Селищенська сільська рада не здійснює фінансування виплати заробітної плати працівниками ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Селище. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази начальника відділу освіти Тиврівської РДА Вінницької області Нижника О.Т. №287/вдс від 14.09.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Селище ОСОБА_1 » та №242/к від 18.09.2017 «Про звільнення директора ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Селище ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора комунального закладу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Селище Тиврівського району Вінницької області з 19.09.2017. Стягнуто з Відділу освіти Тиврівської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 340026,93 грн з утриманням при виплаті означеної суми, передбачених законом податків, обов`язкових платежів та зборів. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу освіти Тиврівської РДА та Селищенської сільської ради Тиврівського району відмовлено. Стягнуто з Відділу освіти Тиврівської РДА на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 10640, 00 гривень. Стягнуто з Відділу освіти Тиврівської РДА судовий збір в прибуток держави в сумі 4241,06 грн. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та в решті позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2020 року за заявами Відділу освіти Тиврівської РДА та Селищенської сільської ради Тиврівського району було роз`яснено рішення суду. З вказаним рішенням суду відповідачі Селищенська сільська рада Тиврівського району та Відділ освіти Тиврівської РДА не погодились та оскаржили його в апеляційному порядку. Позивач в апеляційному порядку рішення в частині відмови у позові не оскржувала. В апеляційній скарзі відповідач Селищенська сільська рада Тиврівського району, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів від 14.09.2017 № 287/вдс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » та від 18.09.2017 № 242/к «Про звільнення директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » скасувати і направити справу за територіальною підсудністю для розгляду іншим місцевим судом. В якості основного доводу скаржник зазначає те, що суд ухвалив рішення у незаконному складі на підставі ст.ст. 36,39 ЦПК України. Також судом невірно визначено склад учасників справи та безпідставно притягнув до участі у ній Селищенську сільську раду, яка наділена лише повноваженнями укладати з директором школи трудові угоди , а не видавати наказ про поновлення на роботі. Крім того судом не взято до уваги ухвали суду по кримінальній справі, за якою позивача звільнено від кримінальної відповідальності. В апеляційній скарзі відповідач Відділ освіти Тиврівської РДА Вінницької області просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог та відмовити у позові, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено правила таємниці нарадчої кімнати. Судом не взято до уваги вимоги діючого законодавства на час видання наказів та вимоги нормативно-правових актів в галузі освіти і ЗУ «про освіту». Вказано, що відділ освіти Тиврівської РДА не може бути належним відповідачем у справі. Також суд прийшов до неправильного висновку, що правовстановлюючий документ школи не передбачає обов`язок директора школи організацію та забезпечення кворуму для проведення загальних зборів. Крім того, скасовуючи Наказ №287/вдс від 14.09.2017 судом не зазначено, який закон ним було застосовано. В свою чергу позивач ОСОБА_1 подала відзиви на апеляційні скарги відповідачів, в яких просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача Селищенської сільської ради Тиврівського району та про задоволення апеляційної скарги відповідача Відділ освіти Тиврівської РДА Вінницької області з наступних підстав. За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам рішення суду не відповідає. Відповідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.02.2018 (Т.1 а.с. 225-226) та постановою апеляційного суду Вінницької області у даній справі від 21.05.2018 (Т.1 а.с. 199-201) встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №97 від 10.08.1976 призначена на посаду вчителя трудового навчання та креслення Селищенської середньої школи, також в подальшому відносно позивача відбувались переведення по роботі, а саме: -27.12.1979 на посаду вчителя початкових класів; - 31.08.1990 на посаду вчителя російської мови та літератури та трудового навчання даної школи; -29.08.1990 на посаду заступника директора школи по навчально-виховній роботі та 01.09.1993 переведено на посаду директора Селищенської середньої школи згідно наказу від 31.09.1993. Наказом начальника Відділу освіти Тиврівської РДА №149 від 21.04.2017 «Про результати розгляду звернення по ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище», позивачу оголошено догану. Рішенням Тиврівського районного суду від 07.02.2018 наказ в частині оголошення їй догани було визнано незаконним та скасовано. 07.06.2017 з Відділу освіти Тиврівської РДА на ім`я а керівника ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище надійшов електронний лист з проханням офіційного повідомлення запитувача не пізніше 12.06.2017 про навчання або перебування малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будь-яких навчальних закладах Тиврівського району Вінницької області. Даний лист позивач залишила без виконання. 30.06.2017 на вимогу начальника Відділу освіти Тиврівської РДА Нижника О.Т. з цього питання позивачем надано письмові пояснення . В поясненні позивач повідомила, що запитувана інформація нею була підготовлена та надана, причини її ненадходження до Відділу освіти Тиврівської РДА їй невідомі. Наказом № 280/вдс від 07.09.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » позивачу оголошено догану, зв`язку з невжиттям заходів для належного виконання вказівки відділу освіти (Т.1 а.с. 6-7). Рішення в частині відмови в задоволенні позову про скасування наказу № 280/вдс від 07.09.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » позивачем не оскаржувалось, а тому Вінницьким апеляційним судом не перевіряється. 14.09.2017 начальником відділу освіти видано наказ № 287/вдс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » та оголошено догану. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 було невиконання позивачем посадових обов`язків директора школи, недотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку та Статуту школи, посадової інструкції директора школи. В провину позивачу ставилось те, що вона , як керівник навчального закладу і як особа, яка наділена повноваженнями скликання загальних зборів, не забезпечила їх проведення у відповідності до Статуту, не надала до відділу освіти відомостей про офіційне повідомлення засновника (власника) навчального закладу (сільську раду) про дату, час та місце проведення загальних зборів, де заслуховувався звіт директора школи, що вказує на недотримання Посадової інструкції, Статуту школи, Правил внутрішнього трудового розпорядку на відсутність співпраці з органами місцевого самоврядування. Порушення трудової дисципліни полягало у тому, що ОСОБА_1 не надала підтверджень щодо повноважень учасників загальних зборів - виборних та призначених представників та учнів навчального закладу, батьків і представників громадськості, що вказує на нелегітимність проведених зборів. Звітуючи перед вищим органом громадського самоврядування загальними зборами колективу, не створила належні умови для реалізації вимог, передбачених п.4.2 Статуту загальноосвітньої школи І-ІІІ в частині дотримання пропорційного представництва усіх делегатів загальних зборів, які наділені правом вирішального голосу. Вказане свідчить про неналежно забезпечену взаємодію між безпосереднім керівництвом навчального закладу та громадським самоврядуванням даного навчального закладу. (Т.1 а.с. 27-30). По вказаним обставинам позивачем 30.06.2017 року до Відділу освіти Тиврівської РДА Вінницької області були надані письмові пояснення. Скасовуючи даний наказ, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивач не несе правової відповідальність за легітимність загальних зборів та правомочність учасників зборів, а також дії щодо повідомлення засновника навчального закладу про проведення загальних зборів не входять до її обов`язків. Однак такий висновок є помилковим та зроблений судом без врахування усіх обставин справи та в супереч наявним у справі доказам, яким суд не дав належної правової оцінки. Так п.4.1 Статуту передбачено, що школа безпосередньо підпорядкована в своїй діяльності засновнику. Оперативне управління школою здійснює відділ освіти Тиврівської районної державної адміністрації. Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор. П.4.2 Статуту визначено, що вищим органом громадського самоврядування начального закладу є загальні збори колективу, що скликаються не менше одного разу на рік. Делегати загальних зборів з правом вирішального голосу обираються від трьох категорій у певному пропорційному складі. Термін їх повноважень становить один рік. Загальні збори правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Право скликати загальні збори має у тому числі директор навчального закладу та його засновник. Отже, згідно Статуту директор школи, як особа , яка скликає загальні збори, несе відповідальність за їх скликання та проведення у визначеному Статутом порядку. Судом встановлено, що загальні збори були скликані директором навчального закладу позивачем ОСОБА_1 . Проте, з наданого до письмових пояснень позивача протоколу загальних зборів, якій міститься в матеріалах справи, не можливо встановити дату їх проведення. Також в протоколі відсутні відомості та дані щодо делегатів зборів з вирішальним голосом та їх кількісний склад, а також підтвердження їх повноважень. Відсутня будь-яка інформація щодо делегатів загальних зборів, які мають право приймати у них участь . Відсутнє рішення щодо обрання лічильної комісії. Вказане свідчить , що збори були проведені з порушенням Статуту. Доказів щодо повідомлення директором навчального закладу його засновника, який має право бути присутнім на загальних зборах, матеріали справи не місять. Письмові пояснення, які були надані ОСОБА_1 на ім`я начальника відділу освіти Тиврівської райдержадміністрації Нижнику О.Т. не містять доказів, що загальні збори були проведені у визначеному Статутом порядку. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув і не дав вказаним обставинам належної правової оцінки. Отже наказ начальника відділу освіти від 14.09.2017 № 287/вдс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » у вигляді догани є законним. Адже в діях позивача має місце порушення п. 1.6, 3.1, 3.5, 3.6,4.1 Посадової інструкції директора школи , п 4.1 Статуту , розділу ІІ ,п.4 Розділу ІІІ , підпункту е) пункту 1 Розділу ІV Правил внутрішнього трудового розпорядку, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність . 14.09.2017 до відділу освіти надійшов лист від Селищенської сільської ради (Т.1 а.с. 153), в якому повідомлялось про те, що адміністрацією загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище чинилися систематичні перешкоди в реалізації прийнятого сесією Селищенської сільської ради рішення щодо реконструкції стадіону на території школи, які полягали у недопущенні людей і техніки на територію школи, спрямуванні різноманітних скарг до різних інстанцій із наведенням недостовірних даних в яких ініціатива громади щодо реконструкції шкільного стадіону поставала у не вигідному світлі тощо. Як наслідок, 40 сесією 6 скликання Селищенської сільської ради від 16.07.2017 № 738 було прийняте рішення просити Тиврівську РДА (відділ освіти) у найкоротший термін звільнити із займаної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 . В листі вказано, що орган місцевого самоврядування стурбований ситуацією, яка склалася щодо навчання орієнтовно 30 дітей в інших населених пунктах, але проживаючих на території сільської ради с. Селище. В даному випадку позиція сільської ради полягає в тому, що масовий відтік потенційних учнів із загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище зумовлений неналежною роботою адміністрації навчального закладу в особі директора ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного, виконавчим комітетом Селищенської сільської ради 13.09.2017 було прийняте рішення № 91, яким визнано неналежним виконання посадових обов`язків адміністрацією загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище в особі директора ОСОБА_1 і рекомендовано відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації, відповідно до трудового законодавства України, прийняти відповідне рішення щодо доцільності перебування на займаній посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 84). Також в листі Селищенська сільська рада зазначила, що вважає неналежною діяльність адміністрації загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище в особі директора школи Гавриш М.М. в частині дотримання виконавської дисципліни та співпраці з Селищенською сільською радою, і пропонує відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації, як органу управління освітою у Тиврівському районі, прийняти щодо директора загальноосвітньої школи I-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 відповідне кадрове рішення. 18.09.2017 наказом начальника Відділу освіти Тиврівської РДА № 242/к позивача звільнено з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП - за систематичне невиконання посадових обов`язків, покладених трудовим договором. Підставою звільнення стало те, що до ОСОБА_1 неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного впливу у вигляді доган (Т.1 а.с.75-82). Одною із складової систематичності порушення трудової дисципліни , що стало підставою для звільнення позивача стало невиконання та не належне виконання своїх трудових обов`язків, які є протиправними та винними та полягали у тому, що директор навчального закладу, який безпосередньо підпорядкований засновнику, чинила систематичні перешкоди в реалізації прийнятого сесією Селищенської сільської ради рішення щодо реконструкції стадіону на території школи, які полягали у недопущенні людей і техніки на територію школи, спрямуванні різноманітних скарг до різних інстанцій із наведенням недостовірних даних в яких ініціатива громади щодо реконструкції шкільного стадіону поставала у не вигідному світлі тощо. Як наслідок, 40 сесією 6 скликання Селищенської сільської ради від 16.07.2017 № 738 було прийняте рішення просити Тиврівську РДА (відділ освіти) у найкоротший термін звільнити із займаної посади директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 також масовий відтік потенційних учнів із загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище зумовлений неналежною роботою адміністрації навчального закладу в особі директора ОСОБА_1 . На підставі вищевикладеного, виконавчим комітетом Селищенської сільської ради 13.09.2017 було прийняте рішення № 91, яким визнано неналежним виконання посадових обов`язків адміністрацією загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище в особі директора ОСОБА_1 і рекомендовано відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації, відповідно до трудового законодавства України, прийняти відповідне рішення щодо доцільності перебування на займаній посаді директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 . Тобто мало місце систематичне порушення трудової дисципліни, зокрема п. 1.6, 3.1, 3.5, 3.6,4.1 Посадової інструкції директора школи , п 4.1,4.7 Статуту , розділу ІІ ,п.4 Розділу ІІІ , підпункту е) пункту 1 Розділу ІV Правил внутрішнього трудового розпорядку. Дані рішення Селищенської сільської ради ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувались. Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (статі 2, 36, 40, 41 КЗпП України). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що при звільненні працівника за систематичне порушення трудової дисципліни, яке є заходом стягнення, необхідною умовою такого звільнення є вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку, тобто він допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, що носило систематичний характер, а за попереднє порушення трудової дисципліни до такої особи застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, які не втратили юридичної сили за давністю й не зняті. Отже, до юридичних фактів, які підлягають встановленню при вирішенні спору про законність звільнення з вищевказаних підстав, відноситься обставина про те, чи мав місце дисциплінарний проступок під час раніше застосованих заходів дисциплінарного чи громадського стягнення. У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим органом передбачених ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень. Ст. 149 КЗпП Українипередбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Звертаючись до суду із позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошувала на тому, що отримавши 14.09.2017 листа від засновника навчального закладу, відділ освіти не зажадав від неї пояснень, тобто була порушена процедура звільнення. Вінницький апеляційний суд вважає, що метою отримання власником або уповноваженим ним органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з`ясування обставин, за яких вчинено проступок для врахування цього поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення , а тому сам по собі факт неотримання власником або уповноваженим ним органом таких пояснень за відсутності даних про поважність причин вчинення проступку не може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним. (Постанова ВС в складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2020 справа № 373/821/17-ц) Однак матеріали справи не містять даних про поважність вчинення або навпаки невчинення позивачем проступку, про який йшлося в листі засновника від 14.09.2017 року. Відсутність письмового пояснення ОСОБА_1 не є безумовною підставою для скасування наказу про її звільнення. Отже стягнення за порушення трудової дисципліни було застосовано відповідачем не пізніше одного місяця з дня його виявлення і не пізніше шести місяців з дня вчинення попереднього проступку, тобто у відповідності до ст.148 КЗпП України. Доводи апеляційних скарг в цій частині заслуговують на увагу та приймаються до уваги. Вимога апеляційної скарги відповідача Селищенської сільської ради про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, у зв`язку з тим, що рішення ухвалено неповноважним складом суду, є необґрунтованою, виходячи з наступних підстав. Статтею 378 ЦПК Українивизначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. Відтак доводи в цій частині не приймаються до уваги. Однак інші наведені в апеляційних скаргах доводи є вагомими та такими, що впливають на правильність ухваленого судом рішення та спростовують висновки суду, а тому приймаються до уваги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення у частині задоволених вимог з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення залишити без змін. Стаття 141 ЦПК Українипередбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. У відповідності до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області підлягають стягненню витрати, понесені нею по оплаті судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою в розмірі 1920,00 гривень. Також з позивача на користь відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 7020,40 гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області задовольнити частково. Апеляційну скаргу Відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області задовольнити. Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2020 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_2 та Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області про визнання незаконними наказів № 287/вдс від 14.09.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 » та № 242/к від 18.09.2017 «Про звільнення директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Селище ОСОБА_1 », поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області 1920,00 гривень судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області 7020,40 гривень судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів, починаючи з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 грудня 2020 року. Головуючий М.М. Якименко Судді О.В. Ковальчук О.С. Панасюк