Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/1334/20

Справа № 130/1334/20 Провадження № 22-ц/801/2270/2020 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вернік В. М. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 рокуСправа № 130/1334/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Ковальчука О.В., розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в с т а н о в и в: В червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що від зареєстрованого шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання їх шлюбу рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 06.04.2016 року дитина залишилася проживати разом із нею та знаходиться на її утриманні. Їй самій важко утримувати дитину, а відповідач з часу розірвання шлюбу жодної допомоги на неповнолітню дочку не надає та не бере участі у її вихованні. Добровільно домовитися із ОСОБА_2 про сплату аліментів не вдалося. Відповідач інших утриманців не має, стягнень по виконавчим документам з останнього не проводиться. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1600 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з 22.06.2020 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також на користь держави одноразово 840 гривень 80 копійок судового збору (рахунок отримувача UA568999980313141206000002854, отримувач коштів УК у Жмерин.р/отг м.Жмеринка/22030101, код ЄДРПОУ 37755173, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, пункт 1.1.2). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, а саме з 22.06.2020 року до 22.07.2020 року, допущено до негайного виконання. Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що сума 1600 грн на місяць не забезпечить малолітній дитині гідних умов проживання, відповідач інших неповнолітніх дітей не має, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, є особою працездатного віку. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам. Судом встановлено, що з копії паспорта № НОМЕР_3 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України (а.с.4). Відповідно до копії довідки Олександрівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 03.06.2019 року № 714 позивач ОСОБА_1 з 29.01.2007 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5). Згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06.04.2016 року шлюб між сторонами у даній справі розірвано (а.с.6). З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 15.02.2019 року було зареєстровано шлюб за актовим записом №200 (а.с.8). Згідно довідки середньої загальноосвітньої школи №67 м.Києва від 18.06.2020 року №548, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 5-А класі вказаної школи з 01.09.2016 року до теперішнього часу (а.с.9). Відповідно до копії договору оренди (найму) нерухомого майна від 03.06.2020 року №3, орендарем житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_4 , разом з яким у цій квартирі проживають позивач ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 (а.с.10-12). Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. У статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею передбачено 181 СК України, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, визначено статтею 182 СК України, частиною 2 даної норми матеріального права передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів, суд зважає на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні неповнолітньої дитини, взаємний обов`язок батьків по її утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності та враховує вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти, відсутність у дитини самостійного доходу чи заробітку. Відповідно до статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, був обізнаний про відкриття провадження у даній справі, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27), проте правом на подання відзиву не скористався, не надав жодного доказу на підтвердження рівня свого матеріального забезпечення і його джерел, а також не спростував своєї можливості сплачувати щомісячно на утримання дитини аліментів в розмірі 2500 грн. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку на утримання дитини матеріальну допомогу не надає, є особою працездатного віку, заперечень щодо розміру аліментів не подав, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років щомісячно, починаючи з 22.06.2020 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, збільшивши розмір стягнутих аліментів на утримання доньки із 1600 грн до 2500 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2020 року змінити, збільшивши розмір стягнутих аліментів на утримання доньки із 1600 грн до 2500 грн щомісяця. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота О.В. Ковальчук