Постанова 4855 № 640/9051/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9051/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив: - визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену рішенням від 02.04.2020 №2600-0307-8/42899, в проведенні перерахунку раніше призначеної йому пенсії протиправною та незаконною; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату йому з 1 березня 2019 року пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру згідно з документами пенсійної справи та додатково поданими документами, а саме - довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданою Офісом Генерального прокурора № 21-77зн від 25.02.2020 та довідок (інформацій) щодо розміру і складових заробітних плат за 2019 рік із розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених виплат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення пенсійного органу щодо відмови позивачеві у перерахунку розміру пенсії за вислугою років є незаконним, протиправним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. На переконання позивача, при перерахунку йому пенсії має застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії. Оскільки пенсія позивачу була призначена у 2005 році, відповідач не вправі обмежувати пенсію позивача максимальним розміром. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену рішенням від 02.04.2020 №2600-0307-8/42899, в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01 березня 2019 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, згідно з документами пенсійної справи та довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданою Офісом Генерального прокурора № 21-77зн від 25.02.2020, з урахуванням раніше виплачених виплат. В іншій частині позову - відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 не може поширюватись на спірні правовідносини, оскільки вони виникли до моменту прийняття такого рішення. На думку апелянта, право на перерахунок виникає за зверненнями, для яких момент виникнення права на перерахунок виникає не раніше 13 грудня 2019 року, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Таож, апелянт звертає увагу на те, що з 01.01.2018 обмеження максимального розміру пенсії у сумі 10740 грн припинили свою дію, однак згідно за статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Відтак, не здійснюючи перерахунок пенсії позивачу у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідач діяв поза межами повноважень, упереджено, недобросовісно, без дотримання рівності сторін перед законом. Позивач вважає, що застосування нових положень закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам статті 58 Конституції України, якою передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 05 січня 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року в редакціях Закону України № 3662-ХІІ від 26.11.1993 року та Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року у розмірі 90% від суми заробітку за посадою заступника начальника Головного управління Генеральної прокуратури України. 25 лютого 2020 року Офісом Генерального прокурора виготовлено довідку №21-77зн про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії позивачу про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7 (ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури» розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника Головного управління становить 64 582 грн. У зв`язку з цим, позивач 26 лютого 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з письмовою заявою про перерахунок пенсії з більш високого заробітку заступника начальника Головного управління Генеральної прокуратури України (посада з якої позивачеві обраховується пенсія) та надав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій Офісу Генерального прокурора за №21-77 зн від 25.02.2020 з інформацією про розмір і складові місячного заробітку на посаді за нормами чинними на 06 вересня 2017 року. Листом №2600-0307-8/42899 від 02.04.2020 Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві було повідомлено позивача про те, що пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру», а відтак було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу було призначено пенсію в 2005 році виходячи з розміру 90% сум грошового забезпечення, а відповідачем згідно листа від 02.04.2020 №2600-0307-8/42899 відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам без зазначення конкретних причин, відтак слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01 березня 2019 року позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати. Разом з тим, позовні вимоги в частині виплати та перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є передчасними, так як у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем приймалось рішення щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням максимального розміру. Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ). Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті). Частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року), передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Згідно з частиною тринадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону від 08.07.2011 №3668-VІ) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (далі - Закон України № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». У подальшому, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, крім п. 8 частини першої ст 15, частини четвертої ст 16, абз. 1 частини другої ст. 46-2, ст. 47, частини першої ст. 49, частини п`ятої ст. 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1, частини третьої ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів. Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Відтак, оскільки зазначена норма з 01.01.2015 є нечинною, тому у таких випадках слід керуватись саме діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII. Так, за частиною двадцятою статті 86 Закону України №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої ст. 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). У вказаному рішенні Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом №1697-VІІ. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.04.2020 року у справі № 334/3092/16-а (2-а/334/17/17). Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 впливає на правовідносини, пов`язані з розглядом заяви позивача від 26 лютого 2020 року про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-77зн від 25.02.2020. Разом з тим, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії пенсійний орган виходив з відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, так як пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Тобто, фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. У той же час, норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, втім умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Тобто, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. При цьому, колегія суддів враховує постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №826/8546/18, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, згідно з якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Верховний Суд, вирішуючи вказану справу звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд. На даний час, саме відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовила неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-77зн від 25.02.2020. У той же час, зобов`язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу саме з 01 березня 2019 року, судом попередньої інстанції не було враховано наступне. Як вже зазначалось, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII до 13.12.2019 (до дня ухвалення рішення Конституційним Судом України №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено у такій редакції - «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». Відтак, частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності з 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що: перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. У той же час, оскільки частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, набрала чинності саме з 13.12.2019, відтак перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись з 13.12.2019. Поширення дванадцятимісячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій справі №560/2120/20 від 14.09.2020, висновки в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019. Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру, колегія суддів зазначає про те, що спірним питанням у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. У той же час, відповідачем було відмовлено у перерахунку пенсії позивачу саме з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, та відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Таким чином, питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є передчасними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Також судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не було враховано, що вимога позивача про перерахунок розміру пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015, з моменту набрання законної сили Закону №76-VIII та у подальшому Закону №1697-VII є нечинною, відтак слід застосовувати діюче законодавство, зокрема статтю 86 Закону №1697-VII. Усталена практика Верховного Суду, зокрема і в зразковій справі №560/2120/20 від 14.09.2020 свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 15.07.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII згідно з документами пенсійної справи та довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданою Офісом Генерального прокурора № 21-77 зн від 25.02.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для, зокрема, зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною четвертою вказаної статті закріплено, що зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення в резолютивній частині, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в редакції, з урахуванням вищевикладених мотивів судом. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII згідно з документами пенсійної справи та довідкою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданою Офісом Генерального прокурора № 21-77 зн від 25.02.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії». В іншій частині - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук