Ухвала КГС ВС № 914/1651/14

УХВАЛА 23 грудня 2020 року м. Київ Справа № 914/1651/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Бонк Т. Б., Бойко С. М., Якімець Г. Г. від 03.09.2020 за позовом Фізичної особи - підприємця Ходак Марії Володимирівни до Фізичної особи - підприємця Вентик Юрія Ярославовича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Латориця" про стягнення 73 674,23 грн та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Вентик Юрія Ярославовича до Фізичної особи - підприємця Ходак Марії Володимирівни про визнання недійсним договору оренди № 9 від 03.09.2011, ВСТАНОВИВ: Ухвалою від 03.09.2020 Західний апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та повернув без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2014 у справі № 914/1651/14. 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 914/1651/14. Ухвалою від 05.11.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 914/1651/14 на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом подання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 914/1651/14 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 2 102,00 грн та заяви/клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із наведенням підстав/обґрунтувань для такого поновлення. Скаржнику роз`яснено наслідки невиконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передбачені абзацом 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. 03 грудня 2020 року на адресу Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржниця просить врахувати, що вона є людиною похилого віку і протягом 2018-2019 року доходів, у тому числі і дивідендів, вона не отримувала, на підтвердження чого надає довідки Шевченківської ДПІ Личаківського управління ГУ ДФС у Львівській області від 07.05.2019 № 246/13-07-08-00 за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року та від 12.05.2020 № 208/51.10-07 за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року. Водночас ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 05.11.2020 стосовно подання до Суду заяви/клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 914/1651/14 із наведенням підстав/обґрунтувань для такого поновлення. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007). При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 914/1651/14 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 914/1651/14. Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 914/1651/14.

2. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 4 аркушах. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Н. М. Губенко Судді О. А. Кролевець В. І. Студенець