Постанова 4807 № 335/13089/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/563/20 Головуючий в 1-й інстанції Рибалко Н.І. Єдиний унікальний № 335/13089/19 Доповідач в 2-й інстанції Фомін В.А. Категорія ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Пузіна Д.М., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника адвоката Міннікова В.В., експерта ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року стосовно ОСОБА_1 та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, в с т а н о в и в: постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.11.2019 року серії ДПР18 №266171 - 17.11.2019 року о 20-52 години в м. Запоріжжя на перехресті вул. Перемоги та вул. Маяковського, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух на жовтий сигнал світлофора, котрий забороняє рух та скоїв зіткнення з транспортним засобом Audi A3, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.8.7.3 г ПДР України. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих не має. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що закінчення строків накладення адміністративного стягнення є нереабілітуючою підставою, у зв`язку з чим суд, в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі. Разом з цим суд першої інстанції помилково не встановив вини ОСОБА_1 , а відразу закрив провадження у зв`язку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також зазначає, що не був присутнім в судовому засіданні, копію постанови отримав 01.04.2020 року, апеляційна скарга була подана ним 17.06.2020 року через впровадження на території України карантину, а оскільки він є особою похилого віку та йому не можна було залишати житло, він був позбавлений вчасно звернутись з апеляційною скаргою, тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин. Враховуючи викладене, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову районного суду, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_2 та його представника адвоката Міннікова В.В. на підтримання апеляційної скарги; ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Пузіна Д.М. із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги; експерта ОСОБА_3 ; перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що ОСОБА_2 не приймав участі при розгляді справи, не зміг реалізувати своє право на захист, надати суду пояснення, копію постанови отримав 01.04.2020 року, але не зміг реалізувати своє право через введення державного карантину, апеляційна скарга була подана ним 17.06.2020 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та надати можливість ОСОБА_2 скористатись своїми правами, а тому вказаний строк підлягає поновленню. Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст.283 КупАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою. Закриваючи провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, суддя районного суду послався на те, що на момент розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки фактично не встановив, за яких обставин трапилась вищевказана дорожньо-транспортна пригода, не проаналізував докази у їх сукупності, та не дав їм належної оцінки. Враховуючи викладене, вищевказана постанова суду першої інстанції, як така, що прийнята з порушенням вимог законодавства про адміністративні правопорушення, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Рішенням Європейського суду з прав людини від 21 вересня 2006 року у справі «Грабчук проти України» (Заява N 8599/02) (п.п.42, 43) наголошено, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною (див. Daktaras v. Lithuania, заява N 42095/98, п. 41, ECHR 2000-X; A.L. v. Germany, заява N 72758/01, п. 31, від 28 квітня 2005 року). Питання, чи порушує твердження посадової особи принцип презумпції невинуватості, має бути з`ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене. Межі п.2 ст.6 Конвенції не обмежуються порушенням кримінальної справи, а поширюються на судові рішення, прийняті після того, як переслідування було припинено (див. Nolkenbockhoff, цитоване вище, п.37; та Capeau, цитоване вище п.25) або після засудження (див., зокрема, Sekanina v. Austria, рішення від 25 серпня 1993, п. 30, Series A no. 266 А; та O. v. Norwau, заява N 29327/98, ECHR 2003-II) . Від суду, таким чином, вимагається встановити, чи результат кримінального провадження проти заявниці у цій справі дозволяв сумніватись у невинуватості заявниці, хоча винуватість її доведено не було. Отже, як випливає з наведених позицій ЄСПЛ, районний суд повинен був розглянути надані матеріали і вирішити питання щодо наявності (доведеності) чи відсутності (недоведеності) вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і лише після цього, знову ж таки при наявності на те підстав, закрити провадження у зв`язку із закінченням строків, передбачених КУпАП. Оскаржуване судове рішення, вочевидь, носить характер правової невизначеності щодо подальших юридично-правових наслідків, у тому числі, і щодо наслідків для відшкодування майнової шкоди. Згідно вимог ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, скасувати постанову та закрити провадження у справі; або скасувати постанову та прийняти нову постанову. Оскільки в апеляційній скарзі ставилось питання щодо встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційний суд скасовує постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови. З наданих суду матеріалів адміністративної справи вбачається, що 17 листопада 2019 року інспектором поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №266171 за ст.124 КУпАП. Під час апеляційного розгляду встановлено наступне: 17.11.2019 року о 20-52 години в м. Запоріжжя на перехресті вул. Перемоги та вул. Маяковського, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух на жовтий сигнал світлофора, котрий забороняє рух та скоїв зіткнення з транспортним засобом Audi A3, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.8.7.3 г ПДР України. ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, та пояснив, що він рухався на автомобілі Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Маяковського в напрямку вулиці Перемоги, через перехрестя здійснив рух на жовтий сигнал світлофору, щоб закінчити маневр, в цей час сталася ДТП. Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначив, що керував транспортним засобом Audi A3, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Перемоги в напрямку вулиці Маяковського. Виїхав на перехрестя цих вулиць на зелений сигнал світлофору та побачив, як з вулиці Маяковського швидко рухався автомобіль Geely чорного кольору, він застосував екстрене гальмування, однак уникнути ДТП не зміг. Вважає винуватим у вчиненні ДТП водія ОСОБА_1 . В рамках розгляду вказаної справи суддею місцевого суду була призначена судова автотехнічна експертиза, відповідно до висновків якої: Водій автомобіля Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , якщо рухався в темний час доби та в умовах недостатньої видимості, повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 Правил дорожнього руху, а рухаючись в населеному пункті, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.12.4, 12.9б Правил дорожнього руху. Визначити, як повинен був діяти водій автомобіля Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці відповідно до правил дорожнього руху, у повному обсязі експертним шляхом не є можливим, оскільки не були надані циклограма роботи світлофорних об`єктів на перехресті, де відбулося зазначене ДТП, та необхідні вихідні дані, які зазначені у клопотанні експерта №9-893. Визначити технічну можливість водія автомобіля Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 запобігти зіткненню не є можливим, оскільки не були надані циклограма роботи світлофорних об`єктів на перехресті, де відбулося зазначене ДТП, та вихідні дані, які зазначені у клопотанні експерта № 9-893. Згідно зі своїми поясненнями дії водія автомобіля Оееіу МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п.12.4, 12.9б Правил дорожнього руху. Оцінити дії водія автомобіля Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 у повному обсязі у відповідності до вимог Правил дорожнього руху експертним шляхом не є можливим, оскільки не були надані циклограма роботи світлофорних об`єктів на перехресті, де відбулося зазначене ДТП, та необхідні вихідні дані, які зазначені у клопотанні експерта №9-893. Визначити, чи знаходяться дії водія автомобіля Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, експертним шляхом не є можливим, оскільки не були надані циклограма роботи світлофорних об`єктів на перехресті, де відбулося зазначене ДТП, та необхідні вихідні дані, які зазначені у клопотанні експерта №9-893. В судовому засіданні апеляційної інстанції був допитаний експерт ОСОБА_3 , який поясним, що в матеріалах справи недостатньо необхідних даних щоб визначити, чи знаходяться дії водія ОСОБА_1 у причинному зв`язку з виникненням ДТП. Перевіривши пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сукупності з іншими матеріалами справи, вважаю, що обставини зазначені водіями, у тому числі місце зіткнення транспортних засобів, їх пошкодження, об`єктивно підтверджуються схемою місця ДТП та фототаблицею до неї (а.с.2, 5). Також в матеріалах справи наявним відеозапис з відеореєстратора свідка ДТП, при перегляді якого було встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 виїхав на перехрестя вулиць Перемоги та Маяковського на великій швидкості не на жовтий сигнал світлофору, як про це зазначав ОСОБА_1 в своїх поясненнях, а фактично на червоний сигнал, тобто заборонений для руху сигнал. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №266171 від 17 листопада 2019 року, який складений відносно ОСОБА_1 (а.с.1); схема місця ДТП від 17 листопада 2019 року та фотознімки до неї, на якій відображене місце зіткнення автомобілів, їх розміщення після ДТП, сліди самої пригоди, тощо (а.с.2, 5); письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також наявний відеозапис реєстратора іншого автомобіля у своїй сукупності свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Geely МR-7151А державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух на жовтий сигнал світлофора, котрий забороняє рух та скоїв зіткнення з транспортним засобом Audi A3, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 тобто вказані докази свідчать про порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України, а саме: пункту 8.7.3 г ПДР України, який здійснив рух на жовтий сигнал світлофору, що забороняє рух та попереджає про наступну зміну сигналів, у зв`язку з чим сталася ДТП, а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно вимог ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, скасувати постанову та закрити провадження у справі; або скасувати постанову та прийняти нову постанову. Як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталася 17 листопада 2019 року, в цей же день інспектором поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.1), тобто на момент розгляду справи апеляційним судом сплив строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП. Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Оскільки на час розгляду справи апеляційним судом вказані строки закінчились, провадження в справі підлягає закриттю. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, скасувати. Постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На підставі ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 335/13089/19