Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/7557/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1270/20 Справа № 201/7557/20 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2020 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Черновала С.О. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 вересня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого механіком підприємства «Укрспецсервіс», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі трьохсот сорокагривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі чотирьохсот двадцяти гривень сорока копійок. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 24 червня 2020 року о 17 годині 20 хвилини, керуючи автомобілем «Ссанйон», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі електроопори № 29 по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпрі, де при зміні напрямку руху праворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Вольво», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував справа в попутному напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Черновал С.О. діючий в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 вересня 2020 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена передчасно через неповноту судового розгляду, аргументована на припущеннях, з порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП. Вважає, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не є винною особою у вчиненні адміністративного правопорушення, а отже не є суб`єктом ст. 124 КУпАП України, проте висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Звертає увагу на те, що судом задоволено лише клопотання про долучення письмових доказів, та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи інші клопотання сторони захисту судом взагалі не розглядались. Апелянт не згоден з тим, з яких саме підстав суддя прийшов до висновку, що схема місця дорожньо-транспортної події від 24 червня 2020 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, напрямки руху водіїв та розташування транспортних засобів після цього. Судом не надано оцінки, незважаючи на звернення стороною захисту уваги на її відповідність розташування на фотознімках під час оформлення ДТП 24 червня 2020 відображеним розмірам вказаним в схемі, взаємному розташуванню автомобілів на проїзній частині, суддею взагалі розглянуто, хоча саме ці розміри вказують на той факт, що ширина правої смуги проїзної частини проспекту Д.Яворницького складає 4м. 35 см., а від правого габариту автомобіля SSANGYONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1 до правого краю проїзної частини 4.07м. та 4.04м., однак ці розміри не відповідають дійсності оскільки саме автомобіль ОСОБА_1 . SSANGYONG ACTYON перебуває на своїй смузі дорожнього руху відповідно до фотознімків, і жодним чином на правій смузі він не міг бути як це зображено відповідно до розмірів в схемі. Вважає хибними висновки суду про те, що контактування транспортних засобів відбулось передньою правою частиною автомобіля «Ссанйон» із задньою лівою частиною автомобіля «Вольво», що притаманно механізму зіткнення між собою водіїв, які рухались поряд в суміжних смугах попутного напрямку на невеликій відстані один від одного, при цьому водієм транспортного засобу, що слідував попереду по лівій смузі, здійснювалось перестроювання в суміжну праву смугу, по якій рухався водій іншого транспортного засобу зі швидкістю, що перевищувала швидкість попутного транспорту, котрий рухався поряд по суміжній смузі зліва, у зв`язку з чим перетнулись їх траєкторії руху, оскільки вказані висновки є безпідставними, тому що такі висновки мав би зробити суб`єкт наділений спеціальними правами щодо проведення автотехнічних експертиз, тим паче що клопотання про призначення даної експертизи надійшло в суд ще 26 серпня 2020, а під час судового розгляду 07 вересня 2020 року сторона захисту наполягала на призначенні автотехнічної експертизи, потерпілий не заперечував, однак суд жодним чином не розглянув клопотання сторони захисту. Судом не надано оцінки відеозапису з нагрудної камери патрульного поліції, яким здійснювалось оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в питаннях заявлених ОСОБА_1 клопотань про відображення місця ДТП на смузі руху ОСОБА_1 , невідповідність виконаних замірів під час складання схеми та вимогу про відображення на схемі автомобіля Ситроен кактус, через який виїхав саме ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, суддя прийшов до висновку що вказаний відеозапис не має значення для провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки останній не містить в собі обставин, хоча безпосередньо на відео відображений автомобіль Сітроен Кактус, місце розташування автомобіля SSANGYONG ACTYON, та вимоги водія ОСОБА_1 про порушення поліцейських допущених під час складання матеріалів стороні захисту так і не зрозуміло. На думку апелянта, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Останньому не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП. Позиція учасників апеляційного перегляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Черновал С.О. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, а саме: схемою місця дорожньо-транспортної події від 24 червня 2020 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, напрямки руху водіїв та розташування транспортних засобів після цього, при цьому з координат розміщення останніх на проїзній частині дійсно вбачається, що зіткнення між учасниками дорожнього руху відбулось під час зміни напрямку руху зліва направо водієм ОСОБА_1 , поряд з яким справа в той момент по суміжній смузі попутного напрямку рухався водій ОСОБА_2 , у зв`язку з чим їх траєкторії руху перетнулись між собою, що призвело до наслідків, які настали, також з зворотнього боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень вищезазначених транспортних засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення; фотографіями з місця ДТП, які доповнюють повну картину дорожніх умов та обстановки на даній ділянці дороги; поясненнями водія-учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 , чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин. Суд апеляційної інстанції критично ставиться до вимог апеляційної скарги стосовно не надання оцінки порушень з боку водія ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху, оскільки судом першої інстанції було досліджено та проаналізовано всі матеріали адміністративного провадження та зроблений правильний висновок, що в діях ОСОБА_2 не вбачається будь яких порушень. Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Твердження апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не узгоджуються із матеріалами адміністративного провадження та наявними в них доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про недоцільність призначення експертизи, оскільки в спеціальних знаннях експерта немає необхідності, у зв`язку з наявністю в матеріалах адміністративної справи достатньої кількості інформації, яка в повному обсязі характеризує дорожні умови та обстановку, що склалась на відповідній ділянці дороги, при цьому таких матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та прийняття об`єктивного та обґрунтованого рішення по ній. Твердження апелянта про порушення ст. 268 КУпАП щодо ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в графі протоколу відносно ОСОБА_1 стоїть його власний підпис, що в свою чергу свідчить про належне виконання відповідних обов`язків уповноваженою посадовою особою під час складання протоколу. Перевіряючи протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що він складений з дотриманням статтей 254-256 КУпАП та Інструкції від 06 листопада 2015 року № 1376, в ньому були зазначені дані про особу, стосовно якої він складався, ОСОБА_1 роз`яснили права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, протокол був підписаний без будь-яких зауважень. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст 124 КУпАП та в трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення, тому підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у апеляційного суду не має. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу судом першої інстанції розглянуто із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Черновала С.О. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2020 року залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко