Постанова 4813 № 523/7997/20

Номер провадження: 33/813/1532/20 Номер справи місцевого суду: 523/7997/20 Головуючий у першій інстанції Лупенко А. В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі Громіка Р.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, із стягненням судового збору у розмірі 420,40грн. Не погодившись з вказаною постановою суду, 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що він участі у справі не приймав, про наявність судового рішення ОСОБА_1 дізнався 18 серпня 2020 року, апеляційну скаргу було подано 20 серпня 2020 року, тобто в межах десяти днів з моменту ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням. Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення, апеляційну скаргу повернено апелянту. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити йому строк (а. с. 85-88). Перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, за наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. З матеріалів справи встановлено, що постанова судді Суворовського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року винесена за відсутності ОСОБА_1 (а.с. 27). Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову суду. Постановою Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 04.08.2020 року залишено без задоволення, а апеляційну скаргу з усіма додатками повернено ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в постанові суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 та його захисник Чернушич С.М. були повідомленні про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься повідомлення про те, що 31.07.2020 року, 10:33 год., захисник Чернушич С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , був особисто повідомлений за мобільним номером зазначеним ним, про те, що судове засідання відбудеться 04.08.2020 року, о 10:30 год., у Суворовському районному суді м. Одеси, жодних відомостей про розірвання угоди останній не надав до суду першої інстанції. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 та його захисник Чернушич С.М. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак не з`явились в судове засідання без поважних причин, оскільки жодних заяв з цих обставин останніми суду надано не було. Апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату та місце розгляду справи у Суворовському районному суду м. Одеси, не скористався своїм правом, передбаченим ст. 268 КУпАП, з`явитися у судове засідання. При цьому апеляційний суд прийнявє до уваги, що в протоколі судового засідання ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи в Суворовському районному суді м. Одеси 05.06.2020 року, однак в судове засідання не з`явився (а.с.1). Захисник Чернушич С.М. у суді першої інстанції заявляв клопотання про відкладення розгляду справи 28.07.2020 року, будучи повідомленим про розгляд справи 31.07.2020 року заявляв клопотання про відкладення розгляду справи 31.07.2020 року, будучи повідомленим про розгляд справи 04.08.2020 року заявляв клопотання про відкладення розгляду справи 04.08.2020 року (а.с. 9, 13, 18, 24). Разом з тим, ОСОБА_1 та захисник Чернушич С.М., які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, жодного разу в судові засідання не з`явилися. Натомість, захисник Чернушич С.М. надав заяву від 04.09.2020 року з якої вбачається, що сторони розірвали договор про надання правничої допомоги, однак розірвання договору, як вбачається з його змісту, сталося вже після повідомлення захисника 31.07.2020 року, о 11:00 год. про дату судового засідання 04.08.2020 року, в якому була ухвалена оскаржувана постанова суду. Таким чином, з урахуванням того, що угода була розірвана після повідомлення захисника про час та місце розгляду справи, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений захисником про час та місце розгляду справи 04.08.2020 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які засоби зв`язку ОСОБА_1 для направлення смс-повідомлень, телефонограм, тощо. Апеляційний суд не прийняв до уваги доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 своєчасно не отримав копію постанови, оскільки з супровідного листа від 06.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 285 КУпАП, протягом трьох днів з дня винесення постанови суду була направлена копія постанови суду. Згідно ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. При розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке подано разом із апеляційною скаргою від 30 листопада 2020 року, не наведено інші підстави для поновлення строку. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що вступна та резолютивна частина постанови Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року була проголошена у присутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Попової О.А.. Однак повторно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 30 листопада 2020 року, тобто майже через півтора місяці після повернення апеляційної скарги постановою суду апеляційної інстанції від 19 жовтня 2020 року. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений лише у разі, якщо коли він пропущений з поважних причин. Крім того, вирішуючи питання щодо поважності пропуску строку на оскарження, апеляційний суд враховує правовий висновок Верховного суду України викладений в ухвалі по справі №5-45кз17 від 24 лютого 2017 року, відповідно до якого несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено. Крім того, як зазначив ВСУ, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги причини, якими обґрунтовуються поважність пропущення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов до висновку, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду не наведено жодної об`єктивної обставини, яка б перешкоджала ОСОБА_1 реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений для цього законом строк, а вказані в обґрунтування клопотання доводи, спростовуються матеріалами справи, тому не належать до поважних причин пропуску процесуального строку. За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу після закінчення встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження, та не навів поважних та достовірних причин припуску такого строку, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження не може бути поновленим, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Суворовського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік