Постанова КАС ВС № 822/1084/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року м. Київ справа №822/1084/18 адміністративне провадження №К/9901/59985/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П., розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року (колегія у складі суддів Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С.) у справі № 822/1084/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" - абзацу щодо виплати йому одноразової грошової допомоги; - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від 16.02.2018 у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (далі - Порядок № 4), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 позов задоволено частково; - визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області від 22.02.2018 № 295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги" в частині скасування у пункті 2 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" - абзацу щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи; - визнано протиправними дії начальника ГУНП України в Хмельницькій області щодо відмови від 16.02.2018 у затвердженні висновку про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи, майору поліції, оперуповноваженому відділу організаційно-аналітичної роботи управління протидії наркозлочинності ГУНП України в Хмельницькій області; - зобов`язано ГУНП України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII; - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 виправлено описку у резолютивній частині рішення від 14.05.2018, зазначено про задоволення позову.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. 5. 22.08.2018 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018 та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2018.

6. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2018 відкрито касаційне провадження. 7. 25.09.2018 відповідач подав відзив, у якому просив розглянути касаційну скаргу за участі представника ГУНП України в Хмельницькій області та залишити скаргу без задоволення.

8. Однак відповідно до ч. 1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 30.06.2017 звільнився зі служби в поліції за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII відповідно до наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області від 29.06.2017 № 211 о/с. 10. 25.07.2017 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою Хмельницької обласної МСЕК серії АВ № 0944713. 11. 23.11.2017 позивач звернувся до ГУНП в Хмельницькій області для виплати одноразової грошової допомоги на підставі ст. 97 Закону № 580-VIII у зв`язку з встановленням інвалідності. 12. 15.12.2017 ГУНП в Хмельницькій області прийняло висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII у розмірі 480 000,00 грн. 13. 22.12.2017 начальник ГУНП в Хмельницькій області видав наказ № 2192 «Про виплату одноразової грошової допомоги», яким вирішено виплати ОСОБА_1 , інваліду ІІ групи, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, одноразову грошову допомогу у зазначеному розмірі. 14. 16.02.2018 за результатом повторної перевірки документів, на підставі яких ОСОБА_1 призначалася одноразова грошова допомога, ГУНП в Хмельницькій області прийнято інший висновок про призначення одноразової грошової допомоги на підставі ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 0 грн. 15. 22.02.2018 начальник ГУНП в Хмельницькій області видав наказ № 295 «Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги», у п. 9 якого скасував у п. 2 наказу Управління від 22.12.2017 № 2192 абзац щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 480 000,00 грн.

16. ОСОБА_1 з таким рішенням не погодився і звернувся до суду. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що дійсною причиною звільнення зі служби в поліції за власним бажання була втрата професійної працездатності на 70 % під час проходження служби в органах внутрішніх справ, що унеможливило надалі ефективне виконання ним службових обов`язків на займаній посаді. Зазначення в наказі про звільнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII не має значення, оскільки п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону від 02.07.2015 № 580-VIII стосується дійсних причин звільнення з роботи.

18. ГУНП України в Хмельницькій області у відзиві просило відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що звільнення позивача не відбулося внаслідок захворювання, у зв`язку з яким йому було встановлено групу інвалідності. Суд не може підміняти державний орган, до повноважень якого відноситься розгляд питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги без розгляду його заяви (рапорту), тобто, без дотримання Закону № 580-VIII та Порядку № 4. IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 580-VII та Порядком № 4 не встановлено обмеження щодо реалізації поліцейським права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VII в залежності від дати чи підстави звільнення зі служби в органах поліції, а передбачені ч. 1 ст. 101 Закону № 580-VIII обставини, за наявності яких така допомога позивачу не призначається, відсутні.

20. Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач подав заяву (рапорт) про призначення одноразової грошової допомоги, не маючи підстав для її призначення, передбачених п. 1 - 6 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII. Оскільки позивача не має права на отримання одноразової грошової допомоги, положення ст. 101 Закону № 580-VIII не застосовуються. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Позивач у касаційній скарзі звертає увагу на те, що: (А) Закон № 580-VIII та Порядок № 4 не встановлює обмеження залежно від підстави звільнення зі служби в Національній поліції щодо реалізації поліцейським права на отримання одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; (Б) суд апеляційної інстанції безпідставно покликається на те, що ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII передбачає виключний перелік випадків, за яких виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки зазначеною статтею умовою призначення такої допомоги є причина, а не підстава звільнення зі служби в поліції; (В) Закон не визначає право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 97 Закону № 580-VIII, лише у разі звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII та можливість перегляду питання щодо призначення поліцейському одноразової грошової допомоги; (Г) висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності відмови у затвердженні матеріалів на виплату одноразової грошової допомоги суперечить ст. 101 Закону № 580-VIII; (Д) суд апеляційної інстанції не з`ясував обставини і не навів обґрунтування щодо причин скасування рішення суду першої інстанції.

22. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у ОСОБА_1 відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги та суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ст. 101 Закону № 580-VIII не застосовується. Жодним з пунктів ст. 97 Закону № 580-VIII не передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за власним бажанням. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

24. Ключовим питання у цій справі є те, чи має поліцейський, звільнений зі служби за власними бажанням, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII, у випадку встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції протягом шести місяців з моменту звільнення.

25. У постанові від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580 у подібних правовідносинах, виключно за обов`язкової одночасної наявності трьох умов: (1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; (2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; (3) причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

26. У постанові від 15.07.2020 у справі № 822/1493/18, Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов`язані з проходженням служби) є обов`язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.

27. Умови призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VІІІ, відрізняється лише причиною настанням інвалідності - внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання поліцейським службових обов`язків.

28. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням), що не є однією з трьох умов, на підставі яких Закон пов`язує виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580.

29. Положення п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580 також були предметом конституційного провадження.

30. Конституційний Суд своїми Рішеннями від 22.04.2020 № 3-р(І)/2020 та від 22.10.2020 № 12-р/2020 визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII зі змінами.

31. У п. 3 описової частини Рішення від 22.04.2020 № 3-р(І)/2020 Конституційний Суд України дійшов такого висновку: «Право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, <…>, не є правом поліцейського, встановленим Конституцією України. Тому Верховна Рада України повноважна визначати на власний розсуд конкретні підстави та особливі умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, у тому числі й у разі звільнення з поліції внаслідок втрати працездатності з визначенням інвалідності, що передбачено положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону.»

32. Конституційний Суд України у абз. 4, 5 п. 2.8 описової частини Рішення від 22.10.2020 № 12-р/2020 відзначив, що: «<…>встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету. Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов`язком суб`єктів, які претендують на її отримання. Отже, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.»

33. З урахуванням викладеного, Суд у цій справі дійшов висновку про те, що п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VІІІ не передбачено можливості виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням.

34. Довід касаційної скарги, зазначений у п. 21-А) цієї постанови, є неприйнятним, оскільки п. 1 Розділу 2 Порядку № 4 визначає момент виникнення у особи права на отримання допомоги з дати, з якої встановлено інвалідність, що мати місце лише у випадку наявності умов, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580 (причина інвалідності, час настання інвалідності та підстава звільнення).

35. Із зазначених мотивів Суд також відхиляє доводи касаційної скарги, зазначені у п. 21-Б) та п. 21-В) постанови.

36. Стаття 101 Закону № 580-VIII визначає підстави, за яких особа втрачає право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги. У цій же справі у позивача такого права не виникло, тому суд апеляційної інстанції правильно вважав, що ст. 101 Закону № 580-VIII не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

37. Вказаний у п. 21-Д) постанови довід ОСОБА_1 щодо необґрунтованості та невмотивованості судового рішення апеляційної інстанції, є безпідставним, оскільки рішення містить мотиви відповідних висновків.

38. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

39. За вказаних обставин, Суд вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд,- П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 822/1084/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Кравчук Суддя Я.О. Берназюк Суддя О.П. Стародуб