Постанова 4873 № 910/13767/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" грудня 2020 р. Справа№ 910/13767/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. при секретарі: Пересенчук Я.Д. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився; від відповідача: Овчарик В.К.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду у справі №910/13767/20 (суддя Пінчук В.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" про стягнення 611 481,36 грн. В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи у суді першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" про стягнення 611 481,36 грн. збитків. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в супереч умов договору зберігання повернув телескопічний навантажувач JCB 531-70 AGRI, який інтенсивно використовував у своїй діяльності, у зв`язку з чим позивачу було завдано збитки у розмірі 611 481,36 грн. 12.10.2020 відповідачем до Господарського суду міста Києва було подано зустрічну позовну заяву, в якій останній просить суд визнати договір зберігання №8715/1 від 27.09.2019 удаваним правочином. В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що обставини укладення договору зберігання та правовідносини, які при цьому виникли, засвідчують, що правочин зберігання є удаваним та таким, що приховує інший правочин, який дійсно мав місце, а саме - договір позички. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» повернуто заявнику. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову; обидва позови не взаємопов`язані між собою з огляду на те, що договір зберігання і договір позики виникають з різних правовідносин. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року по справі №910/13767/20. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 15.10.2020. Апеляційна скарга мотивована тим, що як первісний позов, так і зустрічний позов виникли з одних і тих же правовідносин - укладеного між сторонами договору зберігання, посилаючись на який ТОВ «Контсракшн Машинері» вимагає стягнути збитки. За твердженням апелянта, задоволення зустрічного позову повністю виключить задоволення первісного позову у справі № 910/13767/20, адже під збитками, заявленими ТОВ «Контсракшн Машинері», в ході розгляду обох позовів, може бути встановлено нормальне зношення обладнання при користуванні ним, виходячи з характеру недоліків, підтвердними в акті приймання-передачі від 27.12.2019. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №910/13767/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13767/20 та призначено до розгляду на 16.12.2020. Явка представників сторін Представник позивача у судове засідання 16.12.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи вказана особа була повідомлена належним чином, що підтверджуються наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 16.12.2020 за відсутності представника позивача. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Слід зазначити, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 922/1469/18. Дослідивши зміст первісного та зустрічного позовів, колегія суддів зазначає, що предметом первісного позову у даній справі, є спір про стягнення з відповідача збитків, які завдані позивачу у зв`язку з інтенсивним використанням телескопічного навантажувача JCB 531-70 AGRI. В свою чергу, із зустрічного позову вбачається, що позовні вимоги ТОВ «АТП-0810» базуються на тому, що обладнання було передано відповідачу на умовах договору позички, а тому за твердженням договір зберігання є удаваним правочином. Тобто, первісний позов ґрунтується на завданні позивачу збитків у зв`язку з користуванням переданого на зберігання обладнання, що регулюється нормами ст. 623 ЦК України, ст. 225 ГК України, в той час як предметом зустрічного позову є встановлення удаваності правочину на підставі ст. 235 ЦК України. При цьому, на думку колегії суддів, задоволення зустрічного позову безпосередньо не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зустрічна позовна заява не є взаємопов`язаною з первісним позовом в розумінні частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки задоволення зустрічного позову щодо визнання договору зберігання удаваним правочином не виключить задоволення первісного позову про стягнення збитків, а отже їх спільний розгляд не є доцільним, і суд обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву. Крім того, колегія суддів вважає за можливе відзначити, що судом першої інстанції в межах даної справи 12.11.2020 було винесено рішення, яким розглянуто первісні позовні вимоги, що виключає можливість передачі зустрічної позовної заяви відповідача до суду першої інстанції для спільного розгляду із первісною позовною вимогою. Колегія суддів також звертає увагу скаржника, що вказані обставини не позбавляють останнього права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року). Відповідно до обставин цієї справи, суд апеляційної інстанції зауважує, що в цьому випадку обмеження, пов`язані із виникненням спорів з різних правовідносин, оскільки задоволення зустрічного позову в даному випадку не виключає можливості повного або часткового задоволення первісного позову, а обставин, які б свідчили про взаємну пов`язаність зустрічного позову з первісним не наведено. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі в такому випадку не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 року у справі № 910/13767/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/13767/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/13767/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/13767/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 21.12.2020 Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко