Постанова 4806 № 309/3838/17

Справа № 309/3838/17 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 грудня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого: Джуги С.Д. суддів : Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю. за участю секретаря : Микуляк Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у складі судді Кеміня В.Д., про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6 , Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 , виконавчого комітету Хустської міської ради, ОСОБА_7 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович, Публічне акціонерне товариство «Піреус банк МКБ», державне підприємство «Сетам» про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності,- в с т а н о в и в : Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» відмовлено. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Полстар» ставить питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, оскільки така постановлена всупереч норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не обґрунтовано доцільність забезпечення позову та не надано відповідних доказів такої необхідності. В даному випадку без застосування заходів забезпечення позову у позивача не буде можливості ефективно захистити своє порушене право у разі задоволення позову. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якого діє ОСОБА_8 , просить відмовити в задоволенні поданої апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_9 , представника відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_8 , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача належним чином не обґрунтовано доцільність забезпечення позову та не надано відповідних доказів такої необхідності, зокрема, що існує реальна загроза реалізації нерухомого майна та невиконання чи утруднення виконання рішення суду, які б, в свою чергу, свідчили про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову. Однак з такими висновками суду не погоджується апеляційний суд виходячи з наступного. Згідно зі ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому заявник виходить з припущення про ймовірність таких дій і не зобов`язаний подавати суду докази. Згідно ч.1, ч.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_6 , ПАТ «Піреус Банк МКБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергія Івановича про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації частини гуртожитку в розмірі 954/1000 по АДРЕСА_1 . та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 08.11.2017 року. 09.01.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полстар» звернулося з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Гелеван Сергій Іванович, ПАТ «Піреус банк МКБ», державне підприємство «Сетам» про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації частини гуртожитку в розмірі 954/1000 по АДРЕСА_1 , визнання недійсними та скасування протоколу про проведення електронних торгів, акту про реалізацію даного майна, та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 08.11.2017 року., видане ОСОБА_6 на дане майно. Ухвалою Хустського районного суду від 21.05.2019 року справу № 309/3838/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та справу № 309/25/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» об`єднано в одне провадження Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2020 року за клопотанням представника ТзОВ «Полстар» Іляшкович Наталії Василівни залучено до участі в справі в якості співвідповідачів виконавчий комітет Хустської міської ради та ОСОБА_7 . 28.07.2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» - Іляшкович Н.В. подала письмову заяву про забезпечення позову, в якій просила: - накласти арешт на будівлю, багатоповерховий будинок з мансардою, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3331,2 кв.м. по АДРЕСА_2 ; - накласти заборону на відчуження квартир у багатоповерховому будинку з мансардою об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3331,2 кв.м. по АДРЕСА_2 . Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» відмовлено. У поданій заяві заявник посилається на те, що разом із позовною заявою ТзОВ Полстар, яка надійшла до суду 09.01.2018 року нею подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: 954/1000 частина будівлі гуртожитку №10. літ.А. загальною площею -2389,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у даній справі №309/25/18 вказана заява не була розглянута но суті. Ухвалою Хустського районного суду від 14.12.2017 р. у справі №309/3838/17 накладено арешт на гуртожиток АДРЕСА_3 та заборонено здійснювати виконання будь яких видів будівельних робіт у будівлі гуртожитку АДРЕСА_3 та накладено заборону на відчуження будівлі гуртожитку АДРЕСА_3 . Згідно ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 25.07.2018 р. вжиті заходи забезпечення позову у цій справі були скасовані, однак, постановою Закарпатського апеляційного суду від 26.02.2020 р. ухвалу про скасування заходів забезпечення позову було скасовано та у заяві сторони про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено. Таким чином, станом на сьогодні діють заходи забезпечення позову, вжиті Хустським районним судом Закарпатської області у справі №309/3838/17 відповідно до ухвали від 14.12.2017 р. Разом з тим, за період оскарження заходів забезпечення позову, а саме - 24.01.2018 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності на об`єкт житлової нерухомості загальною площею 2389,5 кв.м. по АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі - продажу, серія та №37 від 24.01.2018 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мартинеико В.О. У відповідь па запит, виконавчим комітетом Хустської міської ради надано копію рішення виконавчого комітету Хустської міської ради №10 від 12.01.2018р. «Про присвоєння поштової адреси» відповідно до якого, житловій будівлі, площею 2389,5 кв. м. власник ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.11.2017р. №»5775, договору купівлі-продажу від 11.11.2017р. №5774 присвоєно поштову адресу « АДРЕСА_2 ». Співставивши отримані документи виявилося, що по суті, ОСОБА_7 придбав об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 2389.5 кв. м. по АДРЕСА_2 від ОСОБА_6 , тобто 954/100 гуртожитку АДРЕСА_3 , тільки із зміненою адресою. У зв`язку із цим, 08.10.2018 р. позивачем до Хустського районного суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Окрім того, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру права власності на нерухоме майно станом па 26.09.2019р. за адресою по АДРЕСА_2 зареєстровано право власності на багатоквартирний будинок з мансардою, загальною площею 3331.2 кв.м. на 56 квартир. Об`єкт перебуває в процесі поділу. Спірне майно, по АДРЕСА_2 продовжує відчужуватися у вигляді окремих квартир. Подаючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та накладення заборони на відчуження заявник мотивує тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та може призвести до відчуження спірного майна третіми особами. Матеріалами справи встановлено, що предметом спору згідно заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» є: 1. визнання недійсними результатів прилюдних торгів з продажу майна частини будівлі гуртожитку АДРЕСА_4 ; 2. визнання недійсним та скасування протоколу №290529 про проведення електронних торгів складений між ОСОБА_6 та державним підприємством "Сетам" щодо продажу майна - іпотека 954/100 частина будівлі гуртожитку АДРЕСА_4 ; 3. визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.10.2017 року складений заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області щодо продажу майна іпотека 954/100 будівлі гуртожитку АДРЕСА_4 ; 4. визнання недійсним та скасування виданого ОСОБА_6 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів видане 08.11.2017 року приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І. на нерухоме майно 954/100 частини будівлі гуртожитку АДРЕСА_4 . З ухвали Хустського районного суду від 21 липня 2020 року вбачається, що представник відповідача ТОВ «Полстар» подав клопотання про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідачів, та просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хустської міської ради №10 від 12.01.2018 року «Про присвоєння поштової адреси», визнати недійсним договір купівлі продажу від 24.01.2018 року за №37, посвідчений приватним нотаріусом Киівського міськогонотаріального округу Мартиненко В.О. та скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт житлової нерухомості загальною площею 2389,5 кв.м. по АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_7 . Таким чином, з матеріалів справи, змісту поданої заяви про забезпечення позову та вказаної ухвали суду вбачається, що предметом спору у даній справі є правомірність набуття відповідачем ОСОБА_6 будівлі гуртожитку № НОМЕР_1 літ А загальною площею 2389,5 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , правомірність присвоєння даній будівлі нової поштової адреси та правомірність її відчуження на користь третьої особи. Колегія суддів погоджується з твердженням заявника, що у нього наявні обґрунтовані побоювання вважати, що спірна будівля може бути в черговий раз відчужена, відносно неї можуть вчинятися дії, що може утруднити або взагалі унеможливити ефективний захист порушених прав заявника, оскільки таке відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного судочинства є добросовісність, яка означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. З матеріалів справи вбачається, що саме після відкриття провадження у даній справі і за час розгляду справи судом, а також в період дії ухвали суду першої інстанції від 14.12.2017 року, якою вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на вказану будівлю гуртожитку, накладено заборону здійснювати виконання будь яких видів будівельних робіт у даній будівлі і накладено заборону на її відчуження, спірній будівлі гуртожитку присвоєно нову поштову адресу і відповідач ОСОБА_10 її відчужив. На даний час, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вказаний об`єкт нерухомості перебуває в процесі поділу на окремі квартири. Наведені обставини дають підстави для висновку, що дійсно, існує ймовірність відчуження спірної будівлі та квартир у даній будівлі, та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Забезпечення позову у вигляді накладення заборони на відчуження багатоповерхового будинку з мансардою об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3331,2 кв.м. по АДРЕСА_2 та квартир у ньому є співмірним із заявленими позивачами позовними вимогами, а заборона вчиняти певні дії стосуються предмета (об`єкта) щодо якого наявний спір. Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини справи та вимоги закону, а також не взяв уваги, що невжиття заходів у вигляді накладення заборони на відчуження даного об`єкту житлової нерухомості, може істотно утруднити чи унеможливити взагалі виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів за захистом яких вони звернулися до суду, та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову. В цій частині апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» є обґрунтованою і підлягає до задоволення. Стосовно вимоги заявника про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на будівлю, багатоповерховий будинок з мансардою, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3331,2 кв.м. по АДРЕСА_2 , то така до задоволення не підлягає з огляду на наступне. Відповідно до ч.1.п.1ст. 150 ЦПК України забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, застосовується щодо відповідача у справі. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що частина гуртожитку АДРЕСА_3 реконструйовано на багатоквартирний будинок з мансардою за адресою по АДРЕСА_2 . Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру права власності на нерухоме майно станом на 26.09.2019р. за адресою по АДРЕСА_2 зареєстровано право власності на багатоквартирний будинок з мансардою, загальною площею 3331.2 кв.м. на 56 квартир і власниками даних квартир є громадяни, які не є учасниками даної справи. З огляду на вказані обставини, відсутні підстави для накладення арешту на вказану будівлю. Відповідно до приписів ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження багатоповерховому будинку з мансардою об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3331,2 кв.м. по АДРЕСА_2 та квартир у ньому з вищенаведених підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» задовольнити частково. Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полстар» про забезпечення позову задовольнити частково. Накласти заборону на відчуження багатоповерхового будинку з мансардою, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 3331,2 кв.м. по АДРЕСА_2 та квартир у ньому. В решті - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2020 року. Головуючий : Судді: