Ухвала КАС ВС № 260/96/20

УХВАЛА 21 грудня 2020 року м. Київ справа № 260/96/20 адміністративне провадження № К/9901/32677/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №260/96/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області в особі першого заступника прокурора Закарпатської області Шимон Івана Петровича, начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Закарпатської області Фрицюк Валентини Володимирівни ; Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Прокуратури Закарпатської області в особі першого заступника прокурора Закарпатської області Шимон Івана Петровича, начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Закарпатської області Фрицюк Валентини Володимирівни , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та просив: 1) Відкрити провадження за його позовом на протиправні (незаконні) дії прокуратури Закарпатської області в особі першого заступника прокурора Закарпатської області Шимон Іван Петрович, начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Закарпатської області Фрицюк Валентини Володимирівни , яка полягає у відмові в наданні йому можливості практичної реалізації ним, громадянином України наданого Конституцією України права вносити в органи державної влади, пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних органів, впливати на поліпшення роботи органів державної влади, відстоювати свої права і законні інтереси та відстоювати їх у разі порушення, визначеного преамбулою Закону України Про звернення громадян; 2) Визнати протиправні дії (бездіяльність) прокуратури Закарпатської області в особі першого заступника прокурора Закарпатської області Шимон Іван Петрович, начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Закарпатської області Фрицюк Валентини Володимирівни ,, пов`язаного у перешкоджанні йому в реалізації свого права на звернення, в порядку встановленому Законом України Про звернення громадян; 3) Стягнути на користь ОСОБА_1 з держави Україна шляхом списання із єдиного рахунку Державної казначейської служби України 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень моральної шкоди. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №260/96/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області в особі першого заступника прокурора Закарпатської області Шимон Івана Петровича, начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Закарпатської області Фрицюк Валентини Володимирівни ; Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання незаконними дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддяО.В. Калашнікова