Ухвала КАС ВС № 200/7876/20-а

УХВАЛА 21 грудня 2020 року м. Київ справа № 200/7876/20-а адміністративне провадження № К/9901/33108/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 200/7876/20-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального районнного у місті Маріуполі відділу Державної реєтрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 25 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрального районного у місті Маріуполі відділу Державної реєстрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , де просив зобов`язати відповідача анулювати актовий запис № 1435 від 13 листопада 2015 року, місце реєстрації - Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецької області, про народження дитини - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Донецьк, Україна. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом розгляду даної справи є правомірність проведення державної реєстрації народження ОСОБА_3 саме із зазначенням батьком цієї дитини громадянина ОСОБА_1 , а отже саме суд за правилами цивільного судочинства повинен встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про внесення змін до актового запису про дату народження особи як передбачено приписами статті 136 Сімейного кодексу України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з сімейних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи (частина друга статті 49 ЦК України). Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI). Частиною першою статті 9 Закону № 2398-VI визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила). Так, згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. Частинами першою та другою статті 136 Сімейного кодексу України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Предметом розгляду цієї справи є правомірність проведення державної реєстрації народження ОСОБА_3 саме із зазначенням батьком цієї дитини громадянина ОСОБА_1 та, відповідно, формування актового запису про народження дитини №1435 від 13 листопада 2015 року. Таким чином саме суд за правилами цивільного судочинства повинен встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про внесення змін до актового запису про дату народження особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 (провадження № 14-408 цс18) та у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 лютого 2020 року у справі № 820/11854/15 і колегія суддів не бачить підстав для відступу від неї. Отже Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, вірно застосував положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом пункту 2 частини другої цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів першої інстанції, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України, який включає й ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 200/7876/20-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального районнного у місті Маріуполі відділу Державної реєтрації актів цивільного стану східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М.Соколов