Ухвала КАС ВС № 400/3526/20

УХВАЛА 21 грудня 2020 року м. Київ справа № 400/3526/20 адміністративне провадження № К/9901/32781/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №400/3526/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про визнання протиправним та скасування постанови ВП № 62787061 від 12.08.2020 року, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62787061, прийняту відповідачем 12.08.2020 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено повністю, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62787061 від 12.08.2020 року, винесену приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною. Вирішено стягнути з приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок). Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статті 287 КАС України. При цьому, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судове рішення у справі щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, особливості провадження якої регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги зазначає про фундаментальне значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики, проте жодним чином не обґрунтовує це, не посилається на різноманітність такої практики, не зазначає норму права та правовідносини, які вона врегульовує, що потребують висновку Верховного Суду стосовно питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції були безпідставно відкинуті докази, які надані приватним виконавцем. Однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд приходить до висновку, що наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання скаржника на статті Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України «Про виконавче провадження», не дає підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). Також, у пункті 22 рішення у справі «Мельник проти України» (заява №23436/03) Європейського Суду з прав людини зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами і цілями. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 287, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/3526/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про визнання протиправним та скасування постанови ВП № 62787061 від 12.08.2020 року. Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська Судді Н.А. Данилевич О.В. Кашпур