Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/827/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/827/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 21 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Чернівецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі законний представник позивача), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Чернівецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (далі відповідач), в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить: - визнати протиправною відмову Чернівецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області, оформлену листом від 30.04.2020 року № 22-01-14-408 у призначенні ОСОБА_2 страхових виплат, який є сином померлого та перебував на його утриманні; - зобов`язати Чернівецьке міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області розрахувати, призначити та здійснити належні страхові виплати ОСОБА_2 , який є сином померлого та перебував на його утриманні з дня смерті потерпілого ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що позивачем не були надані необхідні документи для призначення страхових виплат, що передбачені законодавством, а тому в призначенні страхових виплат було відмовлено. Зауважує, що дії та вимоги органу Фонду соціального страхування України є правомірними, законними та жодним чином не направлені на звуження чи скасування прав громадян. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.12.2011 року ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_2 (а.с. 11). Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.08.2018 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12). У відповідності до відомостей акту Головного управлінням Держпраці у Київській області проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 19 серпня 2018 року в ТОВ «Євроінтербуд» за формою Н-1П судом встановлено, що ОСОБА_3 працював за сумісництвом в ТОВ «Євроінтербуд» арматурником III розряду, стаж роботи на підприємстві - 1 місяць 17 днів. Нещасний випадок із смертельним наслідком, що стався з арматурником ТОВ «Євроінтербуд» ОСОБА_3 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та оформлюється актом форми Н-1/П згідно підпунктом 1, 2) пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337. Вказаним актом також зафіксовано, що на утриманні потерпілого ОСОБА_3 перебував його син ОСОБА_2 (а.с. 15-30). Перебування ОСОБА_2 на утриманні батька ОСОБА_3 підтверджуються також довідкою Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області № 496 від 10.06.2020 року (а.с. 34). Трудові відносини між ОСОБА_3 та ТОВ «Євроінтербуд» підтверджується наказом ТОВ «Євроінтербуд» «По особовому складу» від 27.06.2018 року № 47к, згідно якого ОСОБА_3 прийнято на роботу арматурником III розряду на умовах трудового договору (за сумісництвом) з 02.07.2018 р. на підставі особистої заяви (а.с. 31-32). Із аргументів сторін судом встановлено, що законний представник позивача звернулася до Чернівецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області із заявами щодо призначення їй та її сину одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у зв`язку із смертю чоловіка, який загинув на підприємстві ТОВ «Євроінтербуд» 19 серпня 2018 року від нещасного випадку. Однак, листом від 30.04.2020 року № 22-01-14-408 відповідач повідомив законного представника позивача, що Фонд соціального страхування розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів, а тому відсутність трудової книжки потерпілого не дає можливості призначити їй та її сину страхові виплати (а.с. 35). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 1105-XIV в редакції Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII, яка діє з 01 січня 2015 року). За частиною 1 статті 41 Закону № 1105 визначено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють; 3) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (частина 2 статті 41 Закону № 1105). Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку (частина 3 статті 41 Закону № 1105). Відповідно до частини 6 статті 42 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування України (далі Фонд) згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 42 Закону № 1105). За статтею 43 Закону № 1105 визначено перелік документів, необхідних для розгляду справ про страхові виплати. Так, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги (частина 1 статті 43 Закону № 1105). Згідно з частиною 2 статті 43 Закону № 1105 Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім`ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; 4) довідки навчального закладу про те, що член сім`ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім`ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу. Якщо застрахований або члени його сім`ї за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду (частина 4 статті 43 Закону № 1105). У відповідності до частини 1 статті 44 Закону №1105 Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів (частина 2 статті 44 Закону №1105). Статтею 45 Закону № 1105 передбачені виключні випадки, у яких Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг. Так, згідно частини 1 вказаної статті Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом (частина 2 статті 44 Закону № 1105). Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року № 11 затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (далі Порядок № 11), дія якого поширюється на потерпілих від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання (далі - потерпілі) та осіб, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника. У відповідності до пункту 1.2 вказаного Порядку у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи: 1) допомогу по тимчасовій непрацездатності; 2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; 3) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата); 4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу; 5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого; 6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов`язаних з цим ритуальних послуг. Згідно з пунктом 5.1 Порядку № 11 Управління (відділення) Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім`ї та особам, які мають на це право, за умови подання таких документів: 1) заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат; 2) копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред`явленні оригіналу; 3) копії паспортів осіб, які мають на це право, засвідчені підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналів; 4) акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок); 5) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); 6) акт розслідування хронічного професійного захворювання за встановленою формою; 7) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); 8) копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого (засвідчена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); 9) копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про шлюб (завірена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); 10) висновок МСЕК про причинний зв`язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання; 11) довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб; 12) копія свідоцтва про народження дитини (засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку); 13) довідка навчального закладу (щосеместру) про те, що член сім`ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 14) довідка навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім`ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу; 15) довідка МСЕК про встановлення інвалідності осіб - членів сім`ї, які перебували на утриманні померлого; 16) копії трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, засвідчені страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред`явленні оригіналу; 17) копія цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред`явленні оригіналу; 18) копія документа, що підтверджує державну реєстрацію особи, як суб`єкта підприємницької діяльності, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред`явленні оригіналу; 19) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання в ньому; 20) довідка про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення суду; 21) довідка про батьків або іншого члена сім`ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер, онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку. Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб. У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку. Якщо члени сім`ї потерпілого за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду. Судом першої інстанції встановлено, що батько позивача ( ОСОБА_3 ) помер внаслідок нещасного випадку, який згідно із законодавством визнаний пов`язаним з виробництвом. ОСОБА_3 працював за сумісництвом в ТОВ «Євроінтербуд» арматурником III розряду. Також судом встановлено дійсність факту перебування ОСОБА_2 на утриманні померлого ОСОБА_3 . Разом з цим, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні страхових виплат, визначених статтями 41 та 42 Закону № 1105. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що відмовив у призначені страхових виплат у зв"язку з тим, що до заяви про призначення страхових виплат законним представником позивача не додано всіх необхідних документів, а саме копії трудової книжки потерпілого ОСОБА_3 . Суд першої інстанції вірно наголошував, що необхідність подання копії трудової книжки потерпілого полягає у встановленні Фондом факту трудових відносин між потерпілим та його роботодавцем, а також їх тривалості. Однак, колегія судді звертає увагу на те, що визнання загибелі особи такою, що настала внаслідок нещасного випадку, який згідно із законодавством визнаний пов`язаним з виробництвом, по своїй суті свідчить про існування трудових відносин. Як встановлено судом першої інстанції, актом Головного управлінням Держпраці у Київській області проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 19 серпня 2018 року в ТОВ «Євроінтербуд» засвідчено, що ОСОБА_3 працював за сумісництвом в ТОВ «Євроінтербуд» арматурником III розряду, стаж роботи на підприємстві - 1 місяць 17 днів. Нещасний випадок із смертельним наслідком, що стався з арматурником ТОВ «Євроінтербуд» ОСОБА_3 визнати таким, що пов`язаний з виробництвом та оформлюється актом форми Н-1/П згідно підпунктом 1, 2) пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337. При цьому, суд наголошує, що вказаний акт складено за участі представника Фонду соціального страхування Кобрик Ольги Іванівни - страхового експерта з охорони праці відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві. Жодних зауважень до вказаного акту членами комісії не зазначено. Колегія суддів вказує на визначену Законом № 1105 та Порядком № 11 можливість Фондом здійснювати дії щодо одержання документів, необхідних для призначення страхових виплат. В матеріалах справи наявна відповідь Пенсійного фонду України на запит відповідача щодо застрахованої особи ОСОБА_3 , згідно якої підтверджується факт працевлаштування ОСОБА_3 у ТОВ «Євроінтербуд» у період липень-серпень 2018 року, однак ознака наявності трудової книжки по даних Пенсійного фонду України відсутня. Відомостей стосовно того, що вживалися інші дії по одержанню документів, необхідних для призначення страхових виплат, представник відповідача суду не надав. На переконання суду, факт трудових відносин загиблого ОСОБА_3 та ТОВ «Євроінтербуд» в достатній мірі підтверджується спеціальним розслідуванням, яке проводило Головного управлінням Держпраці у Київській області, а також відомостями Пенсійного фонду України, які були наявні у відповідача. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 857/3023/19. Відтак, суд відхиляє покликання представника відповідача як на підставу правомірності відмови у призначенні страхових виплат на те, що законним представником позивача не надано усі документи, необхідні для такого призначення, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, визначений статтею 45 Закону № 1105, серед яких така підстава відсутня. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач, як син загиблого ОСОБА_3 , який перебував на його утриманні, має право на призначення та виплату страхових виплат у зв`язку із смертю батька, оскільки останній на час настання нещасного випадку був працевлаштований у ТОВ «Євроінтербуд» на умовах трудового договору (за сумісництвом), а тому вважається застрахованою особою відповідно до Закону №1105. Судом першої інстанції вірно зроблено посилання на частини 3, 4 статті 47 Закону № 1105 та зобов`язано Чернівецьке міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області розрахувати, призначити та здійснювати страхові виплати з дня смерті потерпілого ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оскільки з дня смерті ОСОБА_3 на час звернення законного представника позивача із заявами про призначення страхових виплат не минуло трьох років. Відповідно до положень ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.