Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1068/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1068/20 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Управління Держпраці у Черкаській області на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області від 09.01.2020 №ЧК642/375/АВ/ТД-ФС-1 про накладення штрафу у розмірі 125190,00 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року позов задоволено повністю. До суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з правничою допомогою 15000,00 грн. Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року заяву позивача задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області на його користь судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити, задовольнивши заяву про ухвалення додаткового рішення повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу судом не враховано, що відповідна сума прямо вказана у договорі та є фіксованою. Відповідач також подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення, в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг, не відповідає критеріям реальності та суперечить принципам розподілу судових витрат, визначених ст.134 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11.08.2020 до суду першої інстанції позивачем подано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 03.02.2020, укладений між адвокатом Новік В.І. та ОСОБА_1 ; квитанцію №18 від 03.02.2020 на суму 15000,00 грн.; акт №1 від 11.08.2020 прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги №б/н від 03.02.2020 (а.с.135-140). Також в матеріалах справи наявний ордер серії ЧК №134194 на надання правової допомоги позивачу адвокатом Новік В.І. (а.с.23) і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №480 виданого Новік В.І (а.с.21). Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на професійну правову допомогу, в якому зазначено: що позивач має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. не є співмірними із складністю справи та предметом спору, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи; враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників справи, обсяг і характер доказів, справа не відноситься до категорії складних, нестандартних чи нетипових справ; адвокатом не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в межах справи; з наданого позивачем акту №1 від 11.08.2020 не вбачається, з якого приводу було надано консультацію, чи стосувалась надана консультація спірних питань, чому саме на надання цієї консультації було витрачено годину роботи адвоката, у зв`язку з чим неможливо встановити обґрунтованість та необхідність витрат позивача на вказаний вид правничої допомоги; підготовка позовної заяви не потребувала витрачання тривалого часу чи зусиль адвоката, оскільки складається з трьох аркушів, на яких текстова частина займає 2,5 аркуші, а обґрунтування позиції адвоката займає 1,5 аркуша; обґрунтування позову зводиться виключно до висвітлення факту перебування ОСОБА_2 на час проведення інспекційного відвідування позивача у трудових відносинах з ТОВ « 1000», а також на застосуванні у відповідності до положень ч.6 ч.78 КАС України обставин, встановлених постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.02.2020 у справі №712/487/20; адвокат не здійснював аналізу нормативно-правових актів, судової практики чи практики Європейського суду з прав людини; клопотання про виклик свідка, про перехід із спрощеного позовного провадження до загального є заявами з процесуальних питань, що не є заявами по суті справи і не потребують значного часу для її підготовки; всі подані докази були отримані не адвокатом позивача, а особисто позивачем; підтвердженням порушення позивачем принципу співмірності та розумності витрат на правничу допомогу є те, що 15000,00 грн. складає 318% розміру мінімальної заробітної плати на 2020 рік, а також 150% розміру середньої номінальної заробітної плати штатного працівника підприємств, установ та організацій Черкаської області у грудні 2019 року, що свідчить про умисне завищення позивачем розміру витрат на правничу допомогу. Колегія суддів зазначає, що за умовами договору про надання правової допомоги від 03.02.2020, його предметом є надання правової допомоги у зв`язку з розглядом Черкаським окружним адміністративним судом справи за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови. Вказаний договір містить визначений перелік прав та обов`язків адвоката, а також виконуваних ним доручень. Відповідно до п.2.3 вказаного Договору клієнт несе обов`язок сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк згідно цього договору. Пунктом 4.5 наведеного Договору встановлено, що розмір гонорару, який підлягає сплаті, становить 15000,00 грн. З наведеного вбачається, що договором про надання правової допомоги встановлено умови надання правничої допомоги в рамках даної справи та передбачено фіксовану суму гонорару адвоката за надання такої допомоги, яка складає 15000,00 грн. Квитанція №18 від 03.02.2020 підтверджує факт здійснення оплати позивачем гонорару адвоката в розмірі 15000,00 грн. за характером доручення - надання юридичних послуг клієнту, а саме правова консультація, підготовка позовної заяви, клопотань, збирання доказів по справі, відправка доказів по справі стороні та представлення інтересів клієнта в судових засіданнях в Черкаському окружному адміністративному суді по справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови. Згідно з актом №1 від 11.08.2020 прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги №б/н від 03.02.2020 адвокат Новік В.І. надав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв послуги (роботи), передбачені договором про надання правової допомоги: надання юридичних послуг по справі №580/1068/20, а саме: правова консультація,підготовка позовної заяви, підготовка заперечення по справі, підготовка клопотання про виклик свідка, підготовка клопотання про перехід від спрощеного до загального порядку розгляду справи, участь у судових засіданнях та подача відповідних документів до Черкаського окружного адміністративного суду, направлення заперечення відповідачу по справі. Враховуючи обсяг наданих послуг, які складають 10 год. 00 хв.: на надання юридичної консультації витрачено 1 год. 00 хв., на підготовку позовної заяви, складання заперечення, підготовка клопотання про виклик свідка, підготовка клопотання про перехід від спрощеного до загального порядку розгляду справи, участь в судових засіданнях, направлення заперечення стороні, збирання доказів по справі було витрачено 9 год. 00 хв. У вказаному акті наведено розрахунок, відповідно до якого розмір адвокатського гонорару за годину роботи, за взаємною домовленістю сторін, становить 1500,00 грн. та враховуючи обсяг наданих послуг, узгоджений розмір гонорару адвоката склав 15000,00 грн. Частина 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Відповідно до статті 19 наведеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Статтею 30 цього Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин. Отже, положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги, а тому визначення в договорі про надання правової допомоги від 03.02.2020 фіксованого розміру оплати за надані послуги (гонорар адвоката) у сумі 15000,00 грн., що звільняє від необхідності визначати в детальному описі витраченого адвокатом часу на кожну окрему дію, вчинену на виконання вказаного договору при надання позивачу правничої допомоги в рамках даної справи. При цьому, поданий акт прийому наданих, в якому зафіксовано які саме послуги надавались адвокатом Новік В.І. позивачу, є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги позивачу, а квитанція від 03.02.2020 №18 підтверджує оплату позивачем послуг адвоката. Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 у справі №420/6027/19. Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що надання адвокатом послуги зі збирання доказів позивачем не доведено, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення представника позивача адвоката Новіка В.І. із адвокатськими запитами до відповідача або інших юридичних чи фізичних осіб. Натомість, позивачем доведено понесення витрат на підготовку позовної заяви; складання відповіді на відзив; підготовку клопотання про виклик свідка; підготовку клопотання про розгляд справи із викликом сторін; участь адвоката Новіка В.І. в судових засіданнях, тому 5000 грн., є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу. Разом з тим, враховуючи, що предметом позову є постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 125190,00 грн., яка в судовому порядку визнана протиправною та скасована, беручи до уваги виконання адвокатом обов`язків, передбачених умовами договору про надання правової допомоги від 03.02.2020, перелік доручень клієнта, виконаних адвокатом в рамках даної справи наведений в акті №1 від 11.08.2020 прийому наданих послуг, матеріали справи містять докази надання адвокатом відповідних юридичних послуг (складання позовної заяви та відповіді на відзив, подання клопотань, збирання доказів, участь у судових засіданнях), враховуючи, що розмір гонорару адвоката є фіксованим, що прямо визначено умовами договору, та відповідна сума була в повному обсязі сплачена позивачем, що підтверджується квитанцією від 03.02.2020 №18 на суму 15000,00 грн., колегія суддів доходить висновку, що вказана сума є співмірною, обґрунтованою та підтвердженою і підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі - Управління Держпраці у Черкаській області, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При цьому, в силу вимог ч.3 наведеної статті порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, справу розглянуто неповноважним складом суду; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу. В силу вимог ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Відповідно до ч.3 вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. В той же час, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 у даній справі ухвалено під головуванням судді - Рідзеля О.А., натомість додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 ухвалено у складі головуючого судді Руденко А.В. При цьому, витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 (а.с.160) не містить жодних підстав для здійснення заміни складу суду, що розглядав справу. Наведене є самостійною підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених в додатковому рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права, призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене. Керуючись ст.ст.134, 139, 243, 272, 286, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Управління Держпраці у Черкаській області - задовольнити частково. Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду - задовольнити. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у сумі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м.Черкаси, бул.Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Текст постанови виготовлено 21 грудня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма