Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/2615/17

Дата документу 16.12.2020 Справа № 310/2615/17 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/2615/17 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/3731/20 Троценко Т.А. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. За участю секретаря: Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Чичекова Ганна Савеліївна, про визнання заповіту недійсним, В С Т А Н О В И В: У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Чичекова Г.С., про визнання заповіту недійсним. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд дійшов помилкового висновку, що позивач не зацікавлений у розгляді справи за його позовом. Судом не надана належна оцінка поданим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням загальнодержавного карантину. Не було роз`яснено право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та можливість використовувати власні технічні засоби. Просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На зазначену апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 подала відзив за змістом якого повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, не скористався своїм правом слухати справу в режимі відеоконференції, заяви про розгляд справи за його відсутність не надав. Проте, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитися не може з огляду на наступне. Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Залишення заяви без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд зазначає, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи (ухвали Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі № 346/3736/15-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 757/5359/18-ц, від 31 січня 2019 року у справі № 442/2263/18). Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причини. Судом встановлено, що про судові засідання, які призначені на 29.04.2020 року, 04.09.2020 року та 12.10.2020 року позивач був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с.103,129,142). Матеріали справи свідчать про те, що 29.04.2020 року, 04.09.2020 року та 12.10.2020 року позивач в судові засідання не з`явився, звернувшись до суду з відповідними клопотаннями про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженим на території України карантину (т. а.с.100,133,141). Разом з тим, судом першої інстанції вирішуючи питання про залишення позову без розгляду не враховано наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, із врахуванням наступних змін відповідно до постанов цього ж органу карантин продовжено. Вказаними нормативними документами на виконання ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" введено обмежувальні заходи, у тому числі щодо перебування осіб в громадських місцях, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №450-ІХ від 30 березня 2020 року, Розділ XII Прикінцевих положень ЦПК України було доповнено п. 3, за яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, подані позивачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину на всій території України, свідчать про поважність причин його неявки в судові засідання. Обставини щодо встановлення карантину, обмеження в користуванні громадським транспортом були відомі суду і повинні були бути враховані під час вирішення питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Враховуючи запровадження карантинних заходів та обмеження в користуванні громадським транспортом, суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, порушив право позивача на справедливий розгляд її справи судом. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права. Враховуючи, що при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду судом першої інстанції помилково не були враховані особливі обставини, які склалися в Україні у зв`язку із запровадженням карантину від 12 березня 2020 року, тому колегія суддів скасовує ухвалу суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2020 року по цій справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Дата складання повної постанови 21 грудня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко