Постанова Харківський апеляційний суд № 615/704/20

25.11.2020 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 615/704/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/1249/20 Товстолужський О.В. Категорія: ст. 443 КУпАП Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 443 КУпАП,- в с т а н о в и в : 24 червня 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 482189 стосовно ОСОБА_1 за статтею 443 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом 24 червня 2020 року приблизно о 1030 год. ФОП ОСОБА_1 під час підприємницької діяльності допустила перебування в приміщенні магазину, торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » присутність відвідувачів без засобів індивідуального захисту, чим порушила вимоги пункту 3.1 Постанови Кабінету Міністрів № 500 від 17 червня 2020 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 443 КУпАП. Постановою судді Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 443 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року, провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суддя дійшов до помилкового висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Посилається, що чинним законодавством України не передбачено, що установи та магазини, робота яких дозволена у період карантину, повинні забезпечувати відвідувачів масками або респіраторами. ОСОБА_1 вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про порушення нею правил карантину. Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що 21 липня 2020 року подала апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга була їй повернута. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню. ОСОБА_1 в призначене судове засідання 25 листопада 2020 року не з`явилась, 31 жовтня 2020 року подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. З врахуванням викладеного та виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 443 КУпАП, суддя виходив з того, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось в порушенні правил карантину людей. З таким висновком судді апеляційний суд не погоджується та вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального права та не ґрунтується на доказах, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідальність за статтею 443 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Так, Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено на усій території України карантин. Пунктом 1 Постановою Кабінету Міністрів № 392 від 20 травня 2020 року (зі змінами згідно постанови Постановою Кабінету Міністрів № 500 від 17 червня 2020 року) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постановою Кабінету Міністрів № 392 від 20 травня 2020 року на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Судовим розглядом встановлено, що 24 червня 2020 року приблизно о 1030 год. під час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 допустила перебування в приміщенні магазину присутність відвідувачів без засобів індивідуального захисту. Внаслідок вищезазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 482189 від 24 червня 2020 року за порушення ОСОБА_1 вимог пункту 3.1 Постанови Кабінету Міністрів № 500 від 17 червня 2020 року. З врахуванням встановлених обстави, апеляційний суд приходить до висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за статтею 443 КУпАП, з огляду на таке. Підпункт 1 пункту 3 Постановою Кабінету Міністрів № 392 від 20 травня 2020 року забороняє на період дії карантину перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту. В той же час, вищевказаною постановою не покладено обов`язок на суб`єктів господарювання забезпечувати відвідувачів засобами індивідуального захисту (масками, респіраторами, тощо), в пункті 121 викладені лише рекомендації суб`єктам господарювання щодо часу роботи. Отже, відповідальність за перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, є персонально. Тобто, відповідальності підлягає сама та особа, яка перебуває в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. Також є недоречним посилання судді на вимоги статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», оскільки вимоги вказаної статті покладають обов`язок підприємств, установ і організацій за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи та відповідальність за порушення норм вказаного закону встановлено статтею 42 КУпАП. З врахуванням встановлених обставин та доказів, які містяться в матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 443 КУпАП. Зазначеним обставинам, суддя належної оцінки не надав, не перевірив чи виконано поліцейськими вимоги частини 2 статті 251 КУпАП. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та відповідно до положень пункту 3 частини 8 статті 294 КУпАП скасовує постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року та приймає нову постанову про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Керуючись ст. ст. 443, 245, 247, 251, 252, 256, 278-280, 284, 294, 295, 296 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 15 липня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 443 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна