Постанова КЦС ВС № 686/7590/18

Постанова Іменем України 11 листопада 2020 року м. Київ справа № 686/7590/18 провадження № 61-7903св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне підприємство Хмельницький міський перинатальний центр, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства Хмельницького міського перинатального центру (далі - КП «Хмельницький міський перинатальний центр») про збільшення розміру відшкодування шкоди. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року стягнуто на її користь з Хмельницького міського пологового будинку 4 543 грн 46 коп. втраченого заробітку, 835 грн 25 коп. витрат на лікування, 125 грн 36 коп. витрат на придбання санаторно-курортної путівки, 50 000 грн моральної шкоди, всього 55 504 грн 07 коп., та втрачений заробіток у розмірі 26 грн 38 коп. щомісячно, починаючи з 01 січня 2003 року і довічно. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2017 року в справі № 686/9907/17 стягнуто на її користь з Хмельницького міського перинатального центру щомісячно відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, у розмірі 456,37 грн, починаючи з 01 січня 2017 року і довічно. Зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації втраченого щомісячного заробітку в розмірі 26,37 грн, визначеного рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року, за період з травня 2012 року по травень 2017 року включно. Позивач посилалась на те, що вартість життя підвищилась, розмір мінімальної заробітної плати збільшився. Крім того, в період між збільшенням розміру мінімальної заробітної плати розмір заробітної плати, який береться для обрахунку розміру відшкодування шкоди, підлягає індексації. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статей 1197, 1203, 1208 ЦК України просила рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року в частині стягнення втраченого заробітку у сумі 26 грн 38 коп. змінити на стягнення з відповідача втраченого заробітку, що підлягає відшкодуванню, у розмірі 70 % п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2015 року і довічно та індексувати цю суму в період між змінами розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2015 року і довічно. Зобов`язати підприємство здійснити перерахунок виплачених сум за період з 01 січня 2015 року по час виконання цього рішення та виплатити різницю, що утворилася у результаті перерахунку, з урахуванням виплачених сум. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2018 року у складі судді Карплюка О. І. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Хмельницького міського перинатального центру на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у розмірі 70 % п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01 січня 2015 року і довічно, зобов`язавши відповідача здійснити нарахування та виплату індексації втраченого щомісячного заробітку та провести перерахунок з врахуванням виплачених сум. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно зі статтею 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. Відповідно до статті 1197 ЦК України розмір втраченого заробітку має обчислюватись, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Визначений рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 червня 2017 року розмір відшкодування шкоди позивачу в сумі 456 грн 37 коп. є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі: суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Постановою Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 06 грудня 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 03 березня 2020 року (провадження № 61-698св19) постанова Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підстави для перерахунку з 01 січня 2015 року розміру відшкодування шкоди, визначеного судом внаслідок ушкодження здоров`я і втрати працездатності, відповідно до статті 1197 ЦК України, відсутні. Вимоги щодо збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з підвищенням вартості життя чи збільшенням розміру мінімальної заробітної плати відповідно до статті 1208 ЦК України ОСОБА_1 не заявляла. Короткий зміст вимог касаційної скарги У травні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі. У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вимоги щодо збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з підвищенням вартості життя чи збільшенням розміру мінімальної заробітної плати відповідно до статті 1208 ЦК України позивач не заявляла, не надав належної оцінки тому, що звертаючись до суду з позовом до КП Хмельницького міського перинатального центру про збільшення розміру відшкодування шкоди, позивач у позовній заяві посилалася як на статтю 1197 ЦК України, так і на 1208 ЦК України. Крім того, апеляційний суд не врахував висновки постанови Верховного Суду від 03 березня 2020 року. Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Фактичні обставини справи, встановлені судами Рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року з Хмельницького міського пологового будинку стягнуто на користь ОСОБА_1 4 543 грн 46 коп. втраченого заробітку, 835 грн 25 коп. витрат на лікування, 125 грн 36 коп. витрат на придбання санаторно-курортної путівки, 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, всього 55 504 грн 07 коп. та втрачений заробіток у розмірі 26 грн 38 коп. щомісячно, починаючи з 01 січня 2003 року і довічно. Зазначеним рішення суду встановлено, що позивачу спричинено ушкодження здоров`я з вини лікаря-гінеколога ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем. 09 квітня 1996 року ОСОБА_1 встановлена інвалідність ІІ групи із стійкою втратою працездатності 70 %. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2017 року збільшено розмір відшкодування шкоди. Стягнуто з Хмельницького міського перинатального центру на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, щомісячно по 456 грн 37 коп., починаючи з 01 січня 2017 року і довічно. Зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації втраченого щомісячного заробітку у розмірі 26 грн 37 коп, визначеного рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року, за період з травня 2012 року по травень 2017 року включно. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалась на те, що рішенням Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року стягнуто на її користь з Хмельницького міського пологового будинку 4 543 грн 46 коп. втраченого заробітку, 835 грн 25 коп. витрат на лікування, 125 грн 36 коп. витрат на придбання санаторно-курортної путівки, 50 000 грн моральної шкоди, всього 55 504 грн 07 коп. та втрачений заробіток у розмірі 26 грн 38 коп. щомісячно, починаючи з 01 січня 2003 року і довічно. На підставі статей 1197, 1203, 1208 ЦК України позивач просила рішення Хмельницького міського суду Хмельницької області від 15 січня 2003 року в частині стягнення втраченого заробітку у сумі 26 грн 38 коп змінити. Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У частині третій статті 5 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Тлумачення статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно з частиною першою статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Частинами першою, третьою статті 1197 ЦК України передбачено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку. До втраченого заробітку (доходу) не включаються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо. Відповідно до частини першої статті 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Згідно зі статтею 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що вона спрямована на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом. Таким чином, з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, цивільним законодавством для охорони прав фізичних осіб - кредиторів встановлена можливість збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у триваючих правовідносинах. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд посилався на те, що вимоги щодо збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з підвищенням вартості життя чи збільшенням розміру мінімальної заробітної плати відповідно до статті 1208 ЦК України ОСОБА_1 не заявляла. Разом з тим суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_1 саме на підставі статей 1197, 1203, 1208 ЦК України звернулася до суду з позовом до КП Хмельницького міського перинатального центру про збільшення розміру відшкодування шкоди. Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач на підставі статей 1197, 1203, 1208 ЦК України належним чином обґрунтувала свої позовні вимоги щодо стягнення з Хмельницького міського перинатального центру на користь ОСОБА_1 втраченого заробітку у розмірі 70 % п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 01 січня 2015 року і довічно, зобов`язавши відповідача здійснити нарахування та виплату індексації втраченого щомісячного заробітку та провести перерахунок з врахуванням виплачених сум. Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права, тому це рішення необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати. Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2020 року скасувати, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2018 року залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк