Постанова 4857 № 1.380.2019.006510

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006510 пров. № А/857/13215/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П., Кухтея Р.В., секретаря судового засідання Чопко Ю.Т., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Екотрансенерго» на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Крутько О.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні у м.Львові о 10 год. 56 хв. 27 серпня 2020 року, повне судове рішення складено 04 вересня 2020 року, у справі №1.380.2019.006510 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Екотрансенерго» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, В С Т А Н О В И В: 05.12.2019 Головне управління ДПС у Львівській області звернулось в суд з позовом до Державного підприємства «Екотрансенерго» (далі Підприємство), просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Підприємства за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року позов задоволено частково: надано Головному управлінню ДПС у Львівській області дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 972628,45 грн. за рахунок майна Державного підприємства «Екотрансенерго», що перебуває у податковій заставі. В решті позову відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованими є лише вимоги контролюючого органу в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу Державного підприємства «Екотрансенерго», що вже була стягнена з відповідача за постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у справі №813/2030/16 та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 у справі №813/2040/17 (інкасове доручення (розпорядження) №42/33 від 14.07.2020 на суму 300096,00 грн. та інкасове доручення (розпорядження) №43/33 від 14.07.2020 на суму 672532,45 грн.) в частині надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 972 628,45 грн за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Суд першої інстанції вказав, що не підлягають задоволенню інші вимоги контролюючого органу про надання дозволу на погашення решти суми податкового боргу, за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, оскільки контролюючим органом не було застосовано процедуру стягнення цієї суми податкового боргу з розрахункових рахунків боржника, а судом не винесено рішення про задоволення таких позовних вимог контролюючого органу, на його виконання не направлялися інкасові доручення до банків, що обслуговують рахунки Державного підприємства «Екотрансенерго». Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем не надано доказів відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, чи здійснення опису майна у присутності не менш як двох понятих. Скаржник вказує, що жодних доказів ліквідності майна, вказаного податковим керуючим у актах опису майна, позивачем не подано, а також в таких актах не зазначена вартість майна. Вказує, що Яворівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі рішення Господарського суду Львівської області реалізовано таке майно у рахунок погашення боргу. Також вказує, що позивач не надав суду першої інстанції доказів відсутності коштів на рахунках відповідача. В судовому засіданні представник позивача щодо поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Державне підприємство «Екотрансенерго» зареєстровано як юридична особа 29.09.2006, серед видів діяльності за КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний). Відповідно до Довідки ГУ ДПС у Львівській області від 17.09.2019 №385/9/13-01-10-01-12 за ДП «Екотрансенерго» станом на 01.09.2019 рахується заборгованість, яка підлягає стягненню 2 805 676,61 грн., а саме: - рентна плата за спец. використання водних ресурсів 823,32 грн.; - податок на додану вартість 2290516,36 грн.; - податок на нерухоме майно 6014,05 грн.; - плата за землю юридичних осіб 508322,88 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у справі №813/2030/16 стягнуто з Підприємства податковий борг у сумі 315110,14 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 у справі №813/2040/17 стягнуто з Підприємства податковий борг у сумі 893712,59 грн. З метою погашення податкового боргу на підставі зазначених рішень суду Головне управління ДПС у Львівській області надсилало інкасові доручення, однак такі повернуті без виконання, у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках позивача, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Львівській області із позовом до суду щодо надання судом дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакцій чинній на час звернення контролюючого органу із позовом до суду, (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 87.3 статті 87 ПК України закріплено перелік майна платника податків, яке не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків. Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань. Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Як установлено пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Аналогічні положення закріплені Розділом ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №

586. Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України якою встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації. Аналіз наведених законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 квітня 2020 року (справа №826/18574/14), від 28 серпня 2020 року (справа №809/362/17), від 24 квітня 2020 року (справа №822/1262/17). Вичерпний перелік підстав звільнення майна платника податків з податкової застави визначено пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України та включає в себе: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Згідно з актом опису майна від 14.04.2015 №2/10/2300 податковим керуючим боржника ДП «Екотрансенерго» описане майно - нежитлова будівля (їдальня), реєстраційний номер майна: 100719, загальною площею 500 кв.м., матеріали стін: цегла, перекриття-бетон, технічний опис майна: поверхів - 2, адреса нерухомого майна: Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр. Описане майно зареєстровано в податкову заставу, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №46809723 від 17.04.2015. Згідно з актом опису майна від 31.01.2019 №5/33 податковим керуючим боржника ДП «Екотрансенерго» описане майно - будівля насосної станції госппобутового водопостачання, реєстраційний номер майна: 1417650646258, адреса нерухомого майна: Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр. Описане майно зареєстровано в податкову заставу, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 157857063 від 27.02.2019. Згідно з актом опису майна від 31.01.2019 №12/33 податковим керуючим боржника ДП «Екотрансенерго» описане майно - будівля адміністративно-побутового корпусу та ремонтно-будівельного цеху, реєстраційний номер майна: 1663765746258, адреса нерухомого майна: Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр. Описане майно зареєстровано в податкову заставу, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 157857063 від 27.02.2019. Згідно з актом опису майна від 31.01.2019 №13/33 податковим керуючим боржника ДП «Екотрансенерго» описане майно - будівля «база бурильного цеху», реєстраційний номер майна: 1456332146258, адреса нерухомого майна: Львівська область, Яворівський район, с.Новий Яр. Описане майно зареєстровано в податкову заставу, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №157857063 від 27.02.2019. Згідно з актом опису майна від 31.01.2019 №14/33 податковим керуючим боржника ДП «Екотрансенерго» описане майно - будівля блоку ремонтних служб, реєстраційний номер майна: 1663528146258, адреса нерухомого майна: Львівська область, Яворівський район, с.Новий Яр. Описане майно зареєстровано в податкову заставу, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №157857063 від 27.02.2019. Згідно з актом опису майна від 31.01.2019 №15/33 податковим керуючим боржника ДП «Екотрансенерго» описане майно - будівля тимчасового складу матеріалів «А-1», реєстраційний номер майна: 1417650646258, адреса нерухомого майна: Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр. Описане майно зареєстровано в податкову заставу, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №157857063 від 27.02.2019. Водночас, всупереч законодавчо закріпленим вимогам щодо форми акта опису майна, акти опису майна №№05/33; 12/33; 13/33; 14/33; 15/33 від 31.01.2019 не містять: підпису, ініціалів та прізвища представника платника податків чи підпису, ініціалів та прізвища інших залучених осіб (понятих), не зазначено вартість описаного майна. До того ж, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів відсутності коштів на рахунках відповідача-платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, відсутності грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, та про які відомо контролюючому органу та доказів, які б підтверджували неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача на момент звернення з позовом до суду, тоді як Підприємством до матеріалів справи долучено довідку №118/02 від 19.06.2020 про рух коштів на поточному рахунку Підприємства за 2019, 2020 роки. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до листа Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 22.06.2020 №18.30-32 11 березня 2016 року Відділом державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції винесено постанову ВП №50208432 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику Державному підприємству «Екотрансенерго», про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 15.03.2016 року внесено запис за №13702808 (спеціальний розділ), та відповідно все нерухоме майно ДП «Екотрансенерго» на даний час знаходиться під арештом та забороною відчуження з першим (вищим) пріоритетом відділу державної виконавчої служби. Також у листі зазначено, що в межах зведеного виконавчого провадження (що триває і на даний час) Яворівський районним відділом державної виконавчої служби реалізовано з електронних торгів наступне майно: - нежитлова будівля адміністративно-побутового корпусу та РБЦ літ. «А-3», загальною площею 1798,8 кв.м. з приналежними будівлі елементами; - нежитлова будівля блоку ремонтних служб «А-1», загальною площею 1504,5 кв.м., про що видано відповідні акти електронних торгів, ДП «Екотрансенерго» власником вказаних будівель не являється. Окрім цього, Яворівський районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 у справі №914/1904/18, Постанови та акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 20 травня 2019 року ВП №58442261 передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-воробниче підприємство «Енергія Новояворівськ» нежитлову будівлю «А-1» насосної станції госпобутового водопостачання площею 173 кв.м. (інв.№P300473) з внутрішньоплощадочними трасами водоводу техкомплексу (інв.№200747 та інв.№200748), господарськими протипожежними резервуарами та внутрішньоплощадочною трасою водоводу прикар`єрної площадки (інв.№300865), та відповідно ДП «Екотрансенерго» власником даного майна не являється. Зазначене підтверджено і долученими до матеріалів справи копіями протоколів електронних торгів, актів про проведенні електронні торги, актів прийому-передачі майна. Вказані обставини не враховані контролюючим органом при зверненні із позовом до суду, а тому, здійснивши аналіз вказаних норм законодавства, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки наявність відповідних передумов, які згідно статті 95 ПК України є підставою для прийняття судом такого рішення, у даному випадку позивачем не доведено, що судом першої інстанції позову не враховано. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при винесенні рішення неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Екотрансенерго» задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі №1.380.2019.006510 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Екотрансенерго» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук Р. В. Кухтей Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 07.12.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України