Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 673/1393/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 673/1393/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ягодіна Т.В. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 21 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Галицької митниці ДФС Держмитслужби Скоромного Я.І. в справі про порушення митних правил №2290/20900/19 від 18.06.2019 року. Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення та порушення прав позивача. В силу положень ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2019 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Скоромним Я.І. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №2290/20900/19, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень за те, що він перевищив більше ніж на 10 діб встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, строк доставки товару - транспортного засобу з VIN: WAUZZZ8CZNA095441 р.н. НОМЕР_1 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що позивач, 17 грудня 2015 року через пункт пропуску «Виступовичі - Нова Рудня» Житомирської митниці ввіз на територію України транспортним засіб з VIN: НОМЕР_2 р.н. НОМЕР_1 , без письмового декларування та сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України. Станом на 28.05.2019 року згідно баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформація про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом відсутня. Пропуск 17 грудня 2015 року на митну територію України транспортного засобу марки з VIN: WAUZZZ8CZNA095441 р.н. НОМЕР_1 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч. 1 ст. 381 МК України - в митному режимі «транзит» на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб ( у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Всупереч статті 192 МК України та розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року №657, позивач до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій у зв`язку з якими порушено ці строки та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звертався. Жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст.460 МК України, позивачем подано не було. Таким чином, позивач, станом на 28.05.2019 року перевищив більше ніж на 10 діб встановлений ч.1 ст.95 МК України, строк доставки товару - транспортного засобу з VIN: WAUZZZ8CZNA095441 р.н. НОМЕР_1 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України). Вказане порушення було виявлено відповідачем 28 травня 2019 року близько 17 години 15 хвилин під час проходження митного контролю в зоні дії митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС автомобіля марки «Renault» , р.н. НОМЕР_3 , в якому прямував ОСОБА_1 . Звертаючись до суду, в обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки орієнтовно 21-22 грудня 2015 року, він, через пункт пропуску Виступовичі-Нова Рудня, вивіз з митної території України транспортний засіб VIN: WAUZZZ8CZNA095441 р.н. НОМЕР_4 )98. Окрім того, позивач послався на закінчення шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.470 МК України, оскільки інкриміноване порушення митних правил, на його думку не є триваючим. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню. Зокрема, відносно факту пропуску відповідачем шестимісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, суд зауважив, що його слід рахувати з дня виявлення правопорушення, а саме в даному випадку з 28 травня 2019 року ( дата складання протоколу про порушення митних правил №2290/20900/19). Таким чином, враховуючи, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем 18 червня 2019 року, зазначене, на думку суду, спростовує твердження позивача щодо спливу строків накладення адміністративного стягнення за вищевказане порушення митних правил. Крім того, суд першої інстанції вважає недоведеними доводи позивача про вивезення зазначеного транспортного засобу 21-22 грудня 2015 року за митну територію України, оскільки встановлено, що позивач після ввезення вказаного транспортного засобу на територію України, вперше перетнув кордон в напрямку «виїзд» 31.07.2016 року при цьому фактів переміщення ним транспортних засобів особистого користування в митних органах не зареєстровано. Щодо посилання позивача на те, що адміністративне правопорушення, яке йому інкреміноване, не є триваючим та вважається вчиненим на наступний день після закінчення десятиденного строку на виїзд із митної території України, суд першої інстанції зазначив що правопорушення, передбачене ст. 470 МК України, щодо не вивезення автомобіля, що перебуває під митним контролем і щодо якого існує обов`язок вивезенняза межі України характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, тобто є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення. Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. За ч.1, 4 ст. 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. При цьому, відповідно до ст. 95 Митного кодексу України граничний строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить - 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб. Відповідно до ч.1 ст. 318, ч.1 ст. 321 Митного кодексу України всі товари та транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України перебувають під митним контролем з моменту перетинання митного кордону України і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Таким чином, шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил слід рахувати з дня виявлення правопорушення. Судом встановлено, що 28 травня 2019 року головним державним інспектором ВМО №2 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 за ознаками порушення позивачем митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, був складений протокол про порушення митних правил №2290/20900/19. При цьому, постанова в справі про порушення митних правил, винесена за результатами розгляду означеного протоколу 18 червня 2019 року. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідача у даній справі прийнята з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення за вищевказане порушення митних правил. Також судом встановлено, що згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України від 05.12.2019 року, щодо перетинання позивачем державного кордону України у період з 15 грудня 2015 року по 28 травня 2018 року, останній неодноразово перетинав державний кордон України. Зокрема, після 17.12.2015 року (дата ввезення транспортного засобу на територію України в режимі транзит) позивач вперше перетнув митний кордон України в пункті пропуску «Бачівськ», 31.07.2016 року о 20 год. 12 хв. Вказане також вбачається із відміток у паспорті позивача для виїзду за кордон. Згідно інформації, наданої Слобожанської митниці Держмитслужби від 10.04.2020 року №714-08-3/7.14-20/8.19/5686, за даними АСМО «Інспектор», після 17.12.2015 року митний кордон у напрямку «Виїзд» з митної території України позивач не перетинав. Крім того, фактів переміщення позивачем через митний кордон України транспортних засобів особистого користування, згідно баз даних АСМО «Інспектор» в зонах діяльності Сумської митниці ДФС та Слобожанської митниці Держмитслужби не зареєстровано. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на довідку щодо зняття з обліку 12.04.2016 року у зв`язку з подальшою утилізацією транспортного засобу з VIN: WAUZZZ8CZNA095441 р.н. НОМЕР_1 , оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач після ввезення вказаного транспортного засобу на територію України, вперше перетнув кордон в напрямку «виїзд» 31.07.2016 року при цьому фактів переміщення ним транспортних засобів особистого користування в митних органах не зареєстровано . Водночас, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що правопорушення, передбачене ст. 470 МК України, щодо не вивезення автомобіля, що перебуває під митним контролем і щодо якого існує обов`язок вивезення за межі України характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, тобто є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення. Враховуючи, що факт перевищення позивачем встановленого МК України строку доставки даного транспортного засобу до митного органу виявлено 28.05.2019 року, а 18.06.2019 року, відповідачем винесено постанову у справі про порушення митних правил, колегія суддів приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених Митним кодексом України. Отже, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача та вважає, що оскаржувана постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України є законною та обґрунтованою, підтверджена належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Деражнянський районний суд Хмельницької області не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили у порядку та строках, передбачених ст.ст. 272, 325 КАС України Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.