Постанова 4856 № 824/467/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/467/20-а Головуючий у 1-й інстанції: Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 21 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (прийняте в м. Чернівці 09.09.2020) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" про анулювання дозволу на користування надрами, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В квітні 2020 року Державна служба геології та надр України звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка", в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5216 від 12.11.2010 року наданого приватній виробничо-комерційній фірмі "Зірка". Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.09.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору порушено норми матеріального права та не правильно застосовано норми процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. 06 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" про залучення Державної регуляторної служби України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача. Ознайомившись зі змістом вищенаведеного клопотання та матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Відповідно до ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Державної регуляторної служби України. Обставини можливого впливу на права, свободи, інтереси та обов`язки Державної регуляторної служби України заявником належним чином не обґрунтовані. Крім того, клопотання про залучення третьої особи заявлено відповідачем після підготовчого провадження та першого судового засідання. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційний розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження в зв`язку з неявкою сторін в судове засідання. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватна виробничо-комерційна фірма "Зірка" (код ЄДРПОУ 03335617) зареєстрована за адресою місцезнаходження: 58026, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул. Лумумби, буд.

4. Керівник: ОСОБА_1 . Види діяльності: код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; код КВЕД 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). На підставі протоколу від 13.09.2010 року №3-10 та Наказу Мінприроди від 23.09.2010 року №417 відповідачу видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №5213 від 12.11.2010 року. Мета користування надрами: видобування пісків, придатних для дорожнього будівництва, як компонент в`яжучого для щільних силікатних бетонів та для штукатурних розчинів для опоряджувального шару та суглинків, придатних для виробництва каменів керамічних. Родовище та його місцезнаходження: Чорнівське-1 родовище, Чернівецька область, Новоселицький район, 3,5 км на південь від с. Чорнівка Строк дії спеціального дозволу на користування надрами: 20 років. 12.11.2010 року між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та відповідачем укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування №5216, предметом якої є просторово обмежена ділянка надр, визначена кутовими точками із зазначеними у Дозволі координатами, яка надається у користування з метою ви добудування корисних копалин. Відповідно до п. 4 Угоди надрокористувач зобов`язаний, окрім іншого: дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами; дотримуватись вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою. 02.04.2019 року відповідачу вручено Повідомлення про проведення планової перевірки, яким повідомлено, що у строк з 27 травня по 07 червня 2019 року посадовими особами Державної служби геології та надр України буде проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ПВКФ "Зірка". На підставі наказу від 26.03.2019 року №96 та направлення на перевірку від 26.04.2019 року №301-19/02, представниками позивача 27.05.2019 року здійснено спробу провести планову перевірку приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка". Проте, представникам відповідача було відмовлено у проведенні такої перевірки, чим порушено вимоги законодавства у сфері надрокористування: статті 10, 11 Закону України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - недопущення посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводилися з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю); стаття 24 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року №132/94, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 недотримання вимог Угоди про умови користування надрами від 12.11.2010 року №5216 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю. Факт недопущення представників позивача до планової перевірки зафіксовано актом №02-01/10/2019-26/п-72 від 27.05.2019 року. Примірник вказаного акта отримано представником відповідача 27.05.2019 року. Щодо недопущення посадових осіб Державної служби геології та надр України до проведення заходу державного нагляду (контролю) відповідачем надано пояснення від 27.05.2019 року №270519/1, в яких зазначив, що на офіційному сайті Державної служби геології та надр України відсутня інформація про наявність затвердженої уніфікованої форми акта, яка б відповідала діючим критеріям, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року №342, тому правові підстави для проведення планової перевірки відсутні. Окрім цього, планова перевірка ПВКФ "Зірка" проводилась в 2016 році, тому без затвердження критеріїв розподілу суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, наступна перевірка може бути проведена не раніше 2021 року. Керуючись нормами ст. ст. 3, 4, 5, 8, 9, 9, 10, 19, 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ПВКФ "Зірка" не допускає посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення перевірки. На підставі акта №02-01/10/2019-26/п-72 від 27.05.2019 року про недопущення до перевірки позивачем винесено Припис від 27.05.2019 року №381-19/02, яким зобов`язано відповідача у строк до 04.06.2019 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують акт усунення порушень шляхом надання до Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують дотримання приватною виробничо-комерційною фірмою "Зірка" вимог законодавства про надрокористування за наведеним переліком. Від отримання припису від 27.05.2019 року №381-19/02 представник відповідача відмовився. У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог припису від 27.05.2019 року №381-19/02 позивачем винесено наказ від 22.07.2019 року №232 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", яким зупинено дію Спеціального дозволу №5216 від 12.11.2010 року та повторно надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення поршень, про що відповідача повідомлено листом №13543/03/14-19 від 25.07.2019 року. Листом №23807/01/14-19 від 03.12.2019 року "Щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування надрами" позивач просив відповідача надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з Спеціальним дозволом на користування надрами №5216 від 12.11.2010 року. У відповідь на Лист №23807/01/14-19 від 03.12.2019 року відповідач листом від 23.12.2019 року №231219/1 повідомив позивача, що зупинення (припинення) дії спеціального дозволу на користування надрами, в свою чергу призведе до значних фінансових витрат підприємства, скорочення робочих місць на підприємстві, зменшення відрахувань до бюджетів різних рівнів (податки, збори тощо). Відповідач висловив категоричну незгоду щодо припинення права користування надрами підприємству та просив надати належну правову оцінку діям та прийнятим рішенням посадових осіб Державної служби геології та надр України, скасувати прийнятті незаконні документи (припис, накази, тощо). Враховуючи те, що відповідач не усунув порушення законодавства у сфері надрокористування, в тому числі ті, що були підставою для зупинення дії спеціального дозволу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Відповідно до ст.2 Кодексу України про надра врегульовано, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Згідно з абзацом 3 ч.1 ст.14 Кодексу України про надра зазначено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин. Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, процедура видачі якого передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №

615. Згідно зі частиною 2 ст.24 Кодексу України про надра визначені наступні обов`язки користувачів надр: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою. Відповідно до ч..1 ст.26 Кодексу України про надра унормовано, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Разом з тим, частиною 2 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. За змістом частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Згідно з ст. 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Відповідно до статті 7 Закону №877-V, де зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Порядок №615 регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Згідно з підпунктом 8 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у тому числі у разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування. Підпунктами 10, 11 Порядку №615 передбачено, що право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, та коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами. Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку. Відтак, спеціальним законом, яким передбачено підстави припинення права користування надрами, є Кодекс України про надра, пунктом 5 статті 26 якого передбачено однією з підстав - порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів. Положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV встановлено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру. Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється. Системний аналіз наведених правових норм Кодексу України про надра, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку №615 свідчить на користь висновку, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 (справа № 805/4098/17-а), від 19.03.2019 (справа №806/1334/16), від 02.10.2019 (справа № 804/215/18), від 30.01.2020 (справа №816/1098/16), від 15.04.2020 (справа № 806/1286/16). Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування. Підпунктом 12 пункту 4 Положення № 1174 передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України. Відповідно до ч.6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Вищенаведені правові норми свідчать про те, що позивач уповноважений здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Таким чином, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою для вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр, чи притягнення до відповідальності. Поряд з цим, матеріали справи не містять акта перевірки відповідача, який свідчив би про допущення останнім порушення, передбаченого статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV та статтею 26 Кодексу України про надра. В той же час, колегія суддів вважає, що складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, оскільки його складання засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що Держгеонадра України під час здійснення перевірки та за її наслідками уповноважений складати акт та припис. При цьому, припис містить вимоги щодо усунення виявленого порушення, є обов`язковим до виконання та не передбачає застосування санкцій. Судами першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено акт про недопущення до проведення перевірки №02-01/10/2019-26/п-72 від 27 травня 2019 року, на підставі чого винесено припис від 27 травня 2019 року №381-19/02, яким зобов`язано позивача надати в строк до 04 червня 2019 року документи та матеріали, які підтверджують дотримання ним вимог законодавства про надрокористування. На підставі аналізу вищенаведених положень норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що припис органу державного нагляду (контролю) - Державної служби геології та надр - виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень. Колегія суддів вважає, що вимоги припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства з геології та надр, оскільки внаслідок непроведення перевірки не встановлено жодних порушень. Припис не може замінювати форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці. Суд апеляційної інстанції зазначає, що необхідність надання документів, що висвітлено безпосередньо в самому приписі, не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та мети припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства з геології та надр. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11 червня 2019 року у справі № 802/793/16 та 30 вересня 2019 року у справі № 817/61/16. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що складення припису за відсутності акта перевірки надрокористувача суперечить нормам чинного законодавства, а тому висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є необгрунтованими У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" задовольнити повністю. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" про анулювання дозволу на користування надрами скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державної служби геології та надр України до приватної виробничо-комерційної фірми "Зірка" про анулювання дозволу на користування надрами - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.