Постанова 4814 № 532/485/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/485/19 Номер провадження 22-ц/814/2682/20Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Триголова В.М. Суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У березні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до місцевого суду з зазначеним позовом до відповідача. Заявлені вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 500 грн., з подальшим збільшенням кредитного ліміту до 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом у заяві б/н від 30.10.2008 року ОСОБА_1 підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг. Зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує, у зв`язку з чим станом на 31 січня 2019 року має заборгованість у розмірі 282468,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9487,76 грн., заборгованість за процентами 269281,18 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3700 грн. АТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором, що утворилась з 30.10.2008 року по 31.01.2018 року у розмірі 127232,93 грн. та вирішити питання судових витрат. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2020 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, якийу поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог в повному обсязі, вирішити питання судових витрат. Зазначає, що місцевим судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки не взято до уваги, що відповідач, укладаючи договір була ознайомлена та погодила умови щодо нарахування відсотків за користування кредитом та штрафу у разі прострочення погашення кредиту, що підтверджується її підписом на Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Вказує, що у заяві, підписаній відповідачем, чітко зазначено: початкова сума кредитного ліміту, вид кредитної картки, базова процентна ставка 2,5 % на місяць (30 % річних) на залишок заборгованості; умова щодо сплати штрафу. Своїм підписом на заяві ОСОБА_1 підтвердила факт отримання кредитної картки та ПІН-коду до неї. Отже, умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки передбачені безпосередньо у заяві та довідці, особисто підписаних відповідачем. Апелянт вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази по справі, зокрема розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору, а відповідачем ці докази не спростовані. Представником відповідача надано до суду відзив на апеляційну скаргу, згідно доводів якого останній вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим. Зауважує, що місцевий суд дійшов вірного висновку про недоведеність банком своїх позовних вимог, зокрема факту отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних грошових коштів у розмірі, що відповідає заявленому тілу кредиту. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 2,3 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2008 року позивач та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач АТ КБ «Приватбанк» (т. 1 а.с. 7). За умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у заяві ОСОБА_1 підтвердила, що підписана нею заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складає договір про надання банківських послуг. Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» за договором б/н від 30.10.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 видано кредитні картки: НОМЕР_1 термін дії до 12/11, 55772127114008048- термін дії до 05/15, НОМЕР_2 термін дії до 05/22. Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує. Згідно розрахунку АТ КБ «ПриватБанк» станом на 31 січня 2019 року відповідач має заборгованість у розмірі 282468,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9487,76 грн., заборгованість за процентами 269281,18 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3700 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, керуючись правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі 342/180/17-ц, виходив із того, що, позивачем не надано підтверджень того, що саме наявні в матеріалах справи конкретні умови банківських послуг були запропоновані відповідачці на момент укладення договору, та вона була належним чином з ними ознайомлена. Вказував, що договором, який регулював правовідносини між позивачем та відповідачем була лише заява, що є в матеріалах справи. Крім розміру процентів 2,5 % на місяць на суму заборгованості, інших істотних умов, в тому числі щодо зміни розміру відсотків в односторонньому порядку, щодо пені чи штрафу заява не містить. Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що при укладенні договору із ОСОБА_1 позивач не дотримався вимог, передбачених ч. 2 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. З цих підстав банк не правильно нарахував заборгованість за процентами та тілом кредиту. Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 своїм підписом у заяві підтвердила факт отримання кредитної картки № НОМЕР_1 та ПІН-коду до неї 30.10.2008 року. Згідно наданих позивачем виписок по картковим рахункам вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, та неодноразово здійснювала платежі отриманою кредитною карткою. Отже, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про недоведеність отримання відповідачем грошових кошті за спірним договором є безпідставним, та суперечить наявним в матеріалах справи доказам. Крім того, встановивши обставини справи, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем ОСОБА_1 довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування (т. 1а. с. 8). У заяві ОСОБА_1 від 30 жовтня 2008 року сторонами погоджено проценти за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на суму залишку заборгованості (т.1 а.с. 7 на звороті), ), а тому висновок суду першої інстанції про те, що сторонами не досягнуто згоди про розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами є помилковим та суперечить матеріалам справи, яким суд не надав належної правової оцінки. Згідно наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 по відсотках за користування кредитом за період з 30.10.2008 року по 31.01.2019 становить 269281,18 грн. Проте у вказаному розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом визначено за різними ставками, а саме 30 %, 34,80 %, 43,20 % (т. 1 а. с. 4-6). Оскільки позивачем не доведено належне повідомлення відповідача про зміну процентної ставки за укладеним договором, то стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за процентами відповідно до умов підписаної заяви у розмірі 2,5% в місяць (30% річних), в межах заявленого у позовних вимогах строку з 30.10.2008 по 31.01.2018 року, що відповідно становить 107650,97 грн. Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2020 року в справі № 534/1072/18-ц. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач була ознайомлена з умовами угоди про надання кредиту, при цьому, належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконала, що призвело до утворення заборгованості. За таких обставин позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню зі стягненням на користь позивача тіла кредиту та заборгованості по відсотках з розрахунку 30% річних за період з 30.10.2008 по 31.01.2018 року. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Здійснюючи розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, колегія суддів виходить з наступного. За подачу позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921 грн. (т. 1 а.с.22), та за подачу апеляційної скарги 2881,50грн. (т. 2 а.с.38) Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, то стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір в загальному розмірі 4423 грн. 10 коп. Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2020 року, - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, а саме: за кредитом 9487 грн. 76 грн.; по відсотках 107650 грн. 97, а всього 117138 грн. 73 коп. (сто сімнадцять тисяч сто тридцять вісім грн. 73 коп.) Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 4423 грн. 10 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. Триголов СУДДІ Г.Л. Карпушин О.А. Лобов