Постанова Волинський апеляційний суд № 161/16860/20

Справа № 161/16860/20 Провадження № 33/802/922/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 грудня 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою закрите провадження у справі за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 09.10.2020 о 17 год 29 хв у м. Луцьку, на перехресті рівнозначних доріг пр.-та Соборності та пр.-та Молоді, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, марки RENAULT Trafic д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог 10.4 ПДР України, при повороті ліворуч не надав перевагу у русі автомобілю, марки BMW 530 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.124 КУпАП. 12 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, постанову судді скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постановою Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 відмовлено, а апеляційна скарга повернута особі, яка її подала. 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу через Луцький міськрайонний суд Волинської області, у якій знову просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, постанову судді скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційну скаргу слід повернути з таких підстав. Як вбачається із постанови Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, аналогічні доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 вже перевірялися апеляційним судом та були обґрунтовано і вмотивовано відхилені, так як повністю суперечать матеріалам справи. Зокрема, пропуск строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 мотивує тим, що через введення на території України карантину, а також через те, що з 10 листопада 2020 року його дружина перебувала на лікарняному, у зв`язку з чим він здійснював догляд за двома малолітніми дітьми, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. В суді апеляційної інстанції 07 грудня 2020 року ОСОБА_1 пояснив, що переплутав календарні дні з робочими. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджується оскаржуваною постановою судді (а.с.12-13), а також не заперечується і самим апелянтом. Крім того, 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 отримав копію постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься у матеріалах справи (а.с.14), тобто в межах строку на апеляційне оскарження. Апеляційним судом встановлено, що порядок та строки апеляційного оскарження судового рішення роз`яснені у його резолютивній частині (а.с.13). Однак апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав через Луцький міськрайонний суд Волинської області лише 12 листопада 2020 року, що стверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Таким чином, апелянт пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення, який для нього закінчився 09 листопада 2020 року. Доводи ОСОБА_1 про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження через перебування його дружини на лікарняному є необґрунтованими, оскільки як вбачається зі змісту апеляційної скарги та доданої до апеляції копії листка непрацездатності, його дружина перебувала на лікарняному з 10 листопада 2020 року, при тому, що строк на апеляційне оскарження постанови судді закінчився 09 листопада 2020 року. Отже, дружина ОСОБА_1 перебувала на лікарняному вже після закінчення строків на апеляційне оскарження постанови судді. Подаючи апеляційну скаргу повторно, будь-яких поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з 29.10.2020 до 09.11.2020 ОСОБА_1 не навів. Отже, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 29.10.2020 відсутні, оскільки поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не наведено, а вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини, аналогічні, зазначеним у попередньому, аналогічному клопотанні, визнані постановою Волинського апеляційного суду від 07.12.2020 такими, що не є поважними, так як суперечать матеріалам справи. Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Також відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням наведеного та тих обставин, що апеляційна скарга повторно подана ОСОБА_1 із пропуском визначеного ч.2 ст.294 КУпАП строку на апеляційне оскарження постанови судді, поважні причини для поновлення якого відсутні, так як вже перевірялись судом апеляційної інстанції, враховуючи положення ч.2 ст.294 КУпАП, у поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні повторного клопотання потерпілого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов