Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.005842
від 18.12.2020 · АдміністративнаУХВАЛА про повернення касаційної скарги 18 грудня 2020 року м. Київ справа № 1.380.2019.005842 провадження № К/9901/34392/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 1.380.2019.005842 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якімець Ганни Володимирівни, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Онищак Христини Романівни про визнання протиправними та скасування постанов та припису, у с т а н о в и в: Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 1.380.2019.005842. За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суду бере до уваги таке. Частини перша, третя статті 55 КАС України встановлюють, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 30.09.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший названого пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий цього самого пункту). Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширені випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)». Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) без додаткового уповноваження. Під час вивчення матеріалів касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу підписав спеціаліст - юрисконсульт відділу правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Рихвицьким Р.А., який діє на підставі копії довіреності від 15.04.2020 № 40-704-10-2955-20, а також Положення про відділ правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області», затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Водночас документи, надані на підтвердження наявності у Рихвицького Р.А. повноважень здійснювати представництво інтересів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, не зазнали жодних змін після набрання чинності Законом України від 18.12.2019 № 390-ІХ та не містять положень про можливість спеціаліста - юрисконсульта відділу правової роботи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області здійснювати представництво інтересів скаржника у порядку його самопредставництва. Суд касаційної інстанції зазначає, що означена справа не є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою), в яких передбачена можливість здійснення представництва інтересів скаржника на підставі довіреності. Своєю чергою у Єдиному реєстрі адвокатів України також немає відомостей про те, що Рихвицький Р.А. має статус адвоката, і до касаційної скарги такий документ не був долучений. Отже, заявник не надав суду касаційної інстанції доказів щодо належного уповноваження Рихвицького Р.А. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України в значенні статті 55 КАС України. Пункт 1 частини п`ятої статті 332 КАС України визначає, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати. Беручи до уваги те, що Верховному Суду не надані документи, які б належно підтверджували наявність у Рихвицького Р.А. статусу адвоката або особи, що діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою, у порядку його самопредставництва, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала. Керуючись положеннями частини третьої статті 55 та приписами пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:
1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі № 1.380.2019.005842 повернути скаржнику.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати своє право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Суддя А.А. Єзеров