Постанова 4857 № 817/224/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 817/224/16 пров. № А/857/12036/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, головуючий суддя Комшелюк Т.О., ухвалене у м. Рівне, повний текст якого складено 10.08.2020 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ Дельта банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозит), № 009-17519-260215 від 26.02.2015 року; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації ПАТ Дельта банк Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ Дельта банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозит), № 009-17519-260215 від 26.02.2015 року та надати Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ Дельта банк, який має право на відшкодування коштів за цим вкладом, а також про необхідність здійснення виплати відшкодування за ОСОБА_1 на суму еквівалентну вкладу 6956 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) дол. США; зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ Дельта банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозит) № 009-17519-260215 від 26.02.2015 року на суму 6956 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) дол. США, на загальну суму еквівалентну вкладу на суму 6956 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) дол. США, та провести виплату відшкодування в зазначеному розмірі. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 26 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ Дельта Банк укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 009-17519-260215 Зростаючий в доларах США, у відділенні ПАТ Дельта Банк (м. Рівне, вул. Соборна, 156). Згідно п. 1.2 договору загальна сума вкладу (депозиту) складає 6956дол. США. Строк договору, відповідно до п. п. 1.3., 2.1. починається з моменту його підписання та внесення вкладником, коштів у визначеній сумі вкладу і діє до 12 березня 2015 року, моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань. В день підписання Договору, на підтвердження його дії, 26 лютого 2015 року, були внесені відповідні кошти на кредитний рахунок банку № НОМЕР_1 , зазначений в п. 1.6. Договору, в сумі 6956 дол. США на що, банком, було видано квитанцію (платіжне доручення) за № 22277929 від 26 лютого 2015 року. Строк дії договору завершився 12 березня 2015 року. Відповідно до п. 1.10 Договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу зазначеного в п. 1.3. Договору (12 березня 2015 року) шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий вкладником. Однак, вказані кошти відповідачем не виплачені. В подальшому банк віднесений до категорії неплатоспроможних, у зв`язку із чим було введено тимчасову адміністрацію та припинено нарахування відсотків по договору. Після завершення тимчасової адміністрації, 02 жовтня 2015 року Національним банком України прийнято Постанову № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк. На підставі вказаної Постанови НБУ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року Про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк та делегування повноважень дирекції Фонду. Цим же рішенням повноваження ліквідатора банку, покладено на уповноважену особу Фонду Кадирова Владислава Володимировича. Отже, як стверджує позивач, у нього виникло право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу на суму еквівалентну вкладу 6956дол. США за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом. Однак, звернувшись до банку, позивач дізнався, що він не включений до загального реєстру вкладників на виплату відшкодування за вкладом № 009-17519-260215 Зростаючий на загальну суму вкладу (депозиту) 6956дол. США. Більше того, позивач дізнався про нікчемність договору на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ Дельта Банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту), № 009-17519-260215 від 26 лютого 2015 року; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації ПАТ Дельта Банк включити Подоліна Сергія Вікторовича до переліку вкладників ПАТ Дельта Банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту), № 009-17519-260215 від 26 лютого 2015 року та надати Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ Дельта Банк, який має право на відшкодування коштів за цим вкладом, а також про необхідність здійснення виплати відшкодування за ним на суму еквівалентну вкладу 6956 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) доларів США; зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ Дельта Банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 009-17519-260215 від 26 лютого 2015 року на суму 6956 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) доларів США, еквівалентну вкладу на суму 6956 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) доларів США та провести виплату відшкодування в зазначеному розмірі. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" Кадиров Владислав Володимирович оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ Дельта Банк було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону. За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та фізичними особами-клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно, зокрема і по договору з позивачем. У зв`язку із нікчемністю такого договору, позивач правомірно не був включений до Переліку вкладників ПАТ Дельта банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Просить відмовити в задоволенні позову. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ Дельта Банк укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 009-17519-260215 Зростаючий в доларах США, у відділенні ПАТ Дельта Банк (м. Рівне, вул. Соборна, 156). Згідно п. 1.2 ч. 1 договору, загальна сума вкладу (депозиту) складає 6956 дол. США. Строк договору, відповідно до п. п. 1.3 ч. 1, п. 2.1 ч. 2, починається з моменту його підписання та внесення вкладником, коштів у визначеній сумі вкладу і діє до 12 березня 2015 року, моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно по п. 1.8 ч. 1 Договору, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору, вкладник не здійснив перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений. Додатковою угодою № 1 до договору № 009-17519-260215 від 26 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) Зростаючий в доларах США від 26 лютого 2015 року, який є невід`ємною частиною Договору та діє протягом терміну його дії, внесені зміни до п. 1.8 статті 1 Договору. А саме, п. 1.8 ст. 1 Договору викладений у наступній редакції: 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами нього Договору не буде здійснено зарахування/ перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений. В день підписання Договору та додаткової угоди до Договору, на підтвердження його дії, 26 лютого 2015 року, ОСОБА_2 здійснений переказ коштів на кредитний рахунок банку № НОМЕР_1 , зазначений в п. 1.6. Договору, в сумі 6956дол. США на що, банком, було видано платіжне доручення за № 22277929 від 26 лютого 2015 року. Строк дії договору завершився 12 березня 2015 року. Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Договору, вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу зазначеного в п. 1.3. Договору (12 березня 2015 року) шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий вкладником. По закінченню строку дії договору, вклад на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий вкладником зарахований не був. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло АТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду рішенням від 02 березня 2015 року № 51 в АТ Дельта Банк запровадила тимчасову адміністрацію з 03 березня 2015 року та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ Дельта Банк. Наказом тимчасової адміністрації АТ Дельта Банк від 29 травня 2015 року № 408 призначено здійснення перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452). Наказом тимчасової адміністрації АТ Дельта Банк від 16 вересня 2015 року № 813 Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних, та перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу. Відповідно до витягу з реєстру договорів Додатку № 1 цього наказу, під порядковим номером 2614 значиться Договір № 009-17519-260215 від 26.02.2015, ПІБ клієнта - ОСОБА_1 , дата закінчення договору 12.03.2015 на суму 6956дол. США Листом від 16.06.2015 року № 05-3001246, Тимчасова Адміністрація АТ Дельта Банк, на звернення позивача повідомила останнього про те, що за рахунками, відкритими на ім`я позивача в Банку, операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації та здійснюється перевірка операцій за рахунками, відкритими на його ім`я в Банку. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Дельта Банк. Того ж дня виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. З 08 жовтня 2015 року Фонд розпочав виплату вкладникам АТ Дельта Банк коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів. 08 грудня 2015 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб розглянуто звернення позивача та надано відповідь, за змістом якої, з посиланням на норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вказано, що з питань застосування наслідків нікчемності та отримання додаткової інформації щодо питань, зазначених у зверненні, позивачу необхідно звертатися безпосередньо до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Дельта Банк. Листом АТ Дельта Банк № 05-3185872 від 11 грудня 2015 року позивача повідомлено, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що Договір № 009-17519-260215 банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 року, що був укладений між позивачем та Банком є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, про що позивач був повідомлений відповідним листом Банку. Таким чином, інформацію щодо вищезазначеного Договору не включено до переліку вкладників АТ Дельта Банк, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 22 червня 2020 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1183 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства Дельта Банк (далі АТ ДЕЛЬТА БАНК). Відповідно до зазначеного рішення, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ Дельта Банк з 24 червня 2020 року призначено Матвієнка Андрія Анатолійовича. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського рахунку та здійснення транзакції ПАТ Дельта Банк щодо зарахування суми коштів на особовий рахунок позивача, останній отримав перевагу стосовно інших вкладників банку, та не обґрунтував, у чому така перевага полягала. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон № 4452-VI). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників. На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду. Так, за змістом частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нормами статті 27 Закону № 4452-VI установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: - уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; - уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; - уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; - протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; - уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14, передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників (пункт 6 розділу ІІІ Положення). Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру. При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу з походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Станом на дату укладення договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №826/21555/15. Матеріалами справи підтверджено, що за результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ Дельта Банк протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, уповноважена особа повідомила позивача про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 6956 доларів США від ОСОБА_2 з підстав, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 указаного Закону. Колегія суддів зазначає, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ Дельта Банк і ОСОБА_1 , оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу, а також банк не взяв на себе зобов`язань, внаслідок яких він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим. Відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що відповідачі не довели належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського рахунку та здійснення транзакції ПАТ Дельта Банк щодо зарахування суми коштів на особовий рахунок позивача, останній отримав перевагу стосовно інших вкладників банку, та не обґрунтував, у чому така перевага полягала. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі №817/224/16 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 18.12.2020 року.