Постанова 4855 № 640/21151/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21151/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року (прийняте за наслідком розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддя Федорчук А.Б.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ЕЛЬМІРА" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ЕЛЬМІРА" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такі реєстрації, Головного управління ДФС в м. Києві № 990058/35697272 від 15.11.2018; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 2 від 23.10.2018, яка складена товариством з обмеженою відповідальністю «АПК ЕЛЬМІРА» на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на загальну суму 1806869, 53 грн., в тому числі ПДВ - 301144,92 грн. - стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ЕЛЬМІРА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Києві судові витрати у розмірі 3524,00 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.) грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такі реєстрації, Головного управління ДФС в м. Києві № 990058/35697272 від 15.11.2018; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 2 від 23.10.2018, яка складена товариством з обмеженою відповідальністю «АПК ЕЛЬМІРА» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на загальну суму 1806869,53 грн., в тому числі ПДВ - 301144,92 грн.; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ЕЛЬМІРА" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ЕЛЬМІРА" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (як правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві вказує, що позивачем не надано контролюючому органу необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком

1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком

2. Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві. До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві. Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900). В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» є юридичною особою приватної власності, що було створено 13.02.2008. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), здійснює діяльність з оптовій торгівлі зерном. ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» уклало договір поставки сільськогосподарської продукції №0210/11 від 02.10.2018 з ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на поставку кукурудзи. На виконання умов договору та Додаткової угоди № 4 до нього від 23.10.2018 ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» поставило, а ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» прийняло кукурудзу 3 класу в кількості 384,44 тон на загальну суму 1 806 869,53 грн., в тому числі ПДВ - 301 144,92 грн., на що була оформлена видаткова накладна № РН-2310-2 від 23.10.2018 р. Товар отримав менеджер в оптовій торгівлі ОСОБА_1 по довіреності № 3490 від 23.10.2018. За правилом першої події (постачання товару) ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» 23.10.2018 виписало та 09.11.2018 відправило на реєстрацію податкову накладну № 2 від 23.10.2018 на загальну суму 1806869,53 грн., в тому числі ПДВ - 301 144,92 грн., податкова накладна не була зареєстрована, її реєстрація була зупинена. ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» надало для сплати ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» рахунок-фактуру № СФ-2310-2 від 23.10.2018 на суму 1 806 869, 53 грн. Рахунок сплачений ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» наступним чином: 1. 24.10.2018 за платіжним дорученням № 2702 від 24.10.2018 в сумі 1 000 000,00 грн. (що підтверджується випискою банку по поточному рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 24.10.2018); 2. 25.10.2018 за платіжним дорученням № 2720 від 25.10.2018 в сумі 400 000,00 грн. (що підтверджується випискою банку по поточному рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 25.10.2018); 3. 26.10.2018 за платіжним дорученням № 2830 від 26.10.2018 в сумі 300 000,00 грн. (що підтверджується випискою банку по поточному рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 26.10.2018); 4. 30.10.2018 за платіжним дорученням № 2938 від 30.10.2018 в сумі 106 869, 53 грн. (що підтверджується випискою банку по поточному рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 30.10.2018). Відповідно до умов укладеного договору № 0210/11 від 02.10.2018 та Додаткової угоди № 4 від 23.10.2018 до нього, кукурудза поставлялась від ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» на ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на умовах EXW- ТОВ «Аліягський елеватор» відповідно до Інкотермс 2010 (п. 2 Додаткової угоди № 4 від 23.10.2018 до Договору № 0210/11 від 02.10.2018). Переоформлення кукурудзи з ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» на ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» здійснювалось з оформленням складської квитанції на зерно № 753 від 23.10.2018 та Картки аналізу зерна на переоформлення № 338 від 23.10.2018. Вказаний товар був придбаний ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарсько-виробниче підприємство «АГРОСТАР» (далі - ТОВ «СВП «АГРОСТАР») на підставі договору поставки № 2310к/а від 23.10.2018 та Специфікації № 1 від 23.10.2018. ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» 23.10.2018 отримав у ТОВ «СВП «АГРОСТАР» кукурудзу З класу у кількості 384,44 т. на загальну суму 1 614 648,00 грн., в тому числі ПДВ 269108,00 грн., про що сторонами була оформлена видаткова накладна №23-10/1 від 23.10.2018 р. Товар отримав директор ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» ОСОБА_2 на підставі довіреності №23/3 від 23.10.2018. За правилом першої події (постачання товару) ТОВ «СВП «АГРОСТАР» виписав податкову накладну № 4 від 23.10.2018 на суму 1 614 648,00 грн., в тому числі ПДВ 269 108,00 грн., 09.11.2018, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.11.2018. ТОВ "АПК ЕЛЬМІРА» отримало від ТОВ «СВП «АГРОСТАР» рахунок на оплату №23-10/1 від 23.10.2018 на суму 1 614 648,00 грн., який підлягає сплаті протягом 30-ті банківських днів з моменту поставки Товару (п.4.2. Договору поставки № 2310к/а від 23.10.2018). На момент подачі позову рахунок частково сплачений: - 27.11.2018 за платіжним дорученням № 1025 від 27.11.2018 на суму 494 000,00 грн. та за платіжним дорученням № 1026 від 27.11.2018 на суму 281 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 27.11.2018; - 28.11.2018 за платіжним дорученням» 1029 від 28.11.2018 р. на суму 50000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 28.11.2018; - 29.11.2018 за платіжним дорученням № 1030 від 29.11.2018 на суму 8000,00 грн. та за платіжним дорученням № 1031 від 29.11.2018 на суму 53 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» від 28.11.2018. Відповідно до умов договору поставки № 2310к/а від 23.10.2018, укладеного з ТОВ «СВП «АГРОСТАР» та Специфікації № 1 до нього від 23.10.2018, умова поставки товару з ТОВ «СВП «АГРОСТАР» на ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» - EXW- ТОВ «Аліягський елеватор» відповідно до Інкотермс 2010. Переоформлення кукурудзи з ТОВ «СВП «АГРОСТАР» на ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» здійснювалось з оформленням складської квитанції на зерно № 750 від 23.10.2018 та Картки аналізу зерна на переоформлення № 335 від 23.10.2018. ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» укладений Договір складського зберігання зерна № 14 від 13.06.2018 з ТОВ «Аліягський елеватор». ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» виписано та направлено засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 23.10.2018, яка доставлена до контролюючого органу, документи прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідною квитанцією. Підставою зупинення реєстрації податкової накладної визначено те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. 13.11.2018 ТОВ «АПК ЕЛЬМІРА» направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.11.2018 № 990058/35697272 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 23.10.2018, та вказано, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних було ненадання платником податку копій документів. Позивач, не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час складення податкової накладної) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України). Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - в редакції, чинній на час подання позивачем податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). На виконання вказаних вимог податкового законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 3 Порядку N 117 Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P <м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно пунктів 6-7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Зі змісту Квитанції №1 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 2 від 23.10.2018 вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». З даного приводу колегія суддів зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанції №1 конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних. Такий висновок базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність спірних податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, контролюючим органом взагалі не вказано у Квитанції на які саме критерії ризиковості він посилався: визначені листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 чи листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, які використовував на момент виникнення спірних правовідносин. При цьому, п. 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Проте, на день розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції критерії ризиковості платників податків визначені листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117. ДФС України не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV. Колегія суддів зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків у відповідності до вимог чинного законодавства України. Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку № 117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій. Колегією суддів, також, враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 № 3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Крім того, Верховним Судом 02.04.2019 у справі №822/1878/18 було прийнято рішення щодо необґрунтованості блокування податкових накладних платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18. Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Також, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Разом з тим, контролюючим органом також не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості. В даному випадку податковим органом порушено законодавство при прийнятті рішень про зупинення реєстрації податкової накладної, що є передумовою прийняття безпідставного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому, в Квитанції відсутній конкретний перелік документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДФС у м. Києві пояснення та копії документів до господарських операцій та податкової накладної, складеної за їх результатом. Разом з тим, при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Суд, також, вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, ГУ ДФС у м. Києві не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Водночас, з детального аналізу прийнятого комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такі реєстрації, Головного управління ДФС в м. Києві рішення № 990058/35697272 від 15.11.2018 вбачається, що останнє не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити) (при цьому жодного із переліку документів не підкреслено); Отже, контролюючим органом не дотримано вимог п. 21 Порядку № 117 та не наведено конкретної підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, поданої позивачем до реєстрації. Разом з тим, в оскаржуваному рішенні рядок Додаткова інформація містить інформацію про те, що: «документи не можливо ідентифікувати/пошкоджений, а саме: Документ довільного формату 9249351148 від 13.11.2018 (Видаткова накладна №РН-2310-2 від 23.10.2018p.PDF); Документ довільного формату 9249351154 від 13.11.2018 (ПОДАТКОВА НАКЛАДНА №2 від 23.10.2018p.PDF); Документ довільного формату 9249351156 від 13.11.2018 (Рахунок-фактура №СФ-2310-2 від 23.10.2018p.PDF); Документ довільного формату 9249351166 від 13.11.2018 (Довіреність №3490 від 23.10.2018p.PDF); Документ довільного формату 924935117» Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані контролюючому органу необхідні документи та пояснення щодо здійснення господарських операцій, проте, з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає, або який складено з порушеннями та не приймається до уваги. В той же час, варто зазначити, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС м. Києві у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальними актами. Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Приймаючи до уваги викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. За вказаних обставин, в контексті наведених норм, колегія суддів вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення, у даному випадку, не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволення позовних вимог та зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 2 від 23.10.2018р., яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК ЕЛЬМІРА» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» на загальну суму 1806869, 53 грн., в тому числі ПДВ - 301144,92 грн., є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Колегія суддів при цьому зазначає, що в апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві не вказує, в чому ж саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, неповне дослідження обставин справи чи невідповідність висновків суду обставинам справи, апелянт не наводить жодних доводів, які би могли спростувати висновки суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді А. Б. Парінов О. О. Беспалов