Постанова Одеський апеляційний суд № 522/12041/20

Номер провадження: 33/813/1471/20 Номер справи місцевого суду: 522/12041/20 Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд, під головуванням судді Гірняк Л.А. За участю секретаря судового засідання Ющак А.Ю. Представника потерпілого Іванова О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Іванова Олега Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від адміністративної відповідальності через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження, - В С Т А Н О В И В: ПРОЦЕДУРА та ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 02.07.2020 року інспектором ВР та ОМДТП УПП в Одеській області лейтенантом поліції Сидоровим А.В. складено адміністративний протокол серії ДПР18 № 299257 з якого вбачається, що 08.06.2020 року о 19.05 год. у м. Одесі по вул. Середньофонтанська з боку Італійського бульвару, в напрямку вул. Пироговська, навпроти буд. 1, зіткнулись транспортні засоби «Land Rover Range Rover Evoque», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КпАП України. В поясненнях ОСОБА_2 , які він надав по суті порушення вбачається, зазначено, що він не згоден з протоколом, оскільки почав перестроївся відразу після відбійнику на початку лівої смуги (а.с.1). 06.11.2020 року постановою Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від адміністративної відповідальності через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження. Адвоката Іванов О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року, скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився та просив відкласти розгляд справи посилаючись на те, що він перебуває у відрядженні. Адвокат Ящук Ю.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просив відкласти розгляд справи для надання йому часу на ознайомлення з матеріалами справи та належної підготовки. Суд вважає в заявлених клопотаннях відмовити, так як вони належним чином сповіщені про час та місце судового засідання, доказів поважності причин неявки - суду не надали. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН В апеляційній скарзі адвокат Іванов О.М. зазначає, що постанова суду підлягає скасуванню оскільки вона незаконна, необґрунтована, винесена без урахування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з винесенням нової постанови, якою провадження по справі закрити у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. При цьому зазначає, що стосовно даного ДТП складено адміністративні протоколи за ст. 124 КУпАП на кожного з учасників. Посилається на те, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року безпідставно закрито провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, так як його вина доведена. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙЦНОГО СУДУ Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Іванва О.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення за таких підстав. Закриваючи адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що воно підлягає закриттю через відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а сам ОСОБА_2 звільненню від адміністративної відповідальності за відсутності доказів його вини. Повністю з таким судженням районного суду погодитись не можна з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами ч. 1,2,3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Частиною 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення апеляційний суд приходить до наступного. Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.п. 10.1 та 10.3 ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.п. 10.1 та 10.3 ПДР України, які зазначені в протоколі працівником поліції. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до п. 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року - у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч. Відносно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за порушення ним п.12.3 ГІДД України з причини того що на думку робітника патрульної поліції він міг своєчасно відригувати на маневр зміни напрямку руху водієм ОСОБА_4 та загальмувати та зупинити свій авто до місця зіткнення. З наявних відеозаписів ДТП, котрі оглянуті в судовому засіданні апеляційної інстанції, а також з фото фіксації не надається можливим з`ясувати хто саме і в якому напрямку руху рухався й які дії осіб стали причиною пригоди. Висновки авто-технічної та транспортно-грасологічної експертизи, яка досліджує відео моменту ДТП та проводиться по матеріалам о притягненні другого учасника ДТП ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності відсутні. При цьому на відеозаписі видно, що водій перед зіткненням його автомобіль різко змінює напрямок свого руху перебудовуючись з однієї смуги дороги в іншу. За таких обставин районний суд без дослідження всіх обставин справи, та без належних доказів, дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення. За змістом КУпАП невід`ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об`єктивну сторону правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що ДТП сталось 08 червня 2020 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 02 липня 2020 року. До Приморського районного суду м. Одеси вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення надійшов 27 липня 2020 року. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі: Конвенція) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом який ... становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення...». Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, в тому числі у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» визначив строк давності як передбачене законом право порушника уникнути від переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, попередження порушень прав обвинувачених, які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, які могли бути неповними за спливом часу (ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» рішення від 20.09.2011 року, п. 570 та " Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ", рішення від 22.10.1996 року п.51). За національною класифікацією адміністративне переслідування і призначення винним справедливого покарання відповідає цілям адміністративного судочинства, так як і відмова від адміністративного переслідування невинних. Визначивши межі публічного переслідування, законодавець поряд із судовим захистом забезпечує процесуальну економію, оперативність при розгляді справ та профілактику правопорушень. Цим, зокрема, обумовлено встановлення в КУпАП в якості підстави закриття провадження у справі за спливом строків давності. Стаття 6 пункту 2 Конвенції забезпечує «право вважатися невинуватим доти, доки вину не буде доведено в законному порядку». Мета та наміри Конвенції як інструменту захисту людини вимагає, щоб її положення тлумачилися та застосовувалися таким чином, щоб її гарантії були практичними та ефективними (див. справа «Soering проти Сполученого Королівства», рішення від 07.07.1989 року, п. 87). Суд в своїх прецедентних рішеннях зазначає, що практичність та ефективність гарантій при тлумаченні та застосуванні положень Конвенції стосується і права, закріпленого в статті 6 пункту 2 Конвенції - презумпції невинуватості (див. справи «Allen проти Сполученого Королівства», рішення від 12.07. 2013 року п.п.92-93, «Allenet de Ribemont проти Франції», рішення від 10.02.1995 року, п. 35). Відповідно до положень ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, в тому числі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Дана стаття носить імперативний характер і зобов`язує орган чи посадову особу, яка здійснює розгляд матеріалів, щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, закривати провадження та закінчити дослідження доказів, а також їхнє отримання в судовому засіданні. В силу презумпції невинуватості за міжнародними та національними нормами права, ОСОБА_2 не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП України в зв`язку з пропуском строку притягнення його до адміністративної відповідальності. Виходячи з вищезазначеного суд вважає, що стосовно ОСОБА_2 справа підлягає закриттю у зв`язку з закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності. За вказаних вище обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову судді місцевого суду - скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, п.7 ч. 1 ст. 247, 294 КУпАП суддя П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне скарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року. Апеляційну скаргу адвоката Іванова Олега Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2020 року- скасувати та прийняти постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Л.А.Гірняк