LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Донецький апеляційний суд263/3059/17

від 08.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

22-ц/804/3411/20 263/3059/17 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „08 грудня 2020 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 263/3059/17 Номер провадження 22-ц/804/3411/20 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Пономарьової О.М. , Попової С.А. за участю секретаря: Грішко С. В. учасники справи : позивач ОСОБА_1 відповідачі ЖБК «Азов», ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2020 року головуючого судді Васильченко О.Г. зі складанням повного тексту судового рішення 26 серпня 2020 року по цивільній справі про визнання відсутності повноважень голови житлово-будівельного кооперативу «Азов», визнання недійсним рішення загальних зборів житлово-будівельного кооперативу «Азов» з приводу збільшення тарифів на послуги,- В С Т А Н О В И В : У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до житлово-будівельного кооперативу «Азов» (далі - ЖБК «Азов») , мотивуючи вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . До вересня 2016 року мешканці будинку за адресою: АДРЕСА_2 сплачували тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1,72 грн. 25 серпня 2016 року на під`їзді будинку було вивішено повідомлення про збільшення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01 серпня 2016 року до 3,50 грн (з 2 поверху). 01 вересня 2016 року було вивішено повідомлення про проведення загальних зборів з приводу збільшення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій . 02 вересня 2016 року, рішенням загальних зборів ЖБК «Азов», змінилися тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 1,72 грн за 1 кв.м. до 3,50 грн за 1 кв.м. На звернення до голови правління позивач отримала відповідь, що на загальних зборах було прийнято рішення про збільшення тарифів. Голова ЖБК «Азов» ОСОБА_2 була обрана рішенням загальних зборів у жовтні 2010 року, під час дії Статут ЖБК «Азов» від 24 червня 2000 року. Строк її повноважень закінчився у жовтні 2013 року. Після закінчення повноважень голови строк повноважень загальні збори не продовжували та головою ЖБК «Азов» ОСОБА_2 ніхто не переобирав. Таким чином, голова ЖБК «Азов» ОСОБА_2 з жовтня 2013 року не має повноважень голови кооперативу. У зв`язку з цим, рішення загальних зборів від 02 вересня 2016 року про підвищення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є незаконним та підлягає визнанню його недійсним. На порушення вимог ст.15 Закону України «Про кооперацію» та п. 4.3. Статуту ЖБК «Азов» від 21 травня 2016 року, повідомлення про проведення зборів вивісили лише 01 вересня 2016 року з призначенням зборів на 02 вересня 2016 року та без змісту порядку денного. Крім того, відповідно до п. 4.8. Статуту ЖБК «Азов» від 21 травня 2016 року, рішення загальних зборів членів кооперативу з питань прийняття або внесення змін до Статуту; вступу до кооперативного об`єднання або виходу з нього; про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75% членів кооперативу, присутніх на зборах. З інших питань рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на зборах. Рішення загальних зборів приймаються відкритим голосуванням і є обов`язковими для всіх членів кооперативу. Рішення оформлюється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів. Вищевказана вимога також була порушена, про що свідчить письмова відповідь ОСОБА_2 . По-перше, у п. 5 вказаної відповіді ОСОБА_2 від 26 грудня 2016 року № 26-12/26-12-2016 , зазначена приблизна кількість власників квартир, які були присутні на зборах 02 вересня 2016 року, що є недопустимим та свідчить про відсутність протоколу даних зборів та їх правомочність. По-друге, у п.5 відповіді зазначено, що на зборах було прийнято рішення здійснити поквартирне письмове опитування з питань підвищення тарифів. Дане рішення суперечить п.4.8. Статуту ЖБК «Азов», за яким рішення повинні прийматися шляхом відкритого голосування та оформлюватися протоколом. Крім того, вважає підвищення тарифів недостатньо обґрунтованими. У своєму повідомленні від 25 серпня 2016 року голова ЖБК «Азов» повідомила, що збільшення тарифів відбудеться у зв`язку з рішенням Маріупольської міської ради № 145 від 14 липня 2016 року. Питання тарифів стосується внутрішньої діяльності ЖБК «Азов», рішення Маріупольської міської ради за № 145 від 14 липня 2016 року не є в цьому випадку обов`язковим для кооперативу. При формуванні нових тарифів також не враховано плату за електроенергію ліфтів та їх обслуговування для першого поверху, хоча ліфти є об`єктами загального користування. Так, у розрахунку наданому у повідомлені головою ЖБК «Азов» вказано, що тариф для першого поверху складає 2,90 грн за 1 кв.м. та в його вартість не входить витрати на електроенергію та обслуговування ліфтів. Відповідно до п. 6.3. Статуту ЖБК «Азов» частка спільних витрат (платежів на утримання і ремонт неподільного і загального майна) визначається - пропорційно частки майна члена кооперативу (власника приміщень), яке перебуває у спільній власності, до загальної площі кооперативного будинку. Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати відсутність повноважень голови ЖБК «Азов» у ОСОБА_2 станом на 02 вересня 2016 року та визнати недійсним рішення загальних зборів ЖБК «Азов», що оформлене протоколом № 18 від 02 вересня 2016 року з приводу збільшення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 1,75 грн за кв.м. до 3,50 грн за кв.м. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ЖБК «Азов», ОСОБА_2 про визнання відсутності повноважень голови ЖБК «Азов», визнання недійсним рішення загальних зборів ЖБК «Азов» з приводу збільшення тарифів на послуги відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів скарги зазначає, що рішенням від 02 вересня 2016 року не можливо підвищити тарифи від 01 серпня 2016 року, оскільки таке рішення суперечить вимогам ст. 58 Конституції України, тому висновок суду першої інстанції стосовно законності рішення ЖБК «Азов» від 02 вересня 2016 року, яке оформлене протоколом № 18 є помилковим та таким, що призвів до ухвалення передчасного рішення про відмову у позові. Крім того, зазначає, що допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є власниками квартир у ЖБК «Азов», тому не можуть бути членами ЖБК «Азов», в зв`язку з чим, вказані особи не можуть бути членами правління ЖБК «Азов». Зауважує, що всі особи, які зазначені в протоколі № 18, як члени правління ЖБК «Азов» взагалі не є його членами, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками членів ЖБК «Азов», станом на 01 вересня 2016 року. В протоколі № 18 від 02 вересня 2016 року міститься підпис члена правління ОСОБА_5 , що подав заяву про прийняття до членів ЖБК лише 03 вересня 2016 року, що підтверджується п. 1-2 розділу 5 зазначеного протоколу. У розділі 1 вищезазначеного протоколу міститься виклад обставин 2017 року, що свідчить про підробку даного протоколу.Щодо відмови у задоволенні вимог в частині визнання відсутності повноважень голови правління ЖБК «Азов» Іванченко Г.М., зазначає, що позивач не оскаржує рішення про обрання голови правління, а просила встановити факт відсутності повноважень голови правління ОСОБА_2 . Сам факт відсутності повноважень ЖБК «Азов» у ОСОБА_2 станом на 02 вересня 2016 року, підтверджується тим, що в протоколах, які відображають порядок її обрання, стоять підписи осіб, які не є членами ЖБК «Азов». Зауважено, що лише члени ЖБК мають право обирати та бути обраними. ОСОБА_2 була обрана особами, які не мають статусу членів ЖБК «Азов», що підтверджується списками членів ЖБК «Азов» в яких ці особи відсутні. Вимагати від позивача гроші на підставі протоколу № 18 від 02 вересня 2016 року є незаконним та протиправним. Відзив на апеляційну скаргу представника відповідача ЖБК « Азов « адвоката Оснач Л.О., відповідача ОСОБА_2 мотивований тим,що в обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням загальних зборів ЖБК «Азов» від 02 вересня 2016 року тарифи були підвищені з 01 серпня 2016 року, а суд це не врахував. Крім того, протокол № 18 від 02 вересня 2016 року підписали особи, які не є членами ЖБК, а станом на 02 вересня 2016 року у голови ЖБК «Азов» були відсутні повноваження, так як в протоколах про обрання ОСОБА_2 головою кооперативу містяться підписи осіб, які також не є членами ЖБК «Азов». Щодо відсутності повноважень ОСОБА_2 на 02 вересня 2016 року, тобто на момент прийняття рішення про підвищення тарифів,то суду надані усі письмові докази з цього приводу. Загальні збори кооперативу відповідно до Статутів від 24 червня 2000 року та від 21 травня 2016 року є вищим органом його управління. У цьому контексті не має юридичного значення, чи були допитані в суді в якості свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 членами правління ЖБК «Азов» або не були.Рішення про обрання ОСОБА_2 , про продовження її повноважень, про переобрання приймалося вищим органом управління. До того ж, зазначені особи, як і ряд інших, брали участь в загальних зборах на підставі довіреностей своїх родичів, членів кооперативу, що ні суперечить Статуту (п. 39 Статуту від 21 травня 2016 року). Жодне із перерахованих вище рішень щодо повноважень ОСОБА_2 ніким не оскаржені і не скасовані . Позивач, як встановлено судом, не була і не є членом ЖБК «Азов», тому оскаржувати повноваження голови кооперативу не має права, це прерогатива члена ЖБК. Згідно п. 8.3 Статуту від 24 червня 2000 року, п. 3.9 Статуту від 21 травня 2016 року , тільки члени кооперативу мають право брати участь в управлінні кооперативом, право обирати і бути обраними до органів управління кооперативу, права голосу на його загальних зборах. І це головне, позивач не є суб`єктом оскарження. Підвищення тарифів з 01 серпня 2016 року пояснюється тим, що оплаті підлягають надані послуги за минулий місяць. Інші доводи апелянта не спростовують висновки суду в оскаржуваному рішенні.Просили рішення суду, як постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. В запереченнях на відзив апеляційної скарги ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі,відзив на апеляційну скаргу повернути особі,яка її подала. У судовому засіданні апеляційного суду представник ЖБК «Азов» адвокат Литвин Л.П. , Іванченко Г.М. просили залишити апеляційну скаргу без задоволення,рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з*явилася,наленим чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання 25 листопада 2020 року телефонограми, зареєстрованої в журналі телефонограм № 3.9-13 за № 1253 та судової повістки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2.а.с.61,62,64). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав . Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Апеляційний суд вважає, що зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення в цілому відповідає. Так, згідно зі статтею 4 Закону України "Про кооперацію" (далі за змістом Закон) кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності. Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність (ст.8 Закону) . Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (ст.10 Закону ). Відповідно до статті 12 Закону України "Про кооперацію" до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління. Такі права членів кооперативу передбачені у п.3.9. Статуту ЖБК « Азов»,затвердженого рішенням загальних зборів членів ЖБК «Азов,протокол зборів № 1 від 21 травня 2016 року (далі-Статут від 21 травня 2016 року ) . Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу. Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу, серед іншого, належить заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням. Відповідно до ст.16 Закону виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, обирається лише голова кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу. Згідно з п.5.1 Статуту ЖБК «Азов» ,затвердженого загальними зборами ,протокол № 3 від 24 червня 2000 року(далі-Статуту від 24 червня 2000 року) ,правління кооперативу є виконавчим органом,звітним загальним зборам.Правління обирається загальними зборами членів кооперативу з числа членів кооперативу в кількості не менше 3 осіб строком на три роки. Згідно з п.п.4.3,4.8 Статуту від 21 травня 2016 року, про дату,місце,час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомленні не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу з питань прийняття або внесення змін до статуту; вступу до кооперативного об*єднання або виходу з нього; про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим,якщо за нього проголосувало не менше як 75 % членів кооперативу, присутніх на зборах.З інших питань рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу,присутніх на зборах.Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) приймаються відкритим голосуванням і є обов*язковими для всіх членів кооперативу.Рішення оформлюється протоколом,який підписується головою та секретарем зборів. Згідно з п.4.9 Статуту від 21 травня 2016 року виконавчим органом кооперативу є правління,яке очолює голова.Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.Голова та члени правління обираються загальними зборами членів кооперативу у кількості не менш як три особи строком не більше ніж на п*ять років. Так, суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що ЖБК «Азов» створений в 1975 році, позивачу квартира в ЖБК надана після продажу її підприємству в 2000 році. Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що вона є членом ЖБК «Азов». Згідно з п.3.9. Статуту від 21 травня 2016 року, брати участь в управлінні кооперативом мають право члени кооперативу, тільки вони мають право голосу на загальних зборах, право обирати і бути обраними до органів управління. Суд першої інстанції, при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того,що повноваження ОСОБА_2 в якості голови правління ЖБК « Азов» підтверджуються дослідженими доказами ,а саме протоколом № 13 загальних зборів ЖБК від 31 серпня 2010 року, наказом № 1 від 31 серпня 2010 року про те, що ОСОБА_2 приступає до виконання обов`язків голови правління з 01 вересня 2010 року. Крім того, вбачається ,що на той час діяв Статут ЖБК «Азов» від 24 червня 2000 року , де п. 5.2 було передбачено, що правління кооперативу обирає зі своїх членів голову, а згідно з п.5.1 правління обиралося на 3 роки. Пунктом. 3.2 Статуту від 24 червня 2000 року передбачалося, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори. Таким чином, повноваження ОСОБА_2 , затверджені загальними зборами 31 жовтня 2010 року, спливали 01 вересня 2013 року. Рішенням правління ЖБК «Азов» від 05 серпня 2013 року повноваження голови правління були продовжені до 01 вересня 2014 року. На загальних зборах ЖБК «Азов» 20 серпня 2013 року,протокол № 15, рішення правління було підтверджено, вищий орган правління також продовжив повноваження ОСОБА_2 на 1 рік, до перевиборних зборів 2014 року. Рішенням загальних зборів ЖБК «Азов» від 07 серпня 2014 року,протокол № 16, ОСОБА_2 була переобрана на 3 роки головою правління до 01 вересня 2017 року, в рішенні зазначено на другий термін. Крім того, повноваження ОСОБА_2 також підтверджені довідкою податкової інспекції від 18 жовтня 2010 року, витягом з реєстру реєстрації підприємств і організацій від 03 серпня 2016 року. Згідно з п.4.8 Статуту від 21 травня 2016 року, з інших питань, крім прийняття або зміни Статуту; вступу до кооперативного об`єднання або виходу з нього; реорганізації або ліквідації кооперативу, рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на зборах. Самі збори вважаються правомочними вирішувати питання порядку денного, якщо на них присутні більше половини його членів (п.4.7 Статуту). Як випливає з протоколу № 18 загальних зборів від 02 вересня 2016 року , на загальних зборах 02 вересня 2016 року з 67 членів ЖБК «Азов» було присутнє 59 членів ЖБК. Присутність на загальних зборах 02 вересня 2016 року 59 членів ЖБК з 67 забезпечувало правомірність зборів. Зокрема, при вирішення питання про підвищення тарифів, проголосували 43 члени ЖБК з 59 присутніх, тобто більшість. Порядок голосування повністю відповідав Статуту, тобто голосування проходило відкрито, на зборах. Відповідно до п. 3.8 Статуту від 21 травня 2016 року , власники квартир, які не є членами кооперативу, зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у спільному майні та сплачувати обов`язкові платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до статті 12 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін та згідно зі статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається зі Статуту ЖБК « Азов « та зі змісту оскаржуваного рішення загальних зборів членів ЖБК «Азов» від 02 вересня 2019 року , кооператив правомірно проводив загальні збори учасників (уповноважених учасників), про що повідомляв членів кооперативу . ЖБК «Азов» дотримано процедури, визначеної ст.15 Закону України "Про кооперацію" і Статутом для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень. Доводи, на які посилалась позивач у позовній заяві , як на підставу для визнання рішення ЖБК недійсним , не знайшли свого доведення у суді та спростовуються матеріалами справи. Позивачем також не наведено обґрунтованих підстав, які б свідчити про протиправність прийняття рішення кооперативом про підвищення платежів. Зважаючи на таке, підстав стверджувати про порушення прав позивача не має, ЖБК « Азов» при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів членів кооперативу від 02 вересня 2016 року діяло в межах наданих повноважень, а відтак правомірно. За таких обставин, підстав визнавати рішення загальних зборів членів кооперативу від 02 вересня 2016 року , недійсними не має. Доводи апеляційної скарги відхиляються,оскільки не знайшли свого доведення.Доводи позивача про неналежне повідомлення членів кооперативу про дату,місце,час проведення загальних зборів 02 вересня 2016 року не свідчать про те,що збори були неправомочними.Сам факт присутності на зборах великої кількості членів кооперативу свідчить про те,що члени кооперативу були повідомлені про їх проведення. Посилання позивача на порушення порядку скликання зборів не є доведеними. Апеляційний суд , також погоджується з висновками суду про відсутність підстав, визнавати недійсними рішення зборів від 02 вересня 2016 року щодо підвищення тарифу, оскільки воно було прийнято на загальних зборах членів кооперативу , і без прийняття такого рішення про затвердження тарифу на утримання будинку, кооператив не може функціонувати. В судовому засіданні не доведено, що тариф, затверджений зборами є економічно необґрунтований, а відповідно відсутні підстави вважати, що його визначенням порушені права позивача. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду по суті вирішення вказаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, крім того, вони по своїй суті зводяться до переоцінки доказів. Суд повно і об`єктивно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає. Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 16 грудня 2020 року . Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»