Ухвала КАС ВС № 520/7222/2020
від 17.12.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 17 грудня 2020 року Київ справа №520/7222/2020 адміністративне провадження №К/9901/33214/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши матеріали касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №520/7222/2020 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61896228 від 22 квітня 2020 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року позов задоволено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни задоволено частково: рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено (у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, передбачених статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що з урахуванням приписів пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України (залучення до розгляду справи в якості третьої особи) стало обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову). 04 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №520/7222/2020. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно із частиною третьою статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Предметом оскарження в зазначеній справі є визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Вирішуючи спір по суті позовних вимог щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, яка ухвалена приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. , судами попередніх інстанцій застосовано вимоги статті 287 КАС України та положення Закону України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень дану справу розглянуто за правилами статті 287 КАС України. При цьому, оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. у поданій касаційній скарзі зазначає, що остання стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, на думку скаржника, станом на сьогодні не існує єдиної правозастосовної практики щодо вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження. Крім цього, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. зауважено, що нею було проаналізовано судову практику в Єдиному державному реєстрі судових рішень із аналогічним предметом спору та виявлено судові рішення із різним трактуванням судами законодавства, що регулює порядок відкриття виконавчого провадження та відсутності єдиної позиції щодо даного предмету спору. Також відповідач, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зазначає, що дане питання цікавить учасників судового процесу та має для приватного виконавця виняткове значення, оскільки справа містить правову проблему щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника, вказаному у виконавчому документі та сприятиме однакому тлумаченню приписів Закону України «Про виконавче провадження». Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім цього, підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/7222/2020 є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник звертає увагу на те, що наразі не існує висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження. Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Також, відповідач, у касаційної скарги вказує на те, що підставою звернення із даною скаргою є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального законодавства. Однак, оскільки пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є нормою, обґрунтування необхідності якого можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України, а відповідач лише обмежився загальним доводами без наведення відповідних мотивів та обґрунтувань, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Також, у касаційній скарзі відповідачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку. В обґрунтування такого клопотання зазначено, що скаржник отримав копію оскаржуваного судового рішення 02 листопада 2020 року (відповідно до копії поштового конверту із відтиском поштового штемпеля та витягу із офіційного сайту «Укрпошта» за №6106413446974), а касаційну скаргу було направлено до Верховного Суду 02 грудня 2020 року. Вказані обставини підтверджуються доданими до касаційної скарги документами. Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити. Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 12, 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд-
УХВАЛИВ:
1. Клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк. 3.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 рокута постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №520/7222/2020.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/7222/2020.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду