Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.006602

УХВАЛА 17 грудня 2020 року м. Київ справа № 1.380.2019.006602 адміністративне провадження № К/9901/32802/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006602 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - УСТАНОВИВ: Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якій просив суд: - визнати протиправними дії відповідача спрямовані на проведення інспекційного відвідування на підставі наказу від 20.09.2019 №1849-П та направлення на проведення позапланової перевірки від 20.09.2019 №1849; - визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 250 380,00 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.11.2019 №ЛВ3415/592/АВ/ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 250380,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ЄДРПОУ 39778297) судові витрати у виді судового збору в сумі 2503 (дві тисячі п`ятсот три) грн. 81 коп. Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006602, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України). Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921,00 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"). Тобто, враховуючи положення частин третьої, четвертої пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України). Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Також в касаційній скарзі відповідач посилається на частину четверту статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні. Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, без наведення обґрунтованих підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006602. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець Судді А. І. Рибачук Л. В. Тацій