Постанова 4857 № 460/4006/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4006/20 пров. № А/857/12720/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Большакової О.О., Пліша М.А. за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року про закриття провадження у справі № 460/4006/20 (суддя Махаринець Д.Є., м. Рівне) за позовом ОСОБА_1 до Желязкової Мілени Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у червні 2020 року звернувся до суду з позовом до Желязкової Мілени Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у якому просив визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію від 01.11.2019, якою скасовано запис про право власності №33931729, а також визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію скасування права власності №49469496 від 01.11.2019; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року провадження у справі №460/4006/20 закрито. Не погодившись із ухвалою про закриття провадження у справі, її оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом адміністративного позову є протиправні дії державного реєстратора, яким було скасовано право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Виходячи зі змісту позовних вимог та спору у даній справі, правовідносини, які виникають під час оскарження фізичною особою рішення суб`єкта державної реєстрації прав, є публічно-правовими, а справи щодо такого спору адміністративними. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, вважаючи, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства Відповідач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірні правовідносини не є публічно-правовими у розумінні норм КАС України, а тому провадження у справі необхідно закрити, оскільки справа не підлягає розгляду адміністративним судом. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, зазначає наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Статтею19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2019 до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради звернулася ОСОБА_2 із заявою про скасування запису Державного реєстру прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 361015256101. До заяви додано ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2015 згідно з якою 14.10.2008 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали мирову угоду, в якій в пункті 5 вказали, що квартира АДРЕСА_2 на праві власності належить ОСОБА_1 . Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.10.2008 вказана мирова угода, на підставі якої за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , скасована апеляційним судом. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 22.10.2008 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому суд зазначив, що ОСОБА_4 , як сторона у справі, не приймала участі в жодному судовому засіданні, з текстом мирової угоди, яку затвердив Рівненський міський суд не ознайомлювалась та її не підписувала, спір між сторонами мировою угодою не вирішено. На підставі ухвали апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2015 державний реєстратор Желязкова М.Ж. прийняла рішення про скасування запису про право власності, та внесла запис про скасування державної реєстрації права власності за номером 33931729 до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 361015256101. Не погодившись з такими діями державного реєстратора, позивач звернувся до суду з цим позовом. При цьому, у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_2 не була належною особою для подання заяви про скасування права власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з пунктом 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні відповідних записів. Відповідно до абз. 2 пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником вважається власник, інший право набувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. З системного аналізу спірних правовідносин та вищевказаних нормативно-правових актів можна дійти висновку про те, що між позивачем та іншими фізичними особами існує спір про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, задоволення позовних вимог ОСОБА_1 буде мати наслідком позбавлення права власності третіх осіб на зазначене в позові нерухоме майно, і в свою чергу унеможливить виконання державною виконавчою службою рішень судів, які набрали законної сили і перебувають на виконанні в Рівненському міському відділі ДВС в рамках зведеного виконавчого провадження 59890083. У зв`язку з тим, що спірні правовідносини безпосередньо пов`язані з набуттям права власності позивачем на квартиру (реєстраційний номером об`єкта нерухомого майна 361015256101), тому вказаний спір в розумінні положень КАС України не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду адміністративним судом. Згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Враховуючи зміст спірних правовідносин й те, що заявлені у позові вимоги спрямовані на захист цивільних прав, свобод та інтересів позивача, тому такий спір належить розглядати за правилами ЦПК України. За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, а також вірно роз`яснив позивачу, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається. Керуючись ч.3 ст.243, ст. 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року про закриття провадження у справі №460/4006/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова М. А. Пліш Повне судове рішення складено 17 грудня 2020 року