Постанова 4872 № 916/1169/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1169/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Принцевської Н.М. секретар судового засідання Бебик А.М. за участю представників учасників судового процесу: від позивача: Карабал В.А., за ордером; від відповідача: Шепітко О.Ю.; за наказом; розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства Одеський авіаційний завод на рішення Господарського суду Одеської області від 10 вересня 2020 року (повний текст складено 21.09.2020р.) по справі № 916/1169/20 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА до відповідача: Державного підприємства Одеський авіаційний завод про стягнення 1 173 309,39 грн., - суддя суду першої інстанції: Гут С.Ф. час та місце винесення рішення: 10.09.2020р., м. Одеса, просп. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 16.12.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В: У квітні 2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА (далі позивач, ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Одеський авіаційний завод (далі відповідач, ДП «Одеський авіаційний завод, Авіаційний завод) про стягнення 1 173 309,39 грн., з яких сума основної заборгованості 1 050 989,37 грн., сума пені 84 239,87 грн., сума 3% річних 21 356,99 грн., сума інфляційних нарахувань 17 317,16 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 09.01.2018р. №7/МТЗ-18 стосовно оплати отриманого товару. Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. у справі №916/1169/20 (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Одеський авіаційний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА заборгованість у розмірі 1 126 663,52 грн., з яких: основний борг - 1 050 989,37 грн., пеня - 37 000 грн., інфляційні нарахування - 17 317,16 грн., 3% річних - 21 356,99 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 599,64 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 400 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги Господарський суд Одеської області дійшов до висновку про доведення позивачем обставин, на які він посилається, належними, достатніми та допустимими доказами. Суд виходив з того, що прострочення сплати грошових зобов`язань є підставою для нарахування штрафних санкцій, а тому, перевіривши нараховані суми пені у розмірі 84 239,87 грн. та 3% річних у розмірі 21 356,99 грн. місцевий господарський суд зазначив, що заявлені позивачем вимоги щодо їх стягнення є правомірними, обґрунтованими та розрахованими без помилок, як і інфляційні нарахування у розмірі 17 317,16 грн. При цьому, місцевий господарський суд, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та необхідність дотримання збалансованості інтересів обох сторін, зменшив нараховані штрафні санкції у вигляді пені з 84 239,87 грн. до 37 000,00 грн. Крім того, місцевим господарським судом задоволені клопотання позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство Одеський авіаційний завод звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить частково скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.08.2020р. у справі №916/1169/20, а саме: частково відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 651,94 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 3 414,87 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Державне підприємство Одеський авіаційний завод зазначає, що позивачем неправильно визначено дати початку розрахунку штрафних санкцій, з огляду на неправильне обрахування строків здійснення оплати за поставлений товар. Зокрема, апелянт стверджує, що при вирішенні питання про початок строку на оплату слід виходити із дати, зазначеної на штампі вхідного контролю відповідача, який міститься на кожній видатковій накладній. Таким чином, скаржник вважає, що саме вказана на штампі видатковій накладній дата проходження вхідного контролю і є датою отримання товару, у зв`язку з чим наводить власний розрахунок 3% річних та інфляційних збитків на підставі також власно визначених дат отримання товару та дат виникнення заборгованості. З посиланням на п.п. 2.3 та 4.2. Договору Авіаційний завод зазначає, що сума 3% річних складає 20 705,05 грн., тобто, у стягненні 651,94 грн. (21356,99- 20705,05) має бути відмовлено. Аналогічно, сума інфляційних збитків за визначені відповідачем періоди складає 13902,29 грн., тобто у стягненні 3414,87 грн. (7 7 317,16-13 902,29) має бути відмовлено. Детально доводи Державного підприємства Одеський авіаційний завод викладені в апеляційній скарзі. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Одеський авіаційний завод на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. у справі №916/1169/20, розгляд справи призначено на 16.12.2020р. о 10:00 год. 16.11.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої позивач просив доручити, зокрема, Запорізькому апеляційному суду (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 162). Вказане клопотання задоволено ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020р. 23.11.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю"ПРОМЕЛЕКТРОНИКА" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства Одеський авіаційний завод, в якому позивач не погоджується з доводами останньої та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, 23.11.2020р. позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. У зв`язку з участю судді Разюк Г.П. у підготовці голів та заступників голів апеляційних судів в Національній школі суддів України, розпорядженням керівника апарату суду від 14.12.2020р. №544 призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Головей В.М., Принцевської Н.М. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020р. вказана колегія суддів прийняла справу №916/1169/20 до свого провадження. У судовому засіданні 16.12.2020р., яке проводилось у режими відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 09.01.2018р. між ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» (Продавець) та ДП «Одеський авіаційний завод» (Покупець, Боржник) був укладений Договір №7/МТЗ-18 (Договір). Відповідно до умов Договору Продавець зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити авіаційно - технічне майно (Товар). Конкретна кількість Товару, його номенклатура та вартість, визначаються на підставі тендерних пропозицій та вказується у Специфікаціях на поставку Товару до цього Договору (п.п. 1.1. Договору). З матеріалів справи вбачається, що сторонами до Договору були укладені відповідні Специфікації, а саме: №19/11, №19/14, №19/24, №19/30, №19/38, №19/39, №19/40, №19/41, №19/42, № 19/44, №19/45, №19/48, №19/50, №19/52, №19/53, №19/56, №19/57, №19/64, №19/69. Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ, м. Одеса, просп. М. Жукова, 32А, згідно з офіційними правилами Інкортермс 2010. Згідно з п.2.3. Договору Датою поставки Товару за кількістю є дата підписання накладної щодо приймання Товару Покупцем. Датою приймання Товару за якістю є дата проходження Товаром вхідного контролю на підприємстві Покупця. Покупець здійснює приймання Товару по кількості в порядку, передбаченому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості», затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, із змінами і доповненнями (п. 2.4. Договору). Пунктом 4.2. Договору передбачено, що оплата за Договором здійснюється окремо по кожній партії Товару, у вигляді авансу, на умовах, визначених тендерними пропозиціями, але не більше ніж 50% від загальної вартості Товару, який постачається. Остаточний розрахунок проводиться протягом 10 банківських днів, які рахуються з дня прийняття Товару, при умовах проходження Товаром вхідного контролю, який здійснюється на підприємстві Покупця. Датою оплати Товару вважається дата отримання коштів на поточний рахунок Продавця (п. 4.3. Договору). Відповідно до п.п. 5.2., 5.3., 5.5. Договору Покупець здійснює приймання Товару за якістю в порядку, передбаченому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженого постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7, із змінами і доповненнями. У разі виявлення невідповідності Товару за якістю нормативно-технічної документації, сторони керуються вказаною Інструкцією. У випадку виявлення дефектів Товару або у випадку його невідповідності умовам Договору, технічним паспортам, сертифікатам якості, Продавець зобов`язаний, зокрема, своїми силами та за власний рахунок усунути всі виявлені дефекти, а у випадку неможливості усунути виявлені дефекти, повернути грошові кошти, отримані за такий Товар. За п. 6.3 Договору, за порушення строків оплати Товарів з Покупця стягується пеня у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення. Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018р. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань за даним Договором (п.9.3. Договору). Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що на виконання умов Договору від 09.01.2018р. позивачем було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 1 050 989,37 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи специфікаціями, видатковими накладними, експрес-накладними ТОВ Нова пошта, а також, рахунками-фактурами, виставленими позивачем на оплату поставленого Товару. Однак, відповідач прийнявши відвантажений товар, не виконав зобов`язання за Договором, в частині оплати позивачу за поставлений Товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА до суду із відповідним позовом. Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Оскільки подання апеляційної скарги зумовлено незгодою Державного підприємства Одеський авіаційний завод з визначенням початку нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, апеляційна колегія зазначає, що переглядає відповідне рішення саме у даній частині. Також, апеляційний суд звертає увагу, що іншу частину судового рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. не оскаржує жодна зі сторін. Наполягаючи на неправильному обрахуванні строків здійснення оплати за поставлений Товар, відповідач посилається на п. 4.2. Договору. Так, пунктом п. 4.2. Договору передбачено, зокрема, що остаточний розрахунок проводиться протягом 10 банківських днів, які рахуються з дати прийняття товару, при умовах проходження вхідного контролю. Однак, словосполучення «при умовах проходження вхідного контролю», на яке посилається апелянт, вказують саме на умову, за якою повинно бути здійснено оплату за поставлену продукцію, однак не вказують на те, що строк на оплату за продукцію розпочинається після проходження вхідного контролю. Тобто, п.4.2. Договору не містив вказівки на те, що строк на оплату розпочинається саме після проведення вхідного контролю, а відтак, дата проведення вхідного контролю не має значення для визначення дати оплати. При цьому, судова колегія звертає увагу, що згідно з п.2.3. Договору Датою поставки Товару за кількістю є дата підписання накладної щодо приймання Товару Покупцем. Датою приймання Товару за якістю є дата проходження Товаром вхідного контролю на підприємстві Покупця. Матеріали справи свідчать, що усі видаткові накладні підписані представником відповідача без зауважень, щодо дати їх складення. При цьому, дати отримання накладних відповідачем на жодної з них не проставлено. Як свідчать матеріали справи, із кожною поставкою Товару Авіаційному заводу надавались два примірника видаткових накладних, один з яких, після отримання Товару, підписувався Покупцем та направлявся на адресу Продавця. Судова колегія вважає, що Авіаційний завод, в процесі підписання примірників видаткових накладних позивача, у разі проходження товаром вхідного контролю в інший день, відмінний від дати, зазначеної на видатковій накладній, повинен був зазначити напроти свого підпису (графи «отримав») реальну дату прийняття продукції та проходження товаром вхідного контролю, у разі якщо такі дати різнились. Однак, не здійснюючи на примірниках видаткових накладних зазначення іншої дати, відповідач погодився з тим, що Товар, вказаний у видаткових накладних, вважається таким, що повністю прийнятий та пройшов вхідний контроль саме датою, зазначеною на видаткових накладних. Окремо, судова колегія також зазначає, що на видаткових накладних, які долучені позивачем до позовної заяви та підписані Покупцем, не міститься штампу (відмитки) з датою проходження Товаром вхідного контролю, на який посилається апелянт в апеляційній скарзі. Крім того, умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено проставлення такого штампу на видаткових накладних. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, Зазначений у видаткових накладних товар відповідачеві доставляв перевізник, що підтверджується відповідними експрес-накладними Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта". З вказаних експрес-накладних вбачається, що вони містять інформацію про розрахункову дату прибуття Товару на місце його отримання. Дослідивши наведені розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наведених ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» у позовній заяві, апеляційний суд зазначає, що позивач датою отримання Товару зазначив саме дати прибуття Товару на місце його отримання, вказані в експрес-накладних ТОВ «Нова пошта». При цьому, як вже було зазначено вище та узгоджено сторонами у даній справі, поставка Товару за Договором від 09.01.2018р. відбувалась за правилами Інкотермс 2010 СРТ. Згідно з правилами Інкотермс 2010 СРТ (Carriage Paid То (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить Товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані із перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За змістом терміна СРТ на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, у тому числі під час змішаних перевезень. Отже, позивач, передавши товар перевізнику (TOB "Нова пошта"), фактично поставив відповідачу Товар. При цьому відповідач не надав жодних доказів того, що за зазначеними позивачем експрес-накладними TOB "Нова пошта" відповідач отримав будь-який інший товар за іншим договором. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019р. у справі №910/16199/18. Крім того, судова колегія звертає увагу на п. 5.5. Договору, відповідно до якого, зокрема, у випадку виявлення дефектів Товару, Продавець зобов`язаний своїми силами та за власний рахунок усунути всі виявлені дефекти, а у випадку неможливості усунути виявлені дефекти, повернути грошові кошти, отримані за такий Товар. Тобто, враховуючи, що у Договорі сторони передбачили окреме прийняття Товару за кількістю та за якістю, а умови п. 5.5. Договору передбачають вже проведену оплату за Товар перед прийняттям останнього за якістю, можна дійти висновку, що датою прийняття Товару за цим Договором вважається дата прийняття Товару за кількістю, тобто дата отримання Товару відповідачем. Більш того, колегія суддів зауважує, що 17.12.2019р. Верховним Судом було винесено постанову у справі №910/16199/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНИКА" до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення коштів за поставлений товар. У справа №910/16199/18, яка є аналогічною даній справі - №916/1169/20, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що датою виконання позивачем обов`язку щодо поставки товару за спірними накладними є дата передачі товарів перевізнику. При цьому, з огляду на відсутність у договорі умов щодо терміну, в якій відповідач повинен провести вхідний контроль товарів, а також, оскільки у договорі фактично не визначено термін оплати товару, такий товар має бути оплачений після отримання його відповідачем. Таким чином, за аналогічних обставин правовідносин, а саме: проведення вхідного контролю, відсутність погодженого сторонами строку проведення вхідного контролю, Верховний суд дійшов висновку про те, що строк на оплату за поставлений товар розпочинається одразу після отримання продукції, без застосування 20-денного терміну, передбаченого Інструкцією П-7. Тому, з огляду на все вищевикладене та враховуючи правовий висновок Верховного суду у справі №910/16199/18, судова колегія зазначає, що проведення вхідного контролю відбувалось одразу з фактичним отриманням товару. З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника. Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА про стягнення витрат на правничу допомогу. Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Приймаючи до уваги те, що 23.11.2020р. ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» було зроблено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з наданням доказів про розмір судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Крім того, п.2 ч. 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. За положеннями ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Як вбачається з Договору - доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019 року (Договір) укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро Сергія Жечева (Адвокат), Адвокат надає Клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані із захистом та відновленням порушених прав та законних інтересів Клієнта (п.1.1, 1.2, 2.1 вказаного Договору. За умовами Договору гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється Актом приймання-передачі наданої правової допомоги (п.4.2 Договору). 01.10.2019р. між Клієнтом та Адвокатським бюро Сергія Жечева було укладено Додаткову угоду до Договору-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019р. щодо вартості правової допомоги. Відповідно до цієї Додаткової угоди вартість підготовки Адвокатом позову, відзиву, відповіді на відзив, клопотань, заяв тощо складає 800 грн. за годину. На виконання Договору-доручення про надання правової допомоги, адвокатом Жевчевим С.О. видано ордер серія ЗП №105058 від 07.05.2019р., на підставі якого здійснювалось представництво позивача у справі 916/1169/20 в суді апеляційної інстанції. Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу та Акту прийому - передачі №ОУ-000П176 наданих послуг, вартість наданих послуг в межах дії Договору від 07.05.2019р. погоджена сторонами та складає 4 000,00 грн. (підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі 3916/1169/20 протягом 5 годин). Згідно з рахунком - фактурою від 20.11.2020р. №СФ-0000205, Адвокатом було виставлено Клієнту до сплати суму у розмірі 4 000,00 грн. Платіжним дорученням №7652 від 20.11.2020р. підтверджується перерахунок Клієнтом на поточний рахунок Адвоката 4 000,00 грн. за надання правової допомоги у справі №916/1169/20, згідно з рахунком №205 від 20.11.2020р. та Акту №176 від 20.11.2020р. Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, а також - детальний розрахунок суми судових витрат. Приймаючи до уваги відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що судові витрати на правничу допомогу, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. у справі №916/1169/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА про стягнення витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Одеський авіаційний завод на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. у справі №916/1169/20 задовольнити. Стягнути з Державного підприємства Одеський авіаційний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЕЛЕКТРОНІКА 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ із зазначенням повних реквізитів сторін. Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк. Повний текст постанови складено 17.12.2020р. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Головей В.М. Суддя Принцевська Н.М.