Постанова Київський апеляційний суд № 752/14105/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2020 року м. Київ Єдиний унікальний номер справи № 752/14105/17-ц Апеляційне провадження №22-ц/824/7982/2020 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Іванченко М.М. суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П. при секретарі: Гордієнко О.В. за участю: представника відповідача: Кучини Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення частини посадового окладу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на рішення Голосіївського районного суду м. Києва ухваленого 27 січня 2020 року в приміщенні суду в складі судді Шевченко Т.М.,- В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконним та скасувати наказ Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 3 травня 2017 року за підписом першого заступника генерального директора «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; стягнути з відповідача 50 відсотків посадового окладу за складність , напруженість у роботі за травень 2017 року в сумі 2222 грн 53 к.; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що з грудня 2010 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем та наказом № 07-к від 19 січня 2016 року переведена на посаду заступника головного бухгалтера вказаного підприємства. Наказом від 3 травня 2017 року за підписом першого заступника генерального директора відповідача ОСОБА_2 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та оголошено догану з позбавленням надбавки у розмірі 50% посадового окладу за складність, напруженість у роботі строком на 1 місяць. На думку позивача, даний наказ є необґрунтованим та незаконним, оскільки він не містив номер наказу, а також було посилання на пояснення позивача за вх. № 23 від 28 квітня 2017 року, яких вона не надавала. Позивач зазначає, що після того, як керівним особам відповідача стало відомо про поважність причин її відсутності на робочому місці 26 квітня 2017 року (вона знаходилася на прийомі у лікаря через вагітність), 23 червня 2017 року відповідач прийняв наказ № 38 «Про зняття дисциплінарного стягнення з ОСОБА_1 », тому позивач змушена була звернутись із даним позовом до суду. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення частини посадового окладу та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Визнанонезаконним наказ від 3 травня 2017 року першого заступника генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_2«Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ». Стягнуто з Українського державного фонду підтримки фермерських господарствна користь ОСОБА_1 50 % посадового окладу за складність, напруженість у роботі за травень 2017 року в сумі 2222 грн 53 к. з урахуванням індексу інфляції та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнутоз Українського державного фонду підтримки фермерських господарствна в дохід держави 1 921 грн. судового збору. Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на користь ОСОБА_1 4173 грн витрат на правову (правничу) допомогу. Не погодившись з рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року, Український державний фонд підтримки фермерських господарств подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції незаконне, та необґрунтоване, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.Також в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що фактичними обставинами та матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 26 квітня 2017 року, чим порушила трудову дисципліну, про причини відсутності адміністрацію не повідомила. При винесенні оспорюваного наказу роботодавцем дотримано процедуру застосування дисциплінарного стягнення передбаченого ст.ст.147-147 КЗпП України, трудові права працівника не порушено. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін. Посилається на те, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, оскільки 26 квітня 2017 року неявка позивача на робочому місці зумовлена тим, що вона перебувала на консультації у лікарів через погане самопочуття. Також вважає, що заступник генерального директора ОСОБА_2 не мав повноважень для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. При цьому зауважила, що видаючи оспорюваний наказ роботодавцем не отримано пояснень позивача щодо відсутності на робочому місці. У суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила її задовольнити. Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомляли. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням викладеного та у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності позивача та її представника. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції вказував, що доводи відповідача про правомірне застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани є необґрунтованими. Також судом вказано, що з матеріалів справи вбачається, що при винесенні оскаржуваного наказу позивачу не було забезпечено право надання пояснень щодо суті порушень, які їй ставляться у провину, чим порушено процедуру видачі такого наказу, а відтак порушено права працівника. Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду з огляду на таке. Так, ст.147 КЗпП України передбачає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення. Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку Стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з грудня 2010 року ОСОБА_1 прийнято на посаду головного спеціаліста організаційного відділу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Наказом № 07-к від 19 січня 2016 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника головного бухгалтера вказаного підприємства. Згідно наказу від 3 травня 2017 року за підписом першого заступника генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_2 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та оголошено догану з позбавленням надбавки у розмірі 50% посадового окладу за складність, напруженість у роботі строком на 1 місяць (а.с. 6). Зі змісту оспорюваного наказу вбачається, що 26 квітня 2017 року заступник головного бухгалтера ОСОБА_1 була відсутньою на робочому місці протягом дня з 9.00 по 17.30. Про причини відсутності ОСОБА_1 не повідомляла, від підпису акту №2 від 26 квітня 2017 року про відсутність працівника на робочому місці відмовилася. Відповідно до акту №2 від 26 квітня 2017 року про відсутність працівника на робочому місці, складеного в складі голови -першого заступника генерального директора Укдержфонд ОСОБА_2 та членів комісії - головного спеціаліста організаційного відділу ОСОБА_5, головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_3 склали цей акт про те, що 26 квітня 2017 року був встановлений факт відсутності протягом дня з 9.00 до 17.30 на робочому місці в Укрдержфонді заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 . Вказаний акт містить позначку наступного змісту: від підпису на акті ОСОБА_1 відмовилася № 02 26 квітня 2017 року. При цьому, 28 квітня 2017 року позивачем надано відповідачу заяву в якій вказувала на те, що через погане самопочуття не може надати пояснення, а надасть їх пізніше (а.с. 43). 23 червня 2017 року наказом №38 за відповідальне відношення до роботи, виконання поставлених завдань, чітке дотримання трудового розпорядку та з урахуванням службової записки головного бухгалтера Укрдежфонду ОСОБА_4 від 22 червня 2017 року № 45 з ОСОБА_1 знято дисциплінарне стягнення (догану). Так, в обґрунтування відсутності на робочому місці ОСОБА_1 вказувала, що 26 квітня 2017 року вона була відсутньою на робочому місці з поважних причин, оскільки на той час була вагітною, та 25 квітня 2017 року їй стало зле, тому оскільки будь кого з керівництва вона не застала на робочому місці, залишила дві заяви головному бухгалтеру про надання відпустки одна за власний рахунок інша за рахунок відпустки, оскільки 26 квітня 2017 року вона мала на меті звернутись до лікарів. Згідно виписки із історії хвороби ОСОБА_1 , вбачається, що вона зверталась до медичних установ 26 квітня 2017 року. Проте, станом на момент прийняття оскаржуваного наказу ОСОБА_1 не надала доказів того, що нею повідомлялось роботодавця про поважність причин її відсутності на робочому місці та надано пояснення з цього приводу. Отже, з урахуванням викладених обставин на думку апеляційного суду видаючи оскаржуваний наказ роботодавцем дотримано вимог ч.1 ст.149 КЗпП України в свою чергу позивачем не доведено протилежного. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). А відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача порушують права працівника. Внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу від 3 травня 2017 року першого заступника генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ОСОБА_2 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » і як наслідок вимоги про стягнення з Українського державного фонду підтримки фермерських господарства користь ОСОБА_1 50 % посадового окладу за складність, напруженість у роботі за травень 2017 року в сумі 2222 грн 53 к. з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств - задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року - скасувати та постановити нову постанову, за якою ОСОБА_1 відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконним та скасування наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення частини посадового окладу та відшкодування моральної шкоди. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в установленому законом порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 грудня 2020 року. Головуючий: Судді: