Постанова 4804 № 227/7/18

Єдиний унікальний номер 227/7/18 Номер провадження 22-ц/804/3611/20 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. Бахмут справа № 227/7/18 провадження № 22-ц/804/3611/20 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Цимбал Д.А., учасники справи: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 227/7/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року (суддя Левченко А.М. ), постановлену в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області, повний текст ухвали складений 21 жовтня 2020 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В липні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, в обґрунтування якої послалось не те, що рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року по цивільній справі № 2-5038/2007 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 1 548 421,35грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30грн., а всього 1 550 151, 35 грн. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2018 року замінено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у виконавчому провадженні по цивільній справі №2-5038/2007 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у особі Донецької обласної дирекції, заборгованості по кредитному договору в сумі 1 548 421,35 грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30грн., а всього - 1 550 151, 35 грн. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулось до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із запитом про хід викового провадження відносно виконання виконавчого листа який видано Харцизьким міським судом Донецької області на підставі рішення 28 грудня 2007 року у цивільній справі № 2-5038/2007. Згідно відповіді на вищезазначений запит, повідомлено що постановою державного виконавця 10 листопада 2014 року повернуто стягувачу, проте доказів направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та докази направлення оригіналів виконавчих листів не надано. Додатково повідомлено, що станом на 16 червня 2020 року до будь-якого з відділів ДВС не надходив. Повернення виконавчого листа стягувачу відбувалось до моменту переходу прав кредитора до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Зазначає, що під час передачі кредитної справи первісним кредитором до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» оригінал виконавчого листа не передавався, що підтверджується Актом про непередачу документа. Тобто оригінал виконавчого листа втрачено та місцезнаходження його, з наявних у справі документів, встановити не є можливим. Крім того, зазначає, що за даними виконавчим листом у справі № 2-5038/2007 сума боргу не стягнута, а тому виконавчий лист є не виконаним. Посилаючись на ст.129 Конституції України, зазначає, що всі судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а тому рішення у справі № 2-5038/2007 має бути обов`язково виконане. Внаслідок того, що виконавчий лист втрачено та пропущено строк з не залежних від ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» причин, що підтверджується листом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Просило суд видати дублікати виконавчих документів у справі № 2-5038/2007 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/11-175/1259 від 21 лютого 2006 року в сумі 1 548 421,35 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та виплати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 1 550 151,35 грн. Визнати поважною причину пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих документів у справі № 2-5038/2007 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/11-175/1259 від 21 лютого 2006 року в сумі 1 548 421,35 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та виплати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 1 550 151,35 грн. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів у справі № 2-5038/2007 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/11-175/1259 від 21 лютого 2006 року в сумі 1 548 421,35 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та виплати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 1 550 151,35 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відмовляючи в видачі дубліката виконавчих листів та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявник крім того, що не надав належних та допустимих доказів втрати виконавчого документу первісним стягувачем, не довів обґрунтованість пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за період з 17 червня 2016 року по 16 липня 2020 року. Факт заміни кредитора його правонаступником не може бути поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», замінивши у виконавчому провадженні первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа, та постановити ухвалу, якою видати дублікат виконавчого листа. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що перевіркою матеріалів кредитної справи встановлена відсутність виконавчих листів № 2-538, виданих Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по кредитному договору № 014/11-17/1259 в сумі 1 548 421, 35 грн., а також судовий збір в сумі 1700 грн.,та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн., а загалом 1 550 151,35 грн. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 25401161, однак 10.11.2014 року винесено постанову про повернення вищезазначеного виконавчого листа, у зв`язку із наявною встановленою законом заборони, щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. Також у Харцизькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало на виконані виконавче провадження № 5920675 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-5038 від 16.01.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 1550 151,35 грн., однак 20.07.2010 року, державним виконавцем винесено постанову про повернення вищезаначеного виконавчого документу стягувачу у зв`язку х тим, що стягував відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення у відповідності до п. 3 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». У зв`язку із обставинами, що відбуваються на території Луганської та Донецької області фактично із 2013 року, які є загальновідомими та не потребують доказування, як наслідок під час повернення в листопаді 2014 року виконавчого документа № 2-5038 із Харцизького міського відділу ДВС, останній залишився на непідконтрольній Україні території у зв`язку із припиненням доставки поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської області. Зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження відбулася безпосередньо 30 березня 2018 року, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не мало можливості володіти чіткою інформацією про рух виконавчого листа по справі № 2-5038/2007, крім того, у ТОВ «ФК « Довіра та гарантія» з`явилась можливість звертатись з запитом до ДВВС тільки після набуття статусу стягувача. Із наданих письмових доказів вбачається, що виконавчий документ втрачено. Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року у справі № 2-5038/2007, встановлено обов`язок ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 014/11-175/1259 від 21.02.2020 року. Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та значно порушує його права. Судом не враховано, що скаржник прийняв всі необхідні дії в межах процесуальних строків, щодо захисту порушених майнових прав Товариства. Таким чином строк пред`явлення виконавчого документу № 2-5038/2007 до виконання пропущено з незалежних від стягувача обставин, адже останній вчинив вся необхідні дії для виконання рішення суду. Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, обмежив право ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на реалізацію своїх законних прав, гарантованих Конституцією та чинним законодавством України, в тому числі, на виконання рішення суду та задоволення вимог кредитора. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу боржниками подано не було. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.101). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином на офіційному веб-сайті апеляційного суду (а.с.98). Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2018 року частково відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-5038/2007 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості. Визнано встановленим зміст відновленого рішення Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року у цивільній справі № 2-5038/2007 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у особі Донецької обласної Дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.(а.с.22-24). Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року по цивільній справі № 2-5038/2007 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився м.Клічев Могильовської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м.Харцизьку Донецької області, на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у особі Донецької обласної дирекції (83086 м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 В, МФО335076, код по ЄДРПОУ 23346741, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість по кредитному договору в сумі 1 548 421,35грн., а також судовий збір в сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30грн., а всього - 1 550 151, 35 грн. (а.с.23-24). Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2018 року замінено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної дирекції на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». (ЄДРПОУ 38750239) у виконавчому провадженні по цивільній справі №2-5038/2007 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився м. Клічев Могильовської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Харцизьку Донецької області, на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у особі Донецької обласної дирекції (83086 м. Донецьк, вул.Ф.Зайцева, 46 В, МФО335076, код по ЄДРПОУ 23346741, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість по кредитному договору в сумі 1 548 421,35грн., а також судовий збір в сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30грн., а всього - 1 550 151, 35 грн. (а.с.25-26). З відповіді управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заявнику стало відомо, що згідно даних АСВП, у Харцизькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 25401161, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-5038 від 16.01,2008, виданого Харцизьким міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 1550151,35 гривень. 10 листопада 2014 року керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення вищезазначеного виконавчого документу. У Харцизькому міському державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 5920675 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-5038 від 16.01.2008, виданого Харцизьким міським судом, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 1550151,35 гривень. 20 липня 2010, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. Станом на 19 червня 2020 року вищевказаний виконавчий документ до Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повторно в надходив. (а.с.6). Аналогічна відповідь надана Нікопольським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на запит суду (а.с.38а-39). З відповіді Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на запит суду першої інстанції вбачається, що матеріально-технічна база, архів, акти утилізації завершених виконавчих проваджень відкритих до 2015 року залишились за попереднім місцем реєстрації відділу, на непідконтрольній українській владі території України. (а.с.37). Згідно із актом про не передачу документа, складеним ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 14 липня 2020 року, станом на день складення акту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», оригінал виконавчого документа по справі № 2-5038/2007 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за № 014/11-175/1259 від 21 лютого 2006 року не надходив. (а.с.5). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволенню не підлягає. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає. Відмовляючи в видачі дубліката виконавчих листів та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої виходив з того, що заявник крім того, що не надав належних та допустимих доказів втрати виконавчого документу первісним стягувачем, не довів обґрунтованість пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за період з 17 червня 2016 року по 16 липня 2020 року. Факт заміни кредитора його правонаступником не може бути поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», замінивши у виконавчому провадженні первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником. Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання на всій території України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України. Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України. Як вбачається із матеріалів справи рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року по цивільній справі № 2-5038/2007 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 1 548 421,35грн., а також судовий збір в сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30грн., а всього - 1 550 151, 35 грн. (а.с.23-24). Із відповіді управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заявнику стало відомо, що згідно даних АСВП, у Харцизькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 25401161, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-5038 від 16.01,2008, виданого Харцизьким міським судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 1550151,35 гривень. 10 листопада 2014 року керуючись п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення вищезазначеного виконавчого документу стягувану. Також, у Харцизькому міському державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 5920675 відкрите на підставі виконавчого листа № 2-5038 від 16.01.2008, виданого Харцизьким міським судом, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості у сумі 1550151,35 гривень. 20 липня 2010, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. Станом на 19 червня 2020 року вищевказаний виконавчий документ до Харцизького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повторно не надходив. (а.с.6). Аналогічна відповідь надана Нікопольським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на запит суду (а.с.38а-39). З відповіді Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на запит суду першої інстанції вбачається, що матеріально-технічна база, архів, акти утилізації завершених виконавчих проваджень відкритих до 2015 року залишились за попереднім місцем реєстрації відділу, на непідконтрольній українській владі території України. (а.с.37). Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18). Апеляційний суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент видачі виконавчих листів. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII).. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виконавчі листи були видані 16 лютого 2008 року на підставі рішення Харцизького міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року по цивільній справі № 2-5038/2007. 10 листопада 2014 року та 20 жовтня 2010 року державними виконавцями були винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 ЗУ «Про виконавче провадження» № 2677-VІ, в редакції чинній станом на день видачі виконавчого листа, виконавчі листи та інші судові документи могли бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Суд першої інстанції вірно встановлено, що згідно ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2018 року, 17 червня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/21, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 014/11-135/3263 від 19 березня 2008 року укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Добропільського відділення Донецької обласної дирекції та ОСОБА_1 17 червня 2016 року публічне акціонерне товариство «Вектор Банк» передало право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», що вбачається з Договору відступлення права вимоги № 265/ФК-16. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавчий документ було втрачено первісним стягувачем, крем того , не доведено обґрунтованість пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за період з 17 червня 2016 року по 16 липня 2020 року. Доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г). Факт заміни кредитора його правонаступником не може бути поважною причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строків на його пред`явлення до виконання. Відповідно до частини 5 статті 15 чинної редакції ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», замінивши у виконавчому провадженні первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником. Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права, висновків суду не спростовують. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. При цьому, доводи представника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про те, що рішення суду залишається невиконаним, що призводить до порушення прав стягувача, колегія суддів відхиляє, оскільки ці доводи самі по собі не можуть бути безумовною підставою для видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання за відсутності належних доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа. Визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження. В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»). Отже, оцінивши доводи апеляційної скарги та мотиви судового рішення щодо відмови у видачі дубліката виконавчих листів та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом вищевказаних норм права не викликає розумних сумнівів, а апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», є необґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишити без задоволення. Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.О. Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло