Постанова 4802 № 161/19895/18

Справа № 161/19895/18 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-ц/802/1075/20 Категорія: 76 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Карпук А.К., Осіпука В.В., з участю: секретаря судового засідання Губарик К. А., представників відповідачів Богдана А. Ю., Єрмакова М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України», Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, який мотивував тим, що його відповідно до наказу №136-ВК від 19.11.2013 р., виданого на підставі листа Волинської обласної державної адміністрації від 18.11.2013 р. №7457/29/2-13 та погодження Державного агентства автомобільних доріг України, 21 листопада 2013 року призначено на посаду директора дочірнього підприємства "Волинський облавтодор "ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Цього ж дня, 21 листопада 2013 року між ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ним було укладено контракт №159. 14 березня 2016 року між ПАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" та ним було укладено додаткову угоду №1 до контракту, а 09 вересня 2016 року - додаткову угоду №2 та 31 липня 2017 року - додаткову угоду №3 до контракту. Позивач вказує, що відповідно до наказу т.в.о. голови правління ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №137-ВК від 01.09.2017 р. було достроково розірвано контракт від 21.11.2013 р. №159 (зі змінами та доповненнями) та звільнено його із займаної посади за невиконання умов контракту, з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України). Запис про звільнення був внесений до його трудової книжки. Своє звільнення з роботи вважає незаконним, адже грубих порушень трудових обов`язків на займаній посаді він не допускав, також зазначає, що відповідачем при його звільненні не дотримано порядку звільнення. Посилався на те, що відповідно до п. 6.1 статуту ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" управління підприємством здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади засновником (за погодженням з вищим органом засновника) та діє на підставі контракту, що підписується з ним головою правління ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Вважає, що оскільки звільнення не було погоджене з Державним агентством автомобільних доріг України, воно є незаконним. На підставі наведеного позивач просив: поновити йому строк, визначений ч.1 ст.233 КЗпП України, для подання позовної заяви про визнання незаконним звільнення та поновлення на посаді; визнати незаконним його звільнення з посади директора дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України" на підставі наказу т.в.о. голови правління ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» №137-ВК від 01.09.2017 р.; поновити його на посаді директора дочірнього підприємства «Волинський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; стягнути з публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що рішення належить скасувати, оскільки воно є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права та без належної оцінки доказів і встановлених обставин. На думку апелянта, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що в обґрунтування свого рішення суд поклався на факт проведення перевірки діяльності ДП «Волинський облавтодор», результати якої оформлено відповідною довідкою від 17.08.2017 року. Суд при цьому не звернув уваги на надані позивачем достатні аргументи, які спростовують інформацію, викладену в довідці. Будь-якої вини його як керівника в наявності у підприємства боргових зобов`язань не було. Вважає, що висновки суду щодо довідки перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства від 17.08.2017 р. мають явно упереджений і однобокий характер. Вказує на те, що такі висновки в переважній більшості не свідчать про порушення ним умов контракту чи статуту підприємства, та не відповідають дійсним фактичним обставинам справи. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України» вважає її необґрунтованою, безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду - законним, ухваленим із чітким та вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. В судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції за заявою представника відповідача, позивач не з"явився, хоча був належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, про що є належні підтверджуючі докази в матеріалах справи. Заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частинами першою п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення із посади директора ДП "Волинський облавтодор" ОСОБА_1 за невиконання умов контракту здійснено з додержанням вимог законодавства про працю, а тому підстав для задоволення позову немає. Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є правильним. Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Підстави припинення трудового договору визначені у статті 36 КЗпП України. Відповідно до п. 8 даної статті такими є підстави, передбачені контрактом. Як встановлено судом з матеріалів справи, наказом голови правління ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 19.11.2013 року №136-ВК ОСОБА_1 21.11.2013 року було призначено на посаду директора дочірнього підприємства "Волинський облавтодор "ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". 21 листопада 2013 року між ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ОСОБА_1 було укладено контракт №159. 14 березня 2016 року між ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та позивачем було укладено додаткову угоду №1 до контракту, 09 вересня 2016 року із ОСОБА_1 знову було укладено додаткову угоду №2 до цього контракту, а 31 липня 2017 року між ними ще було укладено додаткову угоду №3 до контракту. Відповідно до положень пп. «в» п. 25 контракту від 21 листопада 2013 року №159 цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту. Пунктом 26 контракту від 21 листопада 2013 року №159 передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Компанії, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: а) у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього цим контрактом; б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов"язків, передбачених контрактом, в результаті чого для дочірнього підприємства настали значні негативні наслідки/понесені збитки, виплачено штрафи і т.п.; в) у разі невиконання дочірнім підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, а також невиконання дочірнім підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати; г) у разі неподання на затвердження Компанії річного фінансового плану дочірнього підприємства; д) у разі несплати реструктуризованої податкової заборгованості протягом трьох місяців при наявності вини керівника; е) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці; є) у разі порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті; ж) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості; з) у разі коли у трьох звітних кварталах протягом календарного року має місце зростання обсягів дебіторської заборгованості дочірнього підприємства до рівня на початок року, що не супроводжується відповідним зростанням обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) дочірнім підприємством за той же період; і) у разі неподання Компанії квартальної та річної звітності; к) у разі непроходження ним навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки або незадовільних знань з цих питань; л) за порушення порядку укладення договорів оренди нерухомого майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству, та за невжиття заходів щодо погашення заборгованості з орендної плати; м) у разі неефективного використання та збереження майна, переданого в господарське відання дочірньому підприємству; н) з інших підстав згідно з чинним законодавством. Згідно з наказом голови правління ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №137-ВК від 01.09.2017 р. було достроково розірвано контракт від 21.11.2013 р. №159 та звільнено ОСОБА_1 із займаної посади за невиконання умов контракту - з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП України), а саме: за незабезпечення високоприбуткової діяльності ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», порушенням вимог статуту підприємства, невиконанням підприємством зобов`язань перед бюджетом та з виплати заробітної плати працівникам, недотриманням положень чинного законодавства з питань охорони праці, незабезпеченням високого рівня виконавської дисципліни та неналежним виконанням наказів і доручень компанії. Вказані порушення, що стали підставою для дострокового розірвання контракту між сторонами, були виявлені внаслідок перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» . З метою здійснення контролю за використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у ДП Волинський облавтодор, керуючись абзацом третім пункту 4.8 Статуту Компанії, ПАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України було видано наказ від 06.07.2017 р. № 137 «Про проведення перевірки окремих питань господарської діяльності ДП Волинський облавтодор. Перевіркою було виявлено недоліки у ДП Волинський облавтодор, у договірній роботі, організації виробничих та облікових процесів, документуванні господарських операцій, формуванні договірної ціни при реалізації продукції та відповідної виробничої собівартості. Крім того, перевіркою виявлені факти невідповідності облікових даних показникам фінансової звітності. За її результатом 17.08.2017 р. складено Довідку перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України. На підставі наведеного в результаті перевірки визнано роботу директора ДП «Волинський облавтодор» ОСОБА_1 незадовільною та після отримання погодження Державного агентства автомобільних доріг України з дотриманням вимог законодавства розірвано контракт №159 від 21 листопада 2013 року, укладений між керівником ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та директором ДП «Волинський облавтодор» ОСОБА_1 достроково, з підстав, передбачених контрактом за п. 8 ст. 36 КЗпП України, зокрема за невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом, неналежне виконання наказів і доручень компанії. Доводи позивача щодо порушення процедури його звільнення не беруться до уваги судом, оскільки 01 вересня 2017 року Державне агентство автомобільних доріг України погодило звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Волинський облавтодор» з підстав, передбачених контрактом. Листом від 06.09.2017 р. № 4255/1/12-8-3385/09 (додаток №4) Укравтодором повторно було надано погодження на звільнення директора ДП «Волинський облавтодор» ОСОБА_1 . Таким чином, доводи позивача в апеляційній скарзі зводяться до заперечень та пояснень стосовно вчинення ним порушень під час здійснення своєї роботи. Однак апелянтом ні в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції не надано належних доказів на спростування зазначених відповідачем порушень. У вказаній Довідці від 17.08.2017 р. зафіксовано основні порушення, що були встановлені під час перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства, а саме: критичне зростання заборгованості по сплаті ПДВ, штрафів, пені, неустойки (частина 2 пункт 8 розділ 2 контракту); дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги, оплата товару за договором поставки (пункт 7 контракту); господарські операції з ТОВ «Бітекс» мають ознаки фіктивності із-за порушення в оформлені первинних документів (частина 7 пункт 8 розділу 2 контракту); недостовірне відображення адміністративних витрат, що є перекрученням реальних результатів підприємства ( частина 2 пункт 8 контракту); недостатній контроль та бездіяльність з боку директора підприємства з питань формування собівартості робіт та послуг, що призвело до недоотримання доходів внаслідок непред`явлення витрат, заниження заготівельно-складських витрат; бездіяльність керівництва щодо аналізу причин збиткової діяльності філії, прийняття управлінських рішень щодо ліквідації умов збитковості та персональної відповідальності працівників, з вини яких ці порушення скоєні (пункт 1 контракту); неналежне виконання наказу контракту від 11.07.2012 № 127, зі змінами та доповненнями до нього, щодо неухильного виконання директором дочірнього підприємства Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та відсутність погодження договорів (підпункти 6.3, 6.6 Статуту); виявлення на балансі дебіторської заборгованості "Луцькавтосервіс" та ігнорування щодо її стягнення (пункт 1 контракту та статті 6.3, 6.6 Статуту); бездіяльність директора в питаннях якості робіт, послуг, отриманих та вироблених матеріалів, що призвело до незадовільного стану системи вхідного контролю якості матеріалів (пункт 1 контракту); фінансова звітність не відповідає якісним характеристикам, відсутня належна організація бухгалтерського обліку, неналежне документування всіх без виключення подій; несвоєчасна сплата підприємством податків та зборів, помилки у податковому обліку, що призвели до накопичення податкових боргів і штрафів та інше. За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У протоколі №30 від 20.08.2017 р. рішення Правління компанії зафіксовано підтвердження ОСОБА_1 наявних порушень . Тобто, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що обставина невиконання позивачем всіх наведених вище умов контракту є безумовною та такою, що доведена. Позивачем згідно із вищенаведеними вимогами процесуального закону не доведено належними, допустимими і достовірними доказами в розумінні ч. 1, 2 ст. 77, ст. 79, 80 ЦПК України обставин, на підставі яких можна встановити неправомірність дій відповідача. Отже, у відповідача були всі законні та обґрунтовані підстави для дострокового розірвання контракту та звільнення позивача з посади. Позивачем же не доведено, що його звільнення у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи проведено з порушенням вимог чинного законодавства. Доводи позивача про незаконність його звільнення є необґрунтованими. За таких обставин колегія суддів також вважає, що звільнення позивача відбулось відповідно до норм трудового законодавства, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення вказаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, які можна визнати підставою для його скасування чи зміни. Суд розглянув позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши усі докази у справі, правильно застосував законодавство, що регулює спірні правовідносини, та ухвалив законне рішення. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції за наслідком апеляційного перегляду не встановлено. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення ним норм матеріального права, не спростовують правильних висновків суду, а є власним суб`єктивним тлумаченням норм права та обставин справи і не впливають на законність оскаржуваного рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2020 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду впродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді