Ухвала КЦС ВС № 373/43/20

У Х В А Л А 14 грудня 2020 року м. Київ справа № 373/43/20 провадження № 61-16523ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за набувальною давністю, ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року позивач звернулася до суду з позовом визнання права власності на земельну ділянку та просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за набувальною давністю. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 06 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху для надання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.. У грудні 2020 року до суду надійшли матеріали, якими недоліки скарги усунуто. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у в касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, підстави касаційного оскарження. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №742/2916/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі №820/4439/17, від. 15 травня 2019 року у справі №729/608/17 щодо застосування статей 118, 119, 122 ЗК України. За таких підстав касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України та подана в строк, встановлений статтею 390 ЦПК України. Скаржник звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року. Витребувати з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи №373/43/20 за позовом ОСОБА_1 до Переяславської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за набувальною давністю. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш Є. В. Петров О. С. Ткачук