Ухвала КЦС ВС № 632/1323/20

У х в а л а 14 грудня 2020 року м. Київ справа № 632/1323/20 провадження № 61-18206 ск 20 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, В с т а н о в и в: 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язкудо Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, і направити справу на новий розгляд. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. У порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, заявник у скарзі перелічує підстави касаційного оскарження, які визначені у пунктах 1-3 частини другої статті 389 ЦПК України, а також наводить у скарзі певні рішення суду касаційної інстанції, однак при цьому ОСОБА_1 чітко не зазначає підстави касаційного оскарження враховуючи вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України. У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній, крім іншого, чітко та належним чином підстави (підставу) касаційного оскарження рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України. При цьому, враховуючи вимоги статті 409 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко, до суду якої інстанції ОСОБА_1 просить надіслати справу на новий судовий розгляд. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати належним чином оформлену за змістом касаційну скаргу, яка має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 06 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко