Постанова 4857 № 260/303/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/303/20 пров. № А/857/13425/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. з участю секретаря судового засідання Смолинця А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, ухвалене суддею Луцович М.М. у м. Ужгороді о 14 год. 25 хв. у справі № 260/3030/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0042875133 від 18.12.2019 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.12.2019 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення, на підставі якого до позивача застосував штраф в сумі 138359,54 грн. за порушення строків реєстрації трьох податкових накладних. Проте позивач зазначає, що дві із трьох податкових накладних подано для реєстрації вчасно, що підтверджується випискою із програмного забезпечення «medok» та квитанцією № 1 з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України. За цих обставин, позивач вважає, що у його діях відсутній склад податкового правопорушення. Тому позивач вважає, що відповідач безпідставно застосував до позивача штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, а тому, на думку позивача, захист порушеного права можливий шляхом скасування рішення податкового органу про накладення штрафу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Закарпатській області № 0042875133 від 18.12.2019 року в частині застосування штрафу в розмірі 87 071,52 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Закарпатській області стягнуто судовий збір в сумі 922,40 грн. Не погодившись із рішенням суду його оскаржив відповідач, Головне управління ДПС у Закарпатській області, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановив, що граничний термін реєстрації податкової накладної № 5 від 31.05.2019 року є 15.06.2019 року, податкової накладної № 100 від 30.11.2017 року є 15.12.2017 року, податкової накладної № 95 від 30.09.2019 року є 15.10.2019 року. Однак позивач три податкові накладні зареєстрував після 15 числа наступного місяця за датою складення податкових накладних. Ця обставина, як вказав відповідач, свідчить про те, що позивач зареєстрував податкові накладні в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації визначеного статтею 201 Податкового кодексу України на загальну суму ПДВ 1383599,31 грн. Тому відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняв в порядку та з підстав, які визначені чинним законодавством. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 27.11.2019 року відповідач склав акт № 3824/718/51-33/ НОМЕР_1 у якому зафіксував порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість. На підставі акта перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0042875133 від 18.12.2019 року, на підставі якого, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, відсутність реєстрації податкових накладних, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, до позивача застосував штраф в розмірі 10%, що становить 138359,94 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчасно відправив на реєстрацію 2 з 3 податкових накладних, про що надав виписку із програмного забезпечення «medok» та квитанції № 1 з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, однак не отримав, протягом встановленого ПК України строку, рішення щодо реєстрації податкових накладних. На основі цих обставин, суд першої інстанції зробив висновок про часткове задоволення позову. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі також - Порядок № 1246). Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Згідно з пунктами 2, 8, 10, 11, 12, 14 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Пунктом 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Наведені вище положення норм права дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою п.120-1.1 ст.120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у виді накладення штрафу, може застосовуватися лише у разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 12.07.2019 року по справі № 0940/1600/18, від 12.02.2020 року по справі № 1640/3102/18, від 03.04.2020 року по справі № 160/5380/19. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про скасування рішення відповідача в частині застосування штрафних санкцій в сумі 87071,52 грн., то рішення суду першої інстанції апеляційний суд переглядає лише в цій частині. Суд першої інстанції встановив те, що 31.05.2019 року позивач склав податкову накладну № 5, граничний термін реєстрації - 15.06.2019 року. Позивач стверджує, що вказану вище податкову накладну відправив на реєстрацію 15.06.2019 року, тобто в межах, наданого статтею 201 ПК України, строку. У якості доказів на підтвердження цих обставин позивач надав виписку із програмного забезпечення «medok» та квитанцію № 1 з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України. Апеляційний суд дослідивши надані позивачем докази встановив те, що дійсно вищевказану податкову накладну позивач відправив для реєстрації в ЄРПН 15.06.2019 року о 15 год. 13 хв. Податкова накладна доставлена до центрального рівня 15.05.2019 року о 15 год. 45 хв. При цьому, апеляційний суд з`ясував, що позивачу протягом операційного дня не надійшла квитанція про реєстрацію податкової накладної. На думку апеляційного суду, позивач вчасно відправив на реєстрацію податкову накладну № 5 від 31.05.2019 року, проте з незалежних від нього причин не отримав квитанцію про її реєстрацію. 30.11.2017 року позивач склав податкову накладну № 100, граничний термін реєстрації - 15.12.2017 року. Позивач стверджує, що вказану вище податкову накладну відправив на реєстрацію 13.12.2017 року, тобто в межах, наданого статтею 201 ПК України, строку. У якості доказів на підтвердження цих обставин позивач надав виписку із програмного забезпечення «medok» та квитанцію № 1 з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України. Апеляційний суд дослідивши надані позивачем докази встановив те, що дійсно вищевказану податкову накладну позивач відправив для реєстрації в ЄРПН 13.12.2017 року о 10 год. 40 хв. Податкова накладна доставлена до центрального рівня 13.12.2017 року о 10 год. 40 хв. При цьому апеляційний суд з`ясував, що позивачу протягом операційного дня не надійшла квитанція про реєстрацію податкової накладної. На думку апеляційного суду, позивач вчасно відправив на реєстрацію податкову накладну № 100 від 30.11.2017 року, проте з незалежних від нього причин не отримав квитанцію про її реєстрацію. Отже, апеляційний суд вважає, що в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, яким є вчинене у сфері оподаткування винне протиправне (тобто на порушення законодавства про податки і збори) діяння (чи бездіяльність) суб`єкта оподаткування, за вчинення якого встановлена юридична відповідальність законодавством про податки і збори. Водночас, питання про строк реєстрації податкової накладної № 95 від 30.09.2017 року не є предметом апеляційного оскарження. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 87071,52 грн. за порушення строку реєстрації податкових накладних № 5 від 31.05.2019 року та № 100 від 30.11.2017 року, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Закарпатській області № 0042875133 від 18.12.2019 року в частині застосування штрафу в сумі 87071,52 грн. необхідно скасувати. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, в частині, яка оскаржена, без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року в справі № 260/303/20 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0042875133 від 18.12.2019 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 87071,52 грн. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 16.12.2020 року