Постанова 4856 № 240/7122/20
від 16.12.2020 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/7122/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 16 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ГУ ПФУ в Житомирській області) в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 05.03.2020 без номера про відмову в перерахуванні позивачу пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Житомирської області №18-241 вих-20 від 02.03.2020; - зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області перерахувати йому раніше призначену пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру", на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 за №18-241вих-20 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплати на його користь різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою його пенсії за вислугою років із 01.01.2020; - на підставі ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. Так, 02.03.2020 прокуратурою Житомирської області надано позивачу довідку №18-241вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017. За таких обставин, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою №3109/1260 від 03.03.2020 про перерахунок пенсії на підставі отриманої довідки. Проте, рішенням від 05.03.2020 року ГУ ПФУ в Житомирській області відмовлено позивачу у проведенні такого перерахунку. Роз`яснено, що право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру", з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, виникає з 13.12.2019. Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155 (Постанова №1155), яка набрала чинності з 01.01.2020, затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, пунктом 7 Постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру", а тому підстав для врахування заробітної плати станом на 06.09.2017, яка визначена в довідці про заробітну плату від 02.03.2020 № 18-301вих-20, видана прокуратурою Житомирської області для проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону немає. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Частина 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: -частину двадцяту статті 86 Закону "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "
20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: -визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Так, Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: -частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Таким чином, колегія суддів вважає, що протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. При цьому, Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 у справі №826/8546/18 звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України. Крім того, у рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону. Тобто, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України. Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури. До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Таким чином, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Проте, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Так, згідно довідки від 02.03.2020 №18-241 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії наданої позивачем визначено розміри заробітної плати, що враховуються для перерахунку пенсії. Таким чином, доводи апелянта про відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури колегія суддів вважає необґрунтованими. Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02 березня 2020 року №18-241 вих.
20. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з посиланням на п.7 Постанови КМУ "Про умови оплати праці" №1155, від 11 грудня 2019 р. з огляду на наступне. Так, Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" №1155 від 11.12.2019р., яка набрала чинності з 01.01.2020р. (Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1-3. Відповідно до п.7 Постанови №1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Проте, п. 6 Постанови №1155 визначено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Таким чином, враховуючи, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505, постанова №1155 не застосовується до спірних правовідносин. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту пыдписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.