Постанова 4854 № 520/5836/16-а

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 520/5836/16-а Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного м. Одеси від 16 вересня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича, за участю заінтересованої особи Одеської міської ради про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим Віталієм Олександровичем протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії. Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 06 травня 2019 року відкрив провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії та призначено до розгляду судове засідання на 27 травня 2019 року. Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 27 травня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії повернув без розгляду. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 липня 2019 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2019 року про повернення без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії скасував та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 29 серпня 2019 року до Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника заінтересованої особи Одеської міської ради про закриття провадження по справі, у зв`язку з тим, що справа за скаргою не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства, з урахуванням того, що на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця сторона виконавчого провадження у відповідності до норм КАС України має право подати до суду відповідний позов, який підлягає розгляду в загальному порядку, підлягає автоматизованому авторозподілу для адміністративних справ між усіма суддями, тощо, а розгляд в порядку адміністративного судочинства такого роду скарг не передбачено. Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 02 жовтня 2019 року клопотання представника заінтересованої особи Одеської міської ради про закриття провадження у справі задовольнив. Провадження по справі № 520/5836/16-а за скаргою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Одеської міської ради, на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії закрив. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та направити скаргу для розгляду по суті до суду першої інстанції за встановленою підсудністю. 03.12.2019 П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою скасував ухвалу Київського районного суду м.Одеси про закриття провадження по справі і направив матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. 01.04.2020 Київський районний суд м. Одеси виніс ухвалу про залишення скарги ОСОБА_1 на дії та рішення виконавця без руху. Ухвалу суду про залишення скарги без руху ОСОБА_1 оскаржив до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 23.04.2020 апеляційний адміністративний суд відмовив позивачу у відкритті апеляційного провадження. 05.05.2020 ОСОБА_1 надав до Київського районного суду м.Одеси позов про визнання протиправними дій, постанови виконавця та зобов`язання виконавця вчинити певні дії. Відповідачами за цим позовом вказані старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Цинєв В.О., Управління забезпечення виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Третьою особою по справі зазначено Одеську міську раду. Позов ОСОБА_1 в канцелярії суду визнано як новий позов, здійснено автоматизований розподіл справи (суддя Лунячеко В.О.). 18.05.2020 Київський районний суд м.Одеси (суддя Луняченко В.О.) виніс ухвалу про передачу цього позову на розгляд Одеського окружного адміністративного суду. Київський районний суд м.Одеси ухвалою від 15.06.2020 (суддя ОСОБА_2 ) скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження залишив без розгляду. ОСОБА_1 ухвалу від 15.06.2020 оскаржив в апеляційному порядку і постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду ухвалу скасовано, а справу направлено до Київського районного суду м.Одеси для продовження розгляду. Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу про залишення позову без розгляду вказав на наступне: суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов передчасних висновків, щодо залишення вимог ОСОБА_1 без розгляду внаслідок надмірного формалізму у трактуванні національного процесуального законодавства. Київський районний суд м.Одеси ухвалою від 16.09.2020 скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування, зобов`язання вчинити певні дії залишив без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича від 12.04.2019 ВП № 58474765; зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчинити дії з повторного проекту землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку відсутність підстав для її задоволення. Постановляючи ухвалу про залишення скарги без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( нині відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/58360/16-а, виданого Київським районним судом м.Одеси 18.02.2019 про зобов`язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) відповідає вимогам Закону. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди. Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Пункт 8 частини 1 статті 49 Закону «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до частини 3 цієї статті «про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом». Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.12.2018 скасував рішення Київського районного суду м.Одеси, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання діяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії. П`ятий апеляційний адміністративний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково і зобов`язав Одеську міську раду у встановленому законодавством порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). 18.02.2019 Київський районний суд м.Одеси видав виконавчий лист № 5200/58360/16-а на примусове виконання рішення суду щодо зобов`язання Одеської міської ради повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєв В.О. 26.02.2019 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/58360/16-а, виданого Київським районним судом м.Одеси 18.02.2019. Одеська міська рада 13.03.2019 звернулась до державного виконавця з клопотанням про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження і надала рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 за № 42320/VІІ. Державний виконавець 12.04.2019 виніс постанову про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 520/58360/16-а, посилаючись на положення пункту 9 частини 1 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Апелянт у апеляційній скарзі наголошує, що рішення Одеської міської ради, яке стало підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, ухвалене не на виконання рішення суду, а на підставі висновку комплексного земельно-технічного висновку експертного висновку, яким встановлено накладання земельної ділянки, зареєстрованої за ОСОБА_1 , на земельну ділянку, що знаходиться в користуванні іншого землекористувача, та на землі загального користування. На цю обставину апелянт також посилався і у скарзі. З приводу вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що твердження скаржника спростовується рішенням Одеської міської ради від 30.01.2019 за № 4232-VІІ, в якому вказано «розглянувши заяву ОСОБА_1 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, протокол засідання постійної комісії Одеської міськради з питань землеустрою та земельних правовідносин, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 520/58360/16-а про зобов`язання Одеську міську раду повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у приватну власність, враховуючи висновок комплексного земельно-технічного експертного висновку ....» Отже, із рішення 30.01.2019 за № 4232-VІІ вбачається, що Одеська міська рада вирішила відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.58, т.1). Тобто, боржником рішення виконано ще до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження " виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Оскільки боржником рішення виконано, тобто Одеська міська рада рішенням від 30.01.2019 за № 4232-VІІ, розглянула заяву ОСОБА_1 та вирішила відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, виконавче провадження підлягає закінченню. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані письмові докази свідчать, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( нині відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/58360/16-а, виданого Київським районним судом м.Одеси 18.02.2019 про зобов`язання Одеську міську раду у встановленому земельним законодавством порядку повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер: 51110136900:41:008:0016 площею 0,1га за адресою по АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) відповідає вимогам Закону. Водночас визначення позивачем свого позову як скарги та відсутність осіб з процесуальним статусом не змінює суті та також має бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного м. Одеси від 16 вересня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.