Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 241/1338/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року справа № 241/1338/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання Харечко О.П., за участю представника позивача Єрьоменко Н.В., представника відповідача Хаджинової І.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року (повний текст складено 29 жовтня 2020 року в смт. Мангуш Донецької області) у справі № 241/1338/20 (суддя в 1 інстанції Молонова Ю.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач) 31.07.2020 звернулася до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі. Позовна заява мотивована тим, що 22 червня 2020 року внаслідок проведення планової перевірки в ТОВ СП «ТІТАН» головним спеціалістом сектору страхових виплат та матеріального забезпечення Мангушського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Харабуга Г.О. на позивача, як головного бухгалтера TOB СП «ТІТАН», було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення № б/н. Змістом протоколу визначено, що позивачем було допущено порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю в частині порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, за яке статтею 165-5 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього матеріалів справи про адміністративне правопорушення (письмові пояснення (заперечення), акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування від 22.05.2020 р. № 7), Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі в.о. начальника управління Давиденко Л.І., було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2020 р. №

363. Із прийнятим рішенням та винесеною Постановою № 363 позивач не погодилась, вважала її необґрунтованою, протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, оскільки Постанову № 363 було винесено без з`ясування всіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, без надання належної оцінки доказів, та всупереч нормам КУпАП. З правопорушеннями, викладеними в протоколі, вона не погодилася, про що на останній його сторінці у графі «Пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності» нею були зроблені відповідні письмові зауваження. Розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутися 30.06.2020 року, позивачем 30.06.2020 на електронну адресу Управління було направлено копію письмових пояснень до протоколу із зазначенням, що оригінали документів надійдуть поштою пізніше. 01.07.2020 року позивачем на адресу Управління за допомогою засобів поштового зв`язку було направлено оригінал письмових пояснень. 14.07.2020 на адресу позивача від Управління надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення буде перенесено на 13.07.2020, у зв`язку із тим, що докази по справі надійшли до управління із запізненням. Враховуючи зазначене, на її думку, Управлінням не дотримано строки розгляду адміністративної справи, що дає підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, як такої, що винесена всупереч нормам чинного законодавства України. Також звертала увагу на те, що лист Управління від 06.07.2020 року № 01-07/16.1201 був нею отриманий лише 14.07.2020, а тому вона була необізнана про перенесення розгляду справи та не мала змоги бути присутньою на розгляді справи. Проте, не зважаючи на її відсутність та відсутність документів, підтверджуючих її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, 13.07.2020 року Управлінням було винесено Постанову № 363, якою її, як головного бухгалтера ТОВ СП «ТІТАН», було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 165-5 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн. Зазначені факти дають достатні підстави дійти висновку, що Постанова № 363 була винесена з порушенням вимог чинного матеріального законодавства України, а тому, підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Крім того вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 22.06.2020 року жодного відношення до неї не має. Постановою № 363 визначено перелік правопорушень, за які її було притягнуто до адміністративної відповідальності. Втім, зазначені правопорушення є безпідставними, а тому, притягнення до відповідальності за ними - є прямим порушенням норм чинного законодавства України. Просила визнати зазначену постанову протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити. Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року у справі № 241/1338/20 позовну заяву було задоволено частково, внаслідок чого: постанову про накладення адміністративного стягнення № 363 від 13.07.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП - скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито; у задоволенні решти вимог відмовлено; стягнуто з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування, виявлені за результатами перевірки, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку щодо усунення такого порушення та повернення відповідних коштів. Зазначені порушення були виявлені в ході проведення планової перевірки страхувальника. Таким чином, триваючи правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірки. Отже, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених ч. 1 ст. 38 КУпАП. Крім того, зазначено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 165-5 КУпАП віднесено до компетенції органів Фонду соціального страхування України, а тому суд не є органом, уповноваженим розглядати відповідні справи про адміністративне правопорушення та виносити постанову по суті справи про адміністративне правопорушення (закривати провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП). В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, проти чого заперечувала представник позивача. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне. Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 363 від 13.07.2020 ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (арк.справи 14-15). Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 допустила порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування на загальну суму 13231,53 грн., чим порушила ч. 1 ст. 165-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Статтею ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону. У відповідності до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Так, враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення. КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 та від 21 листопада 2018 року у справі № 227/3844/16-а. Проаналізувавши обставини справи та суть правопорушення, яке вчинив позивач, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що воно не є триваючим, адже дію суб`єкта адміністративного правопорушення слід вважати закінченою моментом використання коштів фонду, що мало місце понад два місяці до накладення адміністративного стягнення. Таким чином, у відповідача на час винесення оскаржуваної постанови не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на те, що суд не є органом, уповноваженим розглядати відповідні справи про адміністративне правопорушення та виносити постанову по суті справи про адміністративне правопорушення (закривати провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП), з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. На підставі викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав до часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , в зв`язку з чим постанова № 363 від 13.07.2020 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-5 КУпАП, про притягнення її до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 271, 272, 286, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року у справі № 241/1338/20 залишити без задоволення. Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 29 жовтня 2020 року у справі № 241/1338/20 залишити без змін. Повне судове рішення складено 16 грудня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді І.Д. Компанієць Л.В. Ястребова