Ухвала КГС ВС № 911/1332/19

УХВАЛА 16 грудня 2020 року м. Київ Справа № 911/1332/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С., перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 (головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2019 (суддя Лилак Т.Д.) у справі № 911/1332/19 за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави до 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 2) Фермерського господарства "Агро-Вересень", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів і договорів оренди земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: 11.11.2020 Заступник керівника Київської обласної прокуратури через Північний апеляційний господарський суд подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2019 у справі № 911/1332/19. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке. Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020, повний текст якої складений- 06.10.2020, отже останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 26.10.2020, натомість касаційну скаргу надіслано до Північного апеляційного господарського суду лише 11.11.2020, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення на конверті, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання касаційної скарги. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 надіслано судом 06.10.2020, зареєстровано в реєстрі: 06.10.2020, оприлюднено: 07.10.2020. В тексті касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що прокуратура Київської області отримала поштою копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - 19.10.2020, у зв`язку з чим має право протягом двадцяти днів на поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на приписи частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України. На підтвердження вказаних доводів, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав копію конверту з трек - кодом. Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, прокуратура Київської області отримала копію повного тексту оскаржуваної постанови - 19.10.2020 (а.с 163, т.2). Таким чином, скаржник подав касаційну скаргу на 23-й день з дня отримання копії повного тексту оскарженої постанови. Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Колегія суддів вважає, що підстави, що наведені підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки скаржник не навів жодних доводів неможливості подати касаційну скаргу в межах строку встановлених частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, скаржником не обґрунтовано неможливість подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови, за яких скаржник у відповідності до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України мав право на таке поновлення, а підстави для поновлення строку, які підпадають у розумінні приписів частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України скаржником у поданому клопотанні не наведено. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги, та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з чим, колегія суддів визнає наведені в клопотанні підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав. Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI. Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На час подання позову, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Предметом позову у даній справі, є 6-ть вимог немайнового характеру, а саме: визнання недійсним та скасування наказів Головного управління Держаземагентства у Київській області №10-5407/15-14-сг від 15.09.2014, №10-5404/15-14-сг від 15.09.2014, №10-8115/15-14-сг від 20.10.2014, №10-8073/15-14-сг від 22.10.2014 та визнання недійсними договори оренди земельної ділянки № 8428538 від 20.01.2015 та № 8428603 від 20.01.2015. Приписами частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Як убачається з матеріалів справи, Заступником керівника Білоцерківської місцевої прокуратури сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 11 526,00 грн. З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з 6-ти вимог немайнового характеру, а саме у розмірі 23 052,00 грн (1921,00 х 6-ть вимог немайнового характеру = 11 526,00 х 200% = 23 052,00 грн ). 10.12.2020 до Верховного Суду надійшов супровідний лист (№ 15/1-212вих-20 від 07.12.2020), до якого прокурором на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги додано платіжне доручення № 2896 від 27.11.2020 про сплату судового збору в розмірі 23 050,00 грн, тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі. Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 2,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Підсумовуючи вище викладене, cуд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції: 1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів; 2) документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 2,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом. Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2019 у справі № 911/1332/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка,

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Суховий В.Г. Судді Берднік І.С. Міщенко І.С.